Як цифровий безвіз із ЄС та запуск Дія City принесуть Україні понад 20% ВВП
20 Травня 2021 15:38 В Україні 19 травня пройшов третій день форуму «Україна 30. Цифровізація». На заході обговорювали перспективи перетворення України у новий ІТ-хаб Європи, інтеграцію до єдиного цифрового ринку ЄС, міжнародну співпрацю у сфері цифровізації, цифровий розрив та поширення інтернету в Україні, а також діджиталізацію навчання та головні тренди освіти майбутнього. Урядовці та експерти прогнозують, що запуск цифрового безвізу з ЄС та впровадження спеціального режиму для ІТ-сфери Дія City принесуть Україні більше 20% ВВП.
Захід відкрила прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас, яка позитивно оцінила українські ініціативи у цифровій трансформації, назвала найбільші вигоди від діджиталізації та поділилась естонським досвідом у впроваджені цифрових послуг.
Кая Каллас підкреслила, що запуск електронних документів у державних органах та установах допоможе підвищити ефективність роботи української влади. Оскільки Україна більша, ніж Естонія, для нас цифровізація документів матиме набагато сильніший ефект.
«Естонія дуже компактна країна, тому зміни там проводити було легко, а що стосується України – тут відстані великі і в 30 разів більше людей, ніж в Естонії. Якщо є великі дистанції, скільки часу потрібно, щоб перевезти один документ з одного кордону країни до іншого, отримати там підпис і повернути назад? Пан Федоров працює над впровадженням електронних документів в уряді. В результаті цього може бути досягнуте збільшення ефективності через пришвидшення е-документообігу в умовах великої країни. Це величезне покращення ефективності»
прем’єр-міністр Естонії Прем’єр Естонії додала, що в України є усі можливості перегнати Естонію: «У вас є шанс нас перегнати. Ви можете пропустити якісь етапи розвитку, які були у нас, і просто швидше потрапити у майбутнє». Каллас також сподівається, що Україна приєднається до цифровізації виборів, як це зробила Естонія.
Цифровізація несе багато вигод для держави, підкреслила глава уряду Естонії. Це і економічний ефект, і економія часу та коштів, і менша шкода для довкілля, а також вищий рівень безпеки. Кая Каллас уточнила, що впровадження цифрових рішень у її країні дозволо зекономити 2% ВВП – «це те, що Естонія щороку витрачає на оборону».
«Зараз в Естонії є близько 5 тисяч електронних послуг у державному і приватному секторах, включаючи електронне голосування, електронні школи, електронні хаби, маємо цифрові підписи. Це все заощаджує Естонії дуже багато часу, грошей. І дерев. Якщо говорити про підробку підписів, то важче це зробити онлайн, ніж на папері»
Цифрова трансформація також поліпшує умови життя населення та покращує комунікацію держави із людьми, додала директор Міжнародного та ібероамериканського фонду адміністративної та державної політики (FIIAPP) Анна Террон Кюзі.
«Цифрова трансформація для населення приносить багато корисних речей. Насамперед це покращує умови життя населення і змінює те, як держава спілкується з громадянами. Вона робить це безпечніше, прозоріше за допомогою цифрової трансформації, тим самим об'єднує населення в основних секторах охорони здоров'я, судочинства і освіти. Крім того, діджиталізація є прекрасною можливістю для покращення інфраструктури»
директор Міжнародного та ібероамериканського фонду адміністративної та державної політики (FIIAPP) - Якими мають бути цифрові послуги
Цифрові послуги у першу чергу повинні бути доступними для населення, а підхід до їх впровадження має розгортатись від того, що у центрі стоїть людина, вважає заступниця Постiйної представниці ПРООН в Україні Манал Фоуані.
«Я б хотіла підкреслити про 3L-модель, поглиблену модель - це слухати, вчитися і використовувати різні важелі. Ми з партнерами працюємо через підхід, де в центрі знаходиться людина і на основі цього відбувається цифрова трансформація. Тут важливо не просто мати доступ до Інтернету, його використовувати, а щоб ці цифрові послуги були доступні, були безперешкодними і мали момент державного управління, який би був ближчим до людей і при цьому, щоб захищались дані, особисті дані»
заступниця Постiйної представниці ПРООН в Україні Україна як ІТ-хаб
Україна має усі шанси перетворитись у найбільший ІТ-хаб Європи, а якщо побудувати сприятливі умови для розвитку індустрії, то ІТ-сектор здатен приностити до 10% ВВП. Представники галузі підкреслили, що Україну не слід сприймати лише як сервісну державу, адже продуктові напрямки і стартапи також користуються великим попитом, як усереді країни, так і за кордоном.
