Немає зв’язку між питтям гарячої води й рівнем кисню в крові. Ні гаряча, ні холодна вода не може впливати на цей фактор. Шлунковий сік не розщеплює воду на кисень і водень. Інакше наші шлунки були би вибухонебезпечні;)
От ви зараз смієтеся, а фейк про те, що буцімто окріп — чи не єдине безпечне і швидке поповнення організму хворого на «ковід» киснем — поширили понад 15 тисяч людей + сотні вподобань і подяк за «безцінні поради» в коментарях.
Цей фейк за рівнем абсурдності — гідний конкурент пласкої землі і чіпів. Насправді немає жодного зв’язку між питтям гарячої води й рівнем кисню в крові. Тут можна було б навести багато аргументів:
— і про те, що зі зростанням температури розчинність кисню (максимальна концентрація зв’язаного кисню) у воді знижується;
— і про те, що травна система не розкладає воду на водень і кисень (для цього потрібно багато енергії, і це була б взагалі вибухонебезпечна суміш).
Але найголовніше:
Коли ви щось п’єте, це «щось» потрапляє в травну систему. А кисень у кров потрапляє через дихальну систему — вона для цього й існує. Травна система не призначена для насичення крові киснем. Якби травна система могла насичувати кров киснем у достатній кількості, дихальна взагалі б атрофувалася через непотрібність.
Щодо слів про те, що гаряча вода — найкращий антибіотик. Тут все просто — кип’ятіння дійсно вбиває більшість хвороботворних мікробів. Але як це вплине на лікування бактеріологічних захворювань і до чого тут взагалі вірусний COVID-19? Можна, звісно, зварити себе живцем і заразом вбити мікроби. Але, погодьтеся, що це навряд чи вам чимось зарадить…
На цьому можна було б опустити завісу. Але дамо слово науці. Пояснює біологиня Дарія Озерна:
«Між питтям теплої або гарячої води й рівнем кисню в крові немає зв’язку. Бо ми дихаємо легенями, де відбувається обмін СО2 та О2 в гемоглобіні. Коли тиск О2 більший за СО2, то СО2 від’єднується від гемоглобіну в еритроциті, і приєднується О2. В альвеолах легенів тонкі капіляри і самі альвеоли завтовшки в одну клітину. Потім така кров іде до серця і потрапляє у велике коло кровообігу і роздає кисень, та збирає СО2, бо його саме багато в тканинах, а кисню мало. Шлунком чи дупкою ми НЕ дихаємо».
До речі, радимо посібник від Озерної — рекомендації щодо раціону, внормування маси тіла і сну, фізичної активності та медичних обстежень.
Ймовірно фейк про кисень і гарячу воду сягає корінням ще радянських часів. Пам’ятаєте яскраву пінисту рідину за ледь не всі гроші світу, обіцянки вічної молодості та лікування всіх хвороб, і запевняння, що ми можемо дихати шлунком