Ціна союзу з РФ: співпраця Білорусі з КНР виявилася вигіднішою за «дружбу» з країною-агресором

Ціна союзу з РФ: співпраця Білорусі з КНР виявилася вигіднішою за «дружбу» з країною-агресором

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Влада Російської Федерації здійснює істотний тиск на уряд Білорусі, спекулюючи на врегулюванні  спірних питань податкового маневру, а також прагнень домовитися з Москвою ухвалення рішення на $1 млрд фінансування.

Розуміючи економічну залежність, односторонньо трактуючи домовленості та принципи митного союзу, Кремль наголосив на ключовій умові реалізації таких  прагнень Білорусі – переговорний процес має базуватися на питаннях подальшої інтеграції Росії та Білорусі.

Лукашенко виключив об’єднання з Росією та взяв кредит на $ 600 млн у Китаю.

Нагадаємо, предметом домовленості щодо виділення грошей Мінську є кредитний транш на суму $650 млн, а також $400 млн компенсації за податковий маневр в нафтовій галузі.

Білорусь наполягає на компенсації від російської сторони втрат від податкового маневру, який передбачає скасування експортного мита на нафту з одночасним збільшенням ПВКК. Це обмежує Білорусь щодо можливості купувати нафту за пільговою ціною (без мита) надалі експортуючи її закордон.

Відтак, уряд Білорусі завершує переговорний процес щодо залучення в КНР кредиту сумою на 600 млн доларів США, як повідомив заступник міністра фінансів А. Бєлковєц.

«Спершу уряд Білорусі розраховував на кредит Російської Федерації. Йшлося про приблизно таку ж суму – $630 мільйонів», – зазначив  Анрій Бєлковєц, в Мінську на конференції Fitch.

Але переговорний процес зайшов у глухий кут. Відтак, 1 квітня 2019 року, після кількох раундів міжурядових переговорів, які відбулися після візиту Олександра Лукашенка в Кремль, глава Мінфіну РФ Антон Сілуанов заявив про готовність виділити кошти й анонсував підписання міждержавної угоди.

Однак уже наступного дня заяву спростував прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков. Питання все ще знаходиться в опрацюванні, а заяви будуть зроблені пізніше, зазначив він.

Нагадаємо, чисельні зустрічі, в тому числі на рівні президентів держав, закінчувалися безрезультатно. А подальший розвиток подій почав здебільшого нагадувати торговельні відносини з Україною.

З 10 квітня 2019 року відносини загострилися до стану торгової війни. Россільгоспнаглядом було запроваджено заборону на постачання фруктів з Білорусі, на що в Мінську відреагували як на запровадження санкцій.

Президент Лукашенко на одній із зустрічей з Путіним наголосив, якщо Білорусь не отримає компенсацію за податковий маневр, то РФ може позбутися свого єдиного союзника на західному напрямку.

Але Кремль категорично відмовляється компенсувати збитки Білорусі. «Податкова політика — це внутрішня справа Росії», зазначав перший віцепрем’єр і міністр фінансів Антон Сілуанов.

Відтоді пройшло ще три місяці, але заяв так і не пролунало. «Питання надання російського кредиту відкладається, але як альтернативу ми знайшли варіант з китайськими кредиторами», – повідомив у вівторок заступник міністра фінансів Андрій Бєлковєц.

Андрій Бєлковєц зазначив, що позику для Білорусі виділить Банк розвитку Китаю, а завершальний етап переговорного процесу щодо надання кредиту відбувся 9 липня 2019 року.

Варто зазначити, що виділення грошей Росія пов’язує з поглибленням інтеграції. Хоча формально Росія не ставить будь-яких умов для грошової допомоги, підкреслив перший віцепрем’єр і міністр фінансів Антон Сілуанов, та в Москві не вважають правильним просто так перераховувати кошти.

Позиція Москви полягає у тому, що в основу домовленості має бути покладено комплексне рішення, яке б стосувалося бачення подальшої інтеграції в частині союзного договору, і лише тоді РФ буде розуміти орбіту взаємних фінансових відносин, — цитує міністра Reuters.