«IT-індустрія в цілому багатогранна. І не можна сказати, що є тільки сервісний бізнес, який може підняти і зробити з України цифровий хаб. Я впевнений, що нам потрібно, і для цього є всі передумови на світовому ринку, розвивати всі три напрямки. Це і сервісний бізнес, і продуктовий бізнес, і стартапи. Якщо кожна з цих індустрій зможе дати як ми розраховуємо 2-3, можливо 5 млрд, то ми і вийдемо на ці 10% ВВП. Зараз всі передумови з точки зору бізнесу є. Великий попит як на сервісні послуги, так і на стартапи, і на продукти на світовому ринку і всередині України»
CEO компанії EPAM Ukraine - Дія City і компроміси між ІТ та державою
Спеціальний податковий і правовий режим для ІТ-сектору Дія City здатен зробити Україну найбільшим ІТ-хабом у Європі, переконані у Мінцифри. Режим має низку переваг, серед яких гнучка податкова система (спрощена система для ІТ-компаній), захист інтелектуальної власності, елементи англійського права, невтручання держави, презумпція правомірності діяльності резидентів та екстериторіальність.
[blockquote_with_author position="Міністерство цифрової трансформації України"]«Мета Дія City — перетворити Україну на найбільший IT-хаб Європи. Ефективні інструменти Дія City дозволять пришвидшити темпи розвитку галузі до 40-50% на рік. У результаті обсяг ринку в короткі терміни може збільшитися з $6 до $16,5 млрд, а частка галузі у ВВП країни — зрости до 10%. Кількість робочих місць зросте до 450 тисяч»[/blockquote_with_author]
Елементи англійського права, імплементовані в режим Дія.City, стануть магнітом для приходу в Україну іноземних компаній, вважає радник віцепрем’єр-міністра цифрової трансформації України, засновник NikaTechFamily Максим Слободянюк.
«Важливо не те, скільки буде заробляти IT-бізнес в нашій країні. А які існують екосистемні «магніти» для великих компаній, які будуть творити тут. Це, перш за все, гармонізація тих звичних інструментів, придуманих для стартапів і інвесторів. Це правові норми і режими, які готова держава створити.В ідеалі - англійське право. Але для цього ми повинні змінити нашу Конституцію. Це можливо зараз? Думаю, ні. Але ми можемо максимально використовувати інструменти з англійського права у режимі Дія.City»
радник міністра цифрової трансформації України, засновник NikaTechFamily - Модель ФОП-ІТ
Модель працевлаштування фізосіб-підприємців в українській ІТ-галузі працює і приносить результати, однак від неї потрібно відходити у бік більшої прозорості – тобто контрактної роботи, вважає президент «Європейської асоціації програмної інженерії» Владислав Савченко.
«Зараз стоять великі виклики щодо трансформації IT-індустрії. Звичайно, все працює. Деякі кажуть, що якщо працює, треба не чіпати, щоб не зломалось, але насправді цей механізм час змінити і щоб його можна було масштабувати в 10 разів. Модель ФОП гарна, вона працює. Але це такий більш умовно сірий варіант роботи. Хотілось би більше прозорості. Якраз цю прозорість можуть дати контракти, штатні працівники, які будуть прирівняні до штатних працівників, але з зрозумілим вже обкатаним оподаткуванням цих людей. І ця прозорість допоможе показувати потенційним інвесторам привабливість»
президент «Європейської асоціації програмної інженерії» Водночас співвласник компанії SoftServe Тарас Кицмей вважає, що ФОП-модель потрібно зберегти, а паралельно поліпшувати податкове законодавство.
«Ми досягли успіху завдяки моделі ФОП. Це є незалежні контрактори, вона прекрасно працює і ми хочемо, щоб вона якомога довше працювала. Та коли ми переходимо через рубікон 200 тис. працівників, коли ми хочемо цю індустрію бачити як, можливо, основну стратегічну індустрію України – податкове законодавство потрібно постійно покращувати. Ми дуже тісно працюємо з Мінцифри над створенням нової моделі Дія.City, штатні працівники оцей gap заповнять. Проте це повинно бути доповненням до того, що ми маємо. IT-індустрії потрібна стабільність і гнучкість»
співвласник компанії SoftServe Дія City - це результат компромісу між владою та ІТ-сектором і є найкращою моделю із запропонованих за усю історію України, зазначив директор асоціації «Software Ukraine» Віктор Валеєв.
