Тренди зовнішнього сектору: сальдо платіжного балансу та динаміка фінансових ринків

Тренди зовнішнього сектору: сальдо платіжного балансу та динаміка фінансових ринків

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

У липні 2021 року посилилася нерівномірність економічного відновлення між розвиненими країнами та країнами з ринками, що розвиваються внаслідок поширення нових штамів коронавірусу, зокрема варіанту «Дельта» та різницю у темпах вакцинації.

Відтак погіршилися очікування щодо світового попиту на нафту. Сталь дорожчала внаслідок посилення обмежень щодо її виробництва в КНР через зміни, які обумовлює «зелена» політики, а також внаслідок перебоїв в ланцюгах постачання у Німеччині через ускладнення погодних умов. Ціни на залізну руду зросли до високих рівнів: суттєвий світовий попит компенсувався поступовим нарощуванням пропозиції з боку Бразилії, Австралії та Індії.

Погіршення погодних умов посилило тиск на ціни на зернові, зокрема пшеницю. Утім, зменшення обсягів виробництва біопалива в США та Бразилії стримало зростання цін на кукурудзу.

Згідно з повідомленням Держстату, у підсумку  I півріччя 2021 року експорт товарів становив 130,7% у порівнянні з I півріччям 2020 року, імпорт – 128,0%. У підсумку першого півріччя 2021 року експорт послуг становив 5644,7 млн дол. США. Про це повідомляє Держстат.   За підсумком першого півріччя 2021 року експорт послуг становить 101,5% проти показників I півріччя 2020 року. Упродовж першого півріччя 2021 року імпорт послуг становив  3210,0 млн дол., що становить 123,4% проти показників першого півріччя 2020 року.

Ми вирішили висвітлити тенденції зовнішнього сектору через призму сальдо платіжного балансу.

Платіжний баланс

Дефіцит поточного рахунку в липні розширився у порівнянні з червнем до 0.3 млрд дол. насамперед через подальше нарощування вартісних обсягів імпорту товарів. Так унаслідок зростання цін на енергоносії та поступового відновлення закупівель природного газу у порівнянні з червнем збільшився енергетичний імпорт. Також зростав і неенергетичний імпорт: високий інвестиційний попит зумовлював нарощування імпорту окремої продукції машинобудування, а імпорт продукції хімічної промисловості збільшився шляхом закупівель вакцин проти COVID-19 та добрив.

Таблиця 1 – Основні показники зовнішнього сектору

 

Джерело: НБУ.

Експорт товарів зростав завдяки подальшому нарощуванню вартісних обсягів експорту продукції ГМК, забезпеченому стрімким підвищенням світових цін. Водночас затримка збору нового врожаю та вичерпання запасів основних сільськогосподарських культур стримували зростання експорту. У результаті дефіцит торгівлі товарами розширився до 0.6 млрд дол.

За фінансовим рахунком тривав приплив капіталу (0.8 млрд дол.). На відміну від попередніх місяців значна його частка була забезпечена реальним сектором. Так подальше покращення фінансових результатів підприємств сприяло нарощуванню реінвестованих доходів та, своєю чергою, прямих іноземних інвестицій.

Крім того, розміщення єврооблігацій Укрзалізницею (0.3 млрд дол.) забезпечило надходження за портфельними інвестиціями. Попри дорозміщення урядом єврооблігацій, залучення державного сектору знизилися через менший інтерес нерезидентів до ОВДП.

Рисунок 1 – Міжнародні резерви, млрд дол. в еквіваленті

Джерело: НБУ.

У результаті платіжний баланс було зведено з профіцитом, а міжнародні резерви зросли до 29 млрд дол., що забезпечує фінансування 4.1 місяця майбутнього імпорту.

Монетарні умови та фінансові ринки

Український індекс міжбанківських ставок овернайт UONIA в серпні перебував біля нижньої межі у коридорі ставок Нацбанку через збереження значного профіциту ліквідності банківської системи. Дохідність гривневих ОВДП під час первинного розміщення залишилася практично незмінною, крім однорічних паперів, за якими МФУ дещо підвищило ставки.

У липні банки незначно підвищили ставки за кредитами нефінансових корпорацій та знизили для домогосподарств. Водночас середньозважені ставки за гривневими депозитами не мали чіткої тенденції.

На валютному ринку в серпні переважала пропозиція іноземної валюти завдяки зростанню експортних надходжень та сплаті квартальних податків.

Рисунок 2 – Валютні інтервенції НБУ, млрд дол. в еквіваленті

Джерело: НБУ.

Офіційний обмінний курс гривні до долара в середньому за місяць зміцнився на 1.6%. Сальдо інтервенцій Нацбанку було додатним (0.3 млрд дол.).

Нагадаємо,  аналітики ICU зазначають, що цього тижня відбуватимуться податкові платежі зі щомісячних податків та пов’язаних з виплатою заробітних плат. Відтак, експерти очікують збільшення пропозиції валюти на ринку, що збалансує його, хоча в окремі дні її може бути недостатньо для покриття всього обсягу попиту, йдеться у повідомленні. Тому в ICU прогнозують, що цього тижня курс гривні продовжить коливатися в межах все того ж коридору 26.5-27 грн/дол., хоча і ближче до його верхньої межі.

загрузка...
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!