Ціни промисловців: чинники зростання вартості продукції та прогноз

Ціни промисловців: чинники зростання вартості продукції та прогноз

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

У жовтні 2021 року обсяг промислового виробництва в Україні зріс на 1,4% у порівнянні з торішніми показниками жовтня, попередньо знизившись на 0,7%. Про це свідчать дані Державної служби статистики. Утім, ціни зростають на деякі сировинні товари, а випуск товарів з доданою вартістю  падає на тлі погіршення зовнішнього та внутрішнього попиту.

Окрім цього, на тлі здорожчання енергоносіїв, витратність випуску промислової продукції стрімко зростає, що позначилося на показниках вітчизняних підприємств.

Ми вирішили висвітлити вплив зростання цінового фактора на випуску промислової продукції у жовтні 2021 року.

Зміни цін виробників промислової продукції у жовтні 2021 року

У жовтні зростання цін виробників промислової продукції суттєво прискорилося передусім з огляду на триваюче рекордне подорожчання енергоносіїв на світовому ринку. Останнє зумовило зростання випереджаючими темпами цін на продукцію, що реалізуються в межах України, що і сформувало «зсув» між темпами підвищення цін на продукцію для внутрішнього й зовнішнього ринків.

Про це повідомляють в Мінекономіки. Аналітики відомства очікують, що до кінця поточного року внутрішні ціни й далі залежатимуть від світового тренду (враховуючи його корекцію), а також внутрішніх чинників зростання витратності (високої собівартості виробництва).

Ціни в промисловості в жовтні рекордно зросли – на 12,5% за місяць (на 0,7% у вересні), у річному обчисленні – до 57,2% (з 45,1% відповідно). За підсумком січня-жовтня 2021 року зростання цін становило 51,4% (рис. 1).

Рисунок 1 – Зміни цін виробників промислової продукції, %

Джерело: ДССУ. Мінекономіки.

Аналогічно вересню, у жовтні основний тиск забезпечено з боку внутрішнього чинника – вищими темпами зростали ціни на продукцію, що реалізується в межах України (подорожчала на 17,5% у порівнянні з попереднім місяцем), ніж та, що реалізується за її межами (подешевшала в цілому на 4% відповідно).

Таблиця 1 – Зміни цін виробників промислової продукції

Джерело: ДССУ.

Як бачимо з даних таблиці, таке прискорене зростання цін для внутрішнього ринку сформувало «зсув» між цінами на продукцію для внутрішнього ринку (у річному обчисленні зросли в 1,6 раза в жовтні з 45,1% у вересні) та призначену для зовнішнього ринку (уповільнили темпи – до 32,3% з 44% відповідно).

Нагадаємо, визначальний вплив на рівень ціни справило збільшення вартості в групі «Енергія» – зростали найвищими з усіх основних промислових груп темпами (на 42,8% за місяць з огляду на надвисокі темпи подорожчання електроенергії – на 60,8%).

Цінова динаміка у розрізі промислових секторів та фактори

Високий рівень енергомісткості та залежності вітчизняної економіки від імпорту енергоносіїв формує надвисокий тиск на ціни виробників, що в найближчій перспективі навряд чи може бути компенсовано шляхом обсягів видобутку енергоносіїв низької вартості з власних джерел. Показовим прикладом можна вважати зростання цін на електроенергію в жовтні. Відтак, упродовж поточного року сформувався тривалий негативний тренд у цінах виробників, у першу чергу, енергоємних виробництв, що створює суттєві ризики для подальшого зростання споживчих цін у наступному році коштом витратної складової в структурі ціни.

Рисунок 2 – Зміни цін у розрізі секторів, %

Джерело: Мінекономіки.

Водночас тиск з боку витратної частини виробництва й далі знижувався – товари проміжного споживання дешевшають третій місяць поспіль (на 3,8% проти вересня, упродовж серпня-жовтня поточного року знизилися в ціні на 11,3%, хоча загалом з початку року ціни зросли на 32,7%).

У постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря цінове зростання було надвисоким – 56,1% за місяць (за розрахунками Мінекономіки внесок до загального зростання цін у промисловості становив 12,5 в.п.) у порівнянні з підвищенням на 11% у вересні.