«Дія.City у даному форматі, як вона представлена, з урахуванням всіх зауважень, які висловлювала IT-індустрія, це фактично краща історія у відносинах компромісу між владою та IT - галуззю зі створення спецумов протягом 10-ти років. Тобто, починаючи з тих перших спроб, які були ще при Януковичі і закінчуючи всією Революцією, то зараз ми отримуємо досить хорошу модель»
директор асоціації «Software Ukraine» Цифрова інтеграція до ЄС
Євросоюз уперше підтримав інтеграцію України до Єдиного цифрового ринку ЄС на саміті 8 липня 2019 року, а торік у жовтні Європа схвалила конкретний план інтеграції, нагадав заступник глави Офісу Президента України Ігор Жовква.
«Вже на саміті, який відбудеться цього року, ми будемо фіксувати на папері певні досягнення і визначати нові амбітні кроки», - зазначив представник ОП.
Цифровий безвіз із ЄС дозволить Україні отримати 12,1% ВВП, прогнозує президент Київської школи економіки та екс-міністр розвитку економіки України, радник Офісу президента Тимофій Милованов.
«12,1%, за розрахунками дослідницького центру «Трейд-Плюс», становить додаткове зростання ВВП, яке може відбутися, якщо ми отримуємо цифровий безвіз. За який період, це залежить від нас, це залежить від ЄС, це залежить від ринку, економіки. Чим швидше, тим краще. Що це означає? Про цифровий ринок потрібно думати як про економіку. Ми багато споживаємо цифрових послуг»
президент Київської школи економіки, радник Офісу президента Співпраця ЄС і України у секторі цифровізації є взаємовигідною, наголосив керівник відділу координації цифрової стратегії та зелених ІКТ генерального директорату з питань комунікаційних мереж, контенту та технологій (DG CONNECT) Єврокомісії Мартін Бейлі.
«Стосунки між Україною та Європейським Союзом є взаємовигідними. З одного боку, це стосується допомоги Україні для того, щоб Україна відповідала вимогам європейської системи і європейського ринку. З української точки зору є дуже багато речей, які насправді може почерпнути Європа. Є дуже багато платформ, багато спеціалістів, які є цінними. З точки зору кіберпростору нам дуже приємно, що кібердіалог був запущений між Європейським Союзом і Україною. Це насправді робиться не для всіх країн»
Єврокомісія підтримує плани України інтегруватись до Єдиного цифрового ринку ЄС, зазначив керівник Програм співробітництва Представництва ЄС в Україні Фредерік Куне. Однак для цього потрібно схвалити нормативну базу та гармонізувати законодавство.
«Внутрішній ринок телекомунікацій залежить від того, що Україна має прийняти певне законодавство, але це дійсно дуже важливо для приєднання до Європейського цифрового єдиного ринку. Крім угоди про Асоціацію, також є Дорожня карта щодо інтеграції України до Європейського єдиного цифрового ринку. З боку Єврокомісії, ми можемо говорити про амбіцію України. Ми дійсно підтримуємо вас, Україна не сама»
керівник Програм співробітництва Представництва ЄС в Україні - Закон про регулятора у сфері електронних комунікацій
Україні потрібно ухвалити закон про регулятора в сфері електронних комунікацій, адже це дозволить впровадити європейські підходи та директиви, підкреслив заступник Міністра цифрової трансформації Олександр Шелест.
«Україна, крім законопроекту про електронні комунікації, має прийняти законопроект про національного регулятора, забезпечивши його повну незалежність, як політичну, так і фінансову. Це один із ключових кроків. Ми розраховуємо на підтримку Офісу Президента і народних депутатів в тому, що за цей законопроект буде найближчим часом проголосовано, що дозволить нам імплементувати європейську директиву»
заступник Міністра цифрової трансформації За словами глави НКРЗІ Олександра Животовського, гармонізоване з ЄС законодавство дозволить Україні та Євросоюзу працювати над спільними проектами.
«Чому важлива ця інтеграція? Якщо ми хочемо розмовляти про спільні проєкти з ЄС, з іншим світом, наприклад, домовлятися про роумінг – нам треба розуміти, що регулювання у країнах працює на одному рівні»
голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації Ухвалення профільного законодавства у сфері цифрових технологій допоможе наблизити Україну до ЄС, переконаний член Групи підтримки України Європейської Комісії Танел Танг.
