У чому принципова проблема стосунків між Заходом та «варварськими» країнами

Інколи треба проговорювати очевидні речі.

Принципова проблема у стосунках між Заходом та умовно варварськими країнами (сказати «Сходом» язик не повертається, бо низка країн Сходу сюди не впишуться) полягає в принципово різному баченні того, як взагалі в світі створюються та розподілюються багатства. І як слід себе вести, щоб досягти успіху.

Для варварів усі багатства світу підсвідомо сприймаються, як дещо постійне. В свідомості варвара гра йде завжди з нульовою сумою. У світі варвара усе - «ресурси». Ресурси можна продати, купити, віджати, завоювати, освоїти. Якщо в тебе з'явився новий ресурс, значить, ти його в когось забрав. Якщо хтось стає багатшим, хтось інший стає біднішим, інакше неможливо. Десь прибуло, бо десь убуло.

Свідомість західної людини відображає реальність точніше. Бо насправді гра йде не з нульовою сумою, і головні багатства не здобуваються, а створюються. Якщо в тебе була купа палок за сто баксів, а ти з них збудував скрипку і продав за п'ять тисяч, ти став багатшим, але не тому, що «десь убуло», а тому, що створив додану вартість. Бо не все ресурси, є ще товари.

З точки зору західної людини «віджимати» нераціонально, бо простіше створити. Напасти на іншу країну, щоб віджати в неї щось, в сучасному світі часто невигідно. Адже збурення, які викличуть бойові дії, розхитають суспільство, послаблять економіку, потребуватимуть додаткових затрат, розрушать виробничі ланцюжки - ти втратиш більше, ніж отримаєш.

Росія вже втратила через путінську авантюру в Криму значно більше, ніж отримала. Це був тупий хід. Але його продумали люди, які мислили іншими категоріями, в свідомості яких «віджати» було збагаченням, які не хотіли і не вміли рахувати наслідки.

В цих людей досі саме таке мислення. Як і в їхніх прибічників. Воно відображає реальність неправильно, але така їхня віра.

Це було, є, і буде залишатися проблемою.

Матеріал опубліковано мовою оригіналу. Джерело: Facebook.