У липні 2021 року та в першій декаді серпня посилилася нерівномірність економічного зростання між розвиненими країнами та країнами з ринками, що розвиваються внаслідок поширення нових варіантів вірусу та різницю у темпах вакцинації.
До погіршення ситуації зі спалахами COVID-19 на ринкових тенденціях позначилися побоювання ринкових суб’єктів щодо посилення монетарної політики Федеральної резервної системи США. Як зазначає президента Ричмондського Федерального резервного банку Томаса Баркин, ринку праці в США може знадобитися ще кілька місяців, щоб відновитися настільки, щоб ФРС приступив до скорочення підтримку економіки в період кризи. Про це повідомляє Reuters. Також в інтерв’ю CNBC Президент Федеральної резервної системи Далласа Роберт Каплан заявив в середу, що центральний банк повинен почати скорочувати щомісячні покупки казначейських облігацій і цінних паперів з іпотечним покриттям в жовтні. Його думка про те, що центральний банк повинен почати скорочення через два місяці, є, мабуть, самим амбітним з висловлювань президента ФРС на сьогодні.
Слабке зростання ринків на тлі нових викликів COVID-19
Фондові ринки відновили зростання минулого тижня завдяки обнадійливим даним щодо рівня зайнятості в США та оприлюдненій позитивній корпоративній звітності. Однак зростання було слабким через побоювання щодо нових спалахів COVID-19 та передчасно жорсткішої політики Федрезерву.
Скорочення кількості заявок на допомогу з безробіття й покращення зайнятості в аграрному секторі понад очікування засвідчили, що триває доволі швидке відновлення економіки та ринку праці США. Утім саме це дещо пригнітило оптимізм ринків, адже означає, що Федрезерв може почати згортання стимулів раніше, ніж очікується. До того ж все більшу стурбованість інвесторів викликав потік негативних новин про поширення варіанту «Дельта», а відтак посилення обмежувальних заходів.
На тлі уповільнення інфляції промисловий індекс Dow і S&P 500 закрилися на рекордних рівнях в середу, оскільки дані вказують на те, що зростання інфляції в США, можливо, досяг піку, в той час, як сектори, пов'язані з економічним зростанням, виросли слідом за ухваленням масштабних видатків на інфраструктуру, йдеться у повідомленні Reuters. Міністерство праці заявило, що індекс споживчих цін збільшився на 0,5% минулого місяця після зростання на 0,9% в червні, що стало найбільшим падінням місячної інфляції за 15 місяців, що послабило побоювання з приводу можливості нестримної інфляції.
Відтак за підсумками тижня S&P 500 зріс на 0.9%. Nasdaq Composite 1.1%, Euro Stoxx 600 на 1.8%, а FTSE All-World на 1%.
Водночас перспективи посилення стимулювальної монетарної політики ФРС допомогли укріпитися індексу долара США DXY на 0.7% до 92.8. Дохідності десятирічних казначейських облігацій США зрости на 7 б.п. до 1.30%, що негативно вплинуло на індекс облігацій країн, що розвиваються, EMBIV, який втратив 0.2% за тиждень.
Ціни на ринках сировинних товарів минулого тижня коливалися неоднорідно. Побоювання нових спалахів COVID-19 обвалили ціну сорту Brent (-7%). Знижувалися ціни на залізну руду (-5%) і на всі промислові метали – істотно через укріплення долара, загальний ринковий песимізм та несприятливі тенденції в головного світового споживача металів — КНР.
Сильніший долар та вищі дохідності держпаперів США також призвели до падіння цін на золото (-3%), срібло (-5%) та платину (-6%).
Прогнозисти ICU очікують, що ринки обумовили корекцію з огляду на результати корпоративної звітності за другий квартал поточного року. Водночас зростають очікування корекції фондових ринків униз. Отже, попереду інвесторів може чекати підвищена волатильність, зазначають аналітики ICU. Одним з ключових дестабілізаційних факторів залишається ситуація навколо COVID-19.
Тенденції на борговому ринку України
Попри те, що Україна отримає близько $2.7 млрд СПЗ від МВФ напередодні виплат за ОЗДП у вересні 2021 року, інтерес нерезидентів до гривневих ОВДП погіршується внаслідок поступового укріплення гривні та відносно низьких відсоткових ставок за гривневим боргом. Про це повідомляють аналітики ICU в тижневому огляді.
З найбільшими обсягами торгівлі минулого тижня були облігації з погашенням у 2025 році, де нерезиденти є найбільшими інвесторами. На вторинному ринку оборот відповідних облігацій становив понад 5 млрд грн, але портфель іноземців скоротився за минулий тиждень всього на 1.8 млрд грн, що свідчить про продаж нерезидентами облігацій резидентам, але здебільшого торгівля відбувається між собою.
Утім, навіть такий вихід зменшує інтерес вітчизняних інвесторів до первинних аукціонів, де Міністерство фінансів продовжує наполягати на незмінності відсоткових ставок попри високу інфляцію та підвищення облікової ставки Нацбанку, зазначають в ICU.
Отже, аналітики ICU очікують цього тижня слабкий попит на первинному аукціоні, тоді як нерезиденти, найімовірніше, будуть поступово скорочувати свою присутність на ринку.
Тенденції на валютному ринку
Курс гривні продовжує коливатися на нижчому рівні ніж 27 грн/дол. і цього тижня має всі шанси укріпитися ще більше через сплату квартальних податків у бюджет.
На валютному ринку міжклієнтські торги банків минулого тижня були переважно збалансованими, хоча більше переважав попит, а в окремі дні гривня навіть дещо слабшала. Але згодом пропозиція валюти знову переважила, і Нацбанк змушений був вдаватися до інтервенцій в значних обсягах у п'ятницю й викупити понад $70 млн цього дня і $76 млн упродовж тижня.
Навіть з такими інтервенціями Нацбанку курс гривні повернувся практично на той же рівень, на якому був і тижнем раніше, втративши менше копійки й завершуючи тиждень на рівні 26.79 грн/дол., зазначають в ICU.
В підсумку варто зазначити, аналітики ICU припускають, що аграрії та експортери могли почати продаж валюти заздалегідь, готуючи необхідні обсяги гривневої ліквідності для сплати квартальних податків вже цього тижня. Відповідна пропозиція валюти очікувана й може тривати упродовж тижня, підтримуючи курс та змушуючи Нацбанк вчергове вдаватися до інтервенцій на валютному ринку. Тому аналітики ICU очікують, що курс залишиться в тому ж діапазоні 26.5-27 грн/дол., але з поступовим рухом у бік укріплення.