Але в Мінську готові інтегруватися лише в рамках вже укладеного союзного договору, «ламати» який «не можна», заявив у вівторок Олександр Лукашенко.

Нагадаємо, програма подальшої інтеграції в рамках союзного договору, буде на 90% готова до 21 червня 2019 року, після чого її направлять на ухвалення до урядових структур двох країн.

В рамках програми йдеться про створення єдиних ринків газу, нафти та нафтопродуктів, ринку електроенергії, а також промисловості та фінансового ринку. Питання енергетики, питання банківського сектора — вони є значно складнішими, оскільки стосуються перегляду питань суверенності.

В рамках союзного договору РФ і Білорусі лунали пропозиції щодо створення єдиної валюти. Адже  цей пункт прописано в Союзному договорі, тому пройшли зустрічі представників центральних банків, обговорено, варто чи не варто це робити, визначалися шляхи та терміни розвитку рублевої зони, коментував глава Міністерства економічного розвитку РФ Орєшкін.

Але єдиний валютний простір не є компетенцією  уряду. «Єдина валюта — це питання компетенції центральних банків, — заперечив Дмитро Крутий. – ЦБ і в Росії, і в Білорусії незалежні від уряду — на урядовому рівні відповідні питання не можуть обговорюватися та вирішуватися, але зазначив, що це може вийти на рівень обговорення для глав держав».

Наразі Олександр Лукашенко не поділяє трактування «національних інтересів» виключно одностороннього характеру.

Білорусь не заперечує перейти на єдину з РФ валюту, але лише за умови, що це буде не російський рубль, наголошує президент Білорусі Олександр Лукашенко.

За словами Лукашенка, білоруська влада готова до дискусії щодо уніфікації податкової та митної політики й навіть не проти об’єднання двох країн, але питання можуть виникнути у громадян Білорусі, які, наголошує Лукашенко, воліють залишатися в суверенній та незалежній країні.

«Ми не проти спільної валюти, але це має бути спільна валюта, а не валюта Центробанку Росії. Повинен бути емісійний центр, створений на рівних умовах. Ми обов’язково повинні захистити свій суверенітет та незалежність. Ми хочемо бути в будь-якому союзі, але жити у своїй власній квартирі, у нас ця квартира є», наголошує Олександр Лукашенко.

Але саме політичний аспект, як результат договору, є найважливішим у формулі двосторонніх відносин.

Нагадаємо, як зазначає  видання Bloomberg, в Кремлі працюють над можливістю змусити Білорусь до політичного союзу з Росією зі створенням нової держави, щоб таким чином забезпечити довічне перебування при владі Путіна.

Та Лукашенко подібні ідеї повністю відкидає: «на цю тему навіть розмовляти не потрібно», неодноразово заявляв президент Білорусі.

Наразі процес інтеграції, який в Мінську безпосередньо пов’язують з компенсацією податкового маневру, що позбавив Білорусь можливості здійснювати експорт нафти з прибутком, пригальмувався.

«Переговорна група зіткнулася з наріжним каменем в переговорному процесі, уряд обіцяє, в тому числі прем’єр Медведєв, дати вказівки, розпорядження, щоб у комплексі розв’язувати питання, — сказав Лукашенко. – Пообіцяли — забули, вчергове пообіцяли – знову забули».

В підсумку, варто зазначити, російський кредит уряд Білорусі планував використати на погашення раніше виданої Москвою позики.

Наразі Білорусь потребує зовнішнього фінансування з метою забезпечення платежів за зовнішніми боргами, оскільки економіка країни не генерує достатньої кількості іноземної валюти для забезпечення балансу за зовнішньоторговельними операціями.

Білорусь має зобов’язання до завершення 2019 року погасити зовнішні борги у розмірі $3,2 млрд, з яких $1,1 млрд –  відсотки за обслуговування боргу, а $2,1 млрд – тіло кредиту, який потрібно погасити, або рефінансувати.

 

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!