Ціни на нафту швидко змінюються залежно від ситуації на світових ринках, що позначається на вітчизняних цінах на паливо. Втім, кумулятивний ефект від зміни цін на нафту на 1% становить лише 0.4-0.5 в. п. від ціни палива та досягається через кілька місяців, зазначають в НБУ.
Крім того, реакція внутрішніх цін на напрями зміни цін на нафту – подорожчання або здешевлення – є асиметричною. Так, роздрібні ціни на бензин швидше реагують на зростання, ніж на зниження цін на сиру нафту, проте розмір такого впливу з часом вирівнюється.
Роздрібні ціни на паливо та їх вплив на споживчий ринок
Роздрібні ціни на паливо значною мірою залежать від динаміки цін на нафту. Однак, вартість нафтопродуктів у ціні палива в середньому становить лише 30-40%.
Рисунок 1 - Структура роздрібної ціни на бензин А-95, грн/л
Джерело: НБУ.
Додатково, ціну палива формують виробничі витрати (обладнання, матеріали та людські ресурси), витрати на дистрибуцію, маркетинг, роздрібну торгівлю, а також торгова націнка, що залежить від бізнес-моделі учасників ринку, форми господарювання, місцевих ринкових умов, конкуренції тощо.
Також значну частину вартості палива визначають податки. В Україні – це податок на додану вартість та акцизний податок.
Рисунок 2 - Частка податків у ціні бензину А-95+, %
Джерело: НБУ.
Сумарно частка податків становить близько 40%, проте у багатьох інших країнах вона є набагато вищою.
Зміна світових цін на нафту на споживчі ціни
Для визначення ефекту перенесення зміни світових цін на нафту на споживчі ціни на паливо останні були очищені від впливу неринкових факторів, тобто з ціни палива було виключено податкову складову. Для оцінки використано ціни на нафту марки Brent та на внутрішні ціни на бензин А-95 за період з січня 2014 року по липень 2020 року.
Рисунок 3 - Зміна рівня цін на бензин А-95 внаслідок зміни світових цін на нафту Brent на 1%, в.п.
Джерело: НБУ.
Результати розрахунків вказують на асиметричність ефекту перенесення у випадку зростання та падіння світових цін на нафту.
Так, ефект перенесення від зростання цін на нафту проявляється вже в наступному місяці після такої події та досягає свого піку (0.6 в. п.) в другому місяці. У наступні кілька місяців відбувається незначна корекція (до 0.5 в. п.). Таке швидке перенесення може пояснюватися негативними очікуваннями щодо подальшої динаміки цін на нафту та бажанням продавців зберегти високий рівень прибутків.
Натомість вплив від зниження цін на нафту проявляється значно повільніше. У першому місяці після зростання цін на нафту реакції споживчих цін майже немає. Незначний ефект починає проявлятися з другого місяця (0.12 в. п.) та набуває максимального значення аж на четвертий-п'ятий місяці (0.5 в. п.). У результаті ефекти перенесення зростання та зниження цін на нафту, починаючи з четвертого місяця після такої події статистично не відрізняються один від одного.
Це може пояснюватися очікуваннями продавців, наявністю запасів, ринковими умовами тощо. У короткостроковому періоді ефект перенесення набуває високих значень, однак навіть упродовж року не досягає позначки 1 в. п. Це пов’язано не тільки з обмеженим часом оцінки, а й із наявністю у собівартості палива інших витрат, що не залежать від динаміки цін на нафту (заробітна плата, амортизація, маркетинг тощо). Для інших видів палива (бензин А-92, дизельне паливо) отримано схожі результати. Дещо слабше реагують на зміну світових цін на нафту лише ціни на зріджений газ, що може пояснюватися особливостями виробництва і транспортування цього виду палива, а також постійним збільшенням його споживання в Україні останніми роками.
Крім прямого ефекту від зміни ціни на нафту, що відображається в ціні палива, було також оцінено вторинні ефекти, зокрема вплив на вартість транспортних послуг. Однак результати виявилися статистично незначущими. Це, серед іншого, пояснюється значним рівнем регулювання галузі, оскільки тарифи на транспортні перевезення приватних перевізників переважно затверджуються місцевою владою.
Нагадаємо, інфляція стримувалася передусім сповільненням зростання цін на харчові продукти. Це, зокрема, зумовлене розширенням пропозиції окремих продуктів, у тому числі через зростання імпорту (молочної продукції, бананів та цитрусових, окремих круп). Крім того, зростання цін пригнічувалося тимчасовим послабленням цінового тиску на харчові продукти, зокрема продукцію тваринництва, а також було зумовлено зниженням виробничих витрат. Так, значення сукупного індексу витрат на виробництво сільськогосподарської продукції протягом тривалого часу залишається нижчим, ніж торік, через нижчі ціни на паливо, зниження вартості кормів та порівняно помірні темпи зростання заробітних плат у галузі.