«Існує умова виконати певні вимоги та наблизити своє законодавство до законодавства ЄС. Україна зробила значний прогрес в цій сфері. Ви прийняли, і скоро він набуде чинності, - Закон «Про електронні комунікації». Це дуже важливий аспект з точки зору наближення України до Європейського Союзу»
- Угода про асоціацію з ЄС та цифровізація
Угода про асоціацію з ЄС відкриває Україні широкі можливості співпраці у сфері цифрових технологій, вважають у Єврокомісії. «Коли ми говоримо про сектор цифровізації, сектор телекомунікаційних технологій, то по суті, Україна має можливість мати широку співпрацю з Європейським Союзом», - каже Танг.
Однак у Зеленського вважають, що частину Угоди про асоціацію України з ЄС про цифровий ринок потрібно переглянути, адже з 2014 року Україна значно просунулась у сфері діджиталізації.
«Є важлива частина Угоди про асоціацію з ЄС, яка присвячена цифровому ринку. Це і захист персональних даних, і авторські суміжні права. Але ми амбітні. Ця частина Угоди для України вже багато в чому застаріла. Згадаємо, коли почалися переговори щодо Угоди про асоціацію, підписувалася вона у 2014 році, з тих пір, особливо за два останніх роки, Україна настільки стрибнула вперед у сфері цифрового ринку, що нам вже треба цю Угоду в частині цифри переглядати. Україна сьогодні набагато попереду деяких країн-членів ЄС. Тому Угоду про асоціацію сьогодні треба оновлювати в цій частині»
заступник глави Офісу Президента України Освіта майбутнього
- Проблеми дистанційної освіти
Пандемія коронавірусу пришвидшила розвиток дистанційної освіти в Україні та світі, однак оголила низку проблем, які перешкоджали її якості. Наприклад постало питання про цифрові навички педагогів, які не завжди були на достатньому рівні для проведення онлайн-занять. За словами директора Центру інноваційного розвитку Київського національного університету імені Тараса Шевченка Світлани Березіної, у закладі запустили низку освітніх тренінгів для викладачів щодо цифровізації.
«Ця тема в тренді другий рік і ми зустрілися з певними перепонами. Почали вивчати одразу попит: що потрібно викладачам. Оскільки, це була основна перепона якісної дистанційної освіти. Провели опитування, поділили викладачів на групи. І наразі ми можемо пишатися, що за рік пройшло вже 5 хвиль таких навчальних тренінгів з цифрових навичок для викладачів. Крім того, ми окремо виділили викладачів, яким освітні технології даються складно. Це - професори-легенди, але не було у них таких навичок»
Крім низького рівня цифрової грамотності були і інші перепони на шляху до якісної онлайн-освіти. Це і проблеми з інтернетом у низці населених пунктів, і недостатня кількість платформ для дистанційного навчання, а також відсутність централізованої держплатформи, уточнив заступник Міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Артур Селецький. У впровадженні платформ для дистанційного навчання Міносвіти допоміг бізнес, наприклад компанії Microsoft і Google безкоштовно дали свої потужності для використання в онлайн-освіті.
«Ми виділяємо 4 проблеми. Перше - те, що не в кожному населеному пункті є Інтернет. Зараз маємо субвенцію від Мінцифри, яка допоможе подолати цю проблему. Друга проблема стосувалася цифрової грамотності населення, у тому числі і вчителів. Ми над цим працюємо. Багато вчителів дякують за такий чудовий проєкт, як цифрова освіта. Все більше населення починають ці тренди приймати і використовувати. Третьою проблемою була недостатня кількість різних платформ, якими можна користуватися. В Україні також не було державних платформ. Все це привело до перемовин з бізнесом, які пішли на зустріч нашим потребам і безкоштовно надали базовий функціонал, який дозволяє використовувати дистанційне навчання»
заступник Міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації - Головні тренди в освіті
Сьогодні в Україні та світі усе частіше відмовляються від традиційної освіти, а пандемія коронавірусу та карантинні обмеження зробили ще більший вклад у популярність онлайн-навчання, вважає співвласник та комерційний директор Laba Ілля Рейніш.