Слід зауважити, згідно з даними ДП «Оператор ринку» в жовтні індекс ціни електроенергії базового навантаження на ринку «на добу наперед» в Об’єднаній енергетичній системі України виріс, у порівнянні з вереснем, на 19,34% та становив 2 516,91 грн/МВт. год (без ПДВ). Триваюче зростання цін стало можливим через збіг у часі дії низки чинників, зокрема: підвищення максимального рівня граничних цін (відповідно до постанови НКРЕКП від 30.07.2021 № 1227 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 766»); дефіцит пропозицій переважно в години максимального навантаження в Об’єднаній енергетичній системі України; подальше різке подорожчання енергоносіїв на світовому ринку, особливо на природний газ.

Рисунок 3 – Зміни цін виробників промислової продукції за основними промисловими групами, % р/р

Джерело: Мінекономіки.

Водночас у добувній промисловості, третій місяць поспіль, спостерігається зниження цін – за місяць відповідно на 4,4% (внесок – «мінус» 0,6 в.п.). Збереження такої цінової динаміки передусім викликано світовим трендом зниженням цін на деякі неенергетичні товари, що найбільше позначилося на ціноутворенні в добуванні металевих руд – падіння цін становило 20,4% за місяць, внесок – «мінус» 1,2 в.п. («мінус» 49,5% упродовж серпня-жовтня ц.р.), що, зі свого боку, визначило відповідну динаміку цін в металургії – зниження на 3,6%, внесок – «мінус» 0,5 в.п. («мінус» 8,8% відповідно).

Рисунок 4 – Зміни світових цін на залізні руди та базові метали, а також внутрішніх у добуванні металевих руд і в металургії, % р/р

Джерело: Мінекономіки.

За даними Світового банку ціни на залізну руду знижуються чотири місяці поспіль, зокрема в жовтні – на 1,3% (упродовж липня-жовтня – «мінус» 42,7%), що відбувалося як з огляду на слабкий попит, насамперед з боку Китаю, так і з огляду на наявні запаси та слабкий попит з боку інших країн, зокрема країн Європи.

Відповідало світовим тенденціям подорожчання енергоносіїв і зростання цін на внутрішньому ринку. Так, продовжили збільшуватися ціни в добуванні кам’яного вугілля (на 10,1% за місяць, внесок – 0,2 в.п.) та в добуванні сирої нафти та природного газу (на 9,2% за місяць, внесок – 0,4 в.п.), динаміка яких лише частково компенсувала дефляційний ефект від зниження цін на ринку залізорудної сировини.

На тлі світової динаміки відновилося зростання цін і в переробній промисловості – за місяць зросли на 0,9% (внесок – 0,6 в.п.). Так, зниження цін у металургії нівельовано зростанням цін у виробництві: коксу та продуктів нафтоперероблення (на 11,5%, внесок – 0,3 в.п.); хімічних речовин і хімічної продукції (на 8,3%, внесок – 0,2 в.п.).

Рисунок 5 – Зміни деяких цін у харчовій промисловості, % р/р

Джерело: Мінекономіки.

Відновилося зростання цін і в харчовій промисловості (на 0,8%, внесок – 0,2 в.п.), що на тлі зростання виробничих витрат (найперше на енергоносії) позначилося на збільшенні цін практично за всіма підвидами, зокрема: у виробництві цукру (на 6,9%); продуктів борошномельно-круп’яної промисловості (на 2,1%); виробництві хліба, хлібобулочних і борошняних виробів (на 2%); молочних продуктів (на 2%); у переробленні та консервуванні фруктів і овочів (на 1,4%). Винятком стало зниження цін у виробництві олії та тваринних жирів (на 0,8%) з огляду на активну фазу збиральної кампанії соняшнику та його рекордного врожаю.

Прогноз дії цінових факторів у промисловості

Очікується, що до кінця 2021 року та впродовж I кварталу 2022 року внутрішні ціни й далі, переважно, залежатимуть від світового тренду, враховуючи його корекцію, йдеться у повідомленні Мінекономіки. Втім, зазначають аналітики, така динаміка, скоріш за все, не буде занадто тривалою. Адже дія чинника зовнішніх цін на продовольство та енергоносії значною мірою природним шляхом має бути врегульована на світовому рівні внаслідок врівноваження ринку з боку найпотужніших економік. Тому, на 2022 рік можна очікувати лише залишки такого цінового тиску, які максимально відчутними можуть бути переважно в першій половині 2022 року, але в значно менших масштабах, ніж у 2021 році.

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!