В той час, як цінова кон’юнктура європейського ринку газу продовжує «висушувати» джерела валютного виторгу, істотно зменшуючи наповнення бюджету країни-агресора, проблеми прийшли з азійських ринків. Туреччина відмовилася від російського газу.
Це істотно погіршить позиції Газпрому, який за підсумками першого кварталу отримав чистого збитку за РСБО в розмірі 306 млрд рублів, або $4,1 млрд. Відтак бюджет країни-агресора недобрав податків на видобуток і експорт вуглеводнів на 23% у квітні, порівнюючи з березнем місяцем, і на 29% менше, ніж у січні-лютому, а також на 40% менше, ніж у квітні минулого року.
Трубопровід «Турецький потік», вартістю €7 млрд, схоже, має всі шанси розділити сумну долю «Північного потоку-2».
На тлі економічної кризи та охолодження відносин з Кремлем, обумовлених агресивними діями кадрових російських загарбників та найманців «Вагнера» проти турецьких військових в Сирії та Лівії, Туреччина різко скоротила закупівлю російського газу.
За підсумками березня 2020 року постачання «Газпромом» державному оператору Botas й незалежним турецьким компаніям впали в 7 разів — до 210 млн кубометрів, що випливає з опублікованих у вівторок даних Федеральної митної служби РФ.
Порівнюючи з даними 2018 року, падіння у березні поточного року стало більш ніж 14-кратним: за перший квартал базового періоду Туреччина придбала 8,8 млрд кубометрів (2,93 млрд у середньому на місяць).
Варто зазначити, турецькі споживачі колись посідали друге місце серед найбільших клієнтів «Газпрому». Наразі Туреччина перебуває у другому десятку країн-імпортерів блакитного палива, закупивши газу майже стільки ж, скільки маленька Вірменія (193 млн кубометрів), навіть менше, ніж, наприклад Литва (272 млн).
Альтернативою російському паливу, як і на європейському ринку, в Туреччині став зріджений газ. Як повідомляє Platts, в грудні минулого року державна Botas провела тендер на закупівлю 30 партій СПГ з постачанням до березня 2020 року, а місяцем раніше — ще на 70 партій з відвантаженням у 2020-2023 років.
Згідно з показниками підсумків минулого року Туреччина збільшила імпорт СПГ на 13% - до 9,1 млн тонн. Найбільшими постачальниками стали Алжир (4,3 млн тонн), Катар (1,8 млн), Нігерія (1,8 млн) та США.
Відтак падіння обсягів постачання «Газпромом» на турецький ринок торік перевищили 35% - до 15 млрд кубометрів. Падіння у 2019 році перевищило десятилітні мінімуми. В результаті «Турецький потік» та «Блакитний потік» сумарною потужністю 35 млрд кубів залишилися напівпорожніми. У березні 2020 року потужності двох газопроводів (2,9 млрд кубів на місяць) були наповнені менше ніж на 10%.
Нагадаємо, слідом за падінням ринку нафти, обумовлюючи падіння ціни до 18-річних мінімумів, що зменшило бюджетні надходження в розмірі $4-5 млрд щомісячного експортного доходу РФ, проблеми охопили експорт природного газу. Одним із ключових факторів падіння ціни була надмірна пропозиція Скрапленого природного газу (СПГ). Його частка європейському ринку продовжує зростати. За лютий 2020 року до газових сховищ Європи було закачано 7,8 млрд кубометрів регазифікованого СПГ, що відображає зростання на 33%, порівнюючи з лютим 2019 року.
Глобальний попит в цілому негативно впливає на попит природного газу. Але, як очікують аналітики IHS Markit, попит на СПГ й надалі демонструватиме вражаючу стійкість.
Проблеми Газпрому на турецькому напрямку
Туреччина й надалі планує нарощувати закупівлі СПГ на спот-ринку, повідомляє Reuters з посиланням на джерело в енергетичній галузі країни.
«Зріджений газ наразі значно дешевший за російський трубопровідний, тому поведінка Туреччини має економічне підґрунтя», - зазначає глава досліджень газового ринку Rystad Energy Карлос Торрес Діас.
За його оцінкою, поставки «Газпрому» обходяться Туреччини в $6,5 за мільйон БТЕ (британських теплових одиниць) проти $1,5-2 за СПГ.
Приватні турецькі імпортери газу, які уклали відкриті контракти з «Газпромом» до 2035-42 років, протягом майже двох років порушують умова «бери або плати», закуповуючи менше обумовленого обсягу, зазначає Platts.
Контракт на 8 млрд кубометрів на рік з державною компанією Botas закінчується у 2021 році, і в Анкарі неодноразово наголошували про намір домогтися цінових поступок від «Газпрому». «Доступність дешевого СПГ й падаючий попит на газ сигналізують нашим трубопровідним постачальникам, що настав час коли вони мають проявити гнучкість», - заявив 16 травня заступник міністра енергетики Туреччини.
У «Газпромі» усвідомлюють ситуацію й готуються до подальшого погіршення становища на турецькому напрямку. «Провал у другому кварталі буде ще більшим», - повідомило Reuters джерело в «Газпромі».
Він додав, що загальне падіння постачання газу в Європу досягло 19,2% за перший квартал. За даними ФТС, Німеччина скоротила закупівлі на 45% (2,67 млрд кубометрів), Австрія — на 25% (820 млн кубометрів).
Вартість «Турецького потоку»
За даними Міненерго РФ, «Турецький потік» обійшовся в 7 млрд доларів. Але це лише вартість укладання труби дном Чорного моря, вказує партнер RusEnergy: «А щоб подати газ до Чорного моря, в Росії був побудований абсолютно новий коридор з Ямальського півострова. На це було витрачено кілька десятків мільярдів євро, і це списані гроші, оскільки користі такого перекидання з українського напрямку на турецький транзит — немає ніякого».
Відтак загальна вартість проєкту становить - 20 млрд доларів, підрахував у 2018 році аналітик Сбербанк CIB. За його оцінкою, «Турецький потік» не окупиться в найближчі 50 років і обумовить «Газпрому» 13 млрд доларів збитку.
Щоб окупити будівництво морської ділянки, слідуючи розрахункам «Газпрому, буде потрібно 10-15 років, а кошти, витрачені на будівництво нового газового коридору, не окупляться ніколи, наголошує експерт: Туреччині, цей газ «взагалі не потрібен».
«Туреччина у 2019 році вдвічі скоротила закупівлі російського газу, нарощуючи імпорт СПГ, отримує новий газ з Азербайджану таз Ірану. Будучи монопольним споживачем Туреччина диктує свої умови й за ціною газу, а також щодо його подальшого прокачування до Європи», - пояснює експерт.
В підсумку зазначимо, з урахуванням плану продовження видобутку на сланцях в США і введення нових потужностей СПГ (у 2020 році очікується завершення будівництва заводів сумарною потужністю 15 млн т, з яких 10,5 млн т — це розширення американських заводів) ринок буде залишатися профіцитним за пропозицією ще досить багато часу.
Нагадаємо, російський газопровід «Північний потік-2» залишається під дією Третього Енергопакета ЄС. Таке рішення 15 травня прийняло федеральне агентство мереж Німеччини. Це не заморожує і не зупиняє будівництво скандального трубопроводу з Росії в Європу в обхід України. Але створює нові перешкоди для «Газпрому» на монопольне постачання газу до Євросоюзу.