«Пандемія і коронавірус дуже сильно прискорили онлайн-освіту і все більше вбили офлайн-освіту. Ми бачимо, що люди не хочуть вчитися, як було раніше 4-6 років і відверто кажучи, це не цікаво. В Україні є кадровий голод. У моєму розумінні саме через те, що система освіти у класичному форматі дуже сильно застаріла. Ми бачимо тренди, що все далі люди будуть хотіти отримувати професію не в університетах. Люди будуть хотіти йти здобувати фах з не довгими програмами (від 1 до 3 місяців). Я слабо вірю в річне навчання. Ми пробували, ми бачимо це у інших гравців на ринку, що відвідуваність річних програм навчання до кінця нижче 30 відсотків»
співвласник та комерційний директор Laba Головними трендами у розвитку освіти є її технологізація, яка дозволить зробити навчання цікавішим, а також так зване «мікронавчання», яке розбиває курс навчання на менші складові, пояснив співзасновник школи Projector, дизайнер Олександр Трегуб.
«Існує широка дискусія – а що є освітою майбутнього? Є декілька версій, куди вона може розвиватися. Перша – фокус на технологіях, які дозволяють зробити навчання більш цікавим, інтерактивним, захоплюючим. Другий тренд – microlearning, ідея про те, що можна вчитися не тільки в університетському форматі. Наприклад, можна взяти п’ятирічний курс і розбити його на річні курси. Потім річні розбили на тримісячні, тримісячні на одномісячні, одномісячні на дводенні і згодом до 30 хв. З’являються курси через Instagram-stories, 10-секундні курси через Tik-Tok»
співзасновник школи Projector, дизайнер Плюсом мікронавчання є те, що воно адаптовано під сучасне сприйняття інформації людьми, а мінусом – втрата цілісної картини. Тому якщо знання розбивається на мікрокомпоненти, потрібно говорити і про зв’язки між цими складовими.
Microlearning та microcredentials (невеликі за обсягом програми, які дозволяють отримати професію та необхідні навички) стають популярними, оскільки у деяких країнах освіта коштує дорого і вимагає багато часу, зазначила голова відділу партнерств студії онлайн-освіти «ЕдЕра» Анастасія Паращук. Важливим моментом тут є аналіз того, як саме навчаються люди, як їм зручніше, і вже відповідно до результатів досліджень слід складати освітні курси та створювати методики навчання.
Розвиток інтернету в Україні
Міністерство цифрової трансформації до 28 травня збиратиме заявки від громад для отримання інтернет-субвенцій на забезпечення населених пунктів швидким оптичним інтернетом. На 2021 рік у держбюджеті виділено півмільярда гривень на проект «Інтернет-субвенція».
- Цифровий розрив
Для України довгий час була актуальною проблема цифрового розриву і якщо зараз ми як держава уже вийшли із нього, то частина населення ще досі там – це переважно жителі сільської місцевості, повідомив заступник Міністра цифрової трансформації з питань розвитку цифрової інфраструктури Олександр Шелест.
«Донедавна, до останніх 5 років, сама Україна, як держава, перебувала у зоні цифрового розриву, тому що Україні не були доступні ті мобільні технології, якими користувався увесь світ. За останні 5 років запустилсь нові технології, і завдяки ініціативі Президента, з минулого року остання технологія, яка набула масового поширення – 4G, крокує вже в села і до середини наступного року, вже у липні, побачимо, що понад 90% населення матимуть доступ до швидкісного мобільного інтернету»
заступник Міністра цифрової трансформації з розвитку цифрової інфраструктури - Інтернет в українських селах
У Мінцифри зазначили, що на сьогодні оптичні інтернет-технології недоступні для 3 мільйонів українців у 15 тисячах сіл, а інтернет-субвенція дозволить покращити ситуацію. На сьогодні завяки на проект подали більше 4 тисяч сіл.
«В Україні немає жодного міста, в якому не працював би хоч один провайдер оптичного інтернету, а це найсучасніша, найкраща технологія. Однак, понад 15 тис. сіл досі не мають жодної змоги підключитися і це один із тих аспектів цифрового розриву, над яким ми зараз працюємо. Для того, щоб його подолати, ми цього року вже запускаємо програму інтернет-субвенції, за допомогою якої понад 3 тис. населених пунктів і понад 6 тис. соціальних закладів, в тому числі шкіл, будуть підключені до найкращого, найбільш передового засобу зв’язку»
заступник Міністра цифрової трансформації з розвитку цифрової інфраструктури Шелест сподівається, що протягом 2-3 років доступність онлайн-послуг та сервісів, а також дистанційного навчання буде забезпечена мінімум для 95% осіб з інвалідністю і 95% для сільського населення.
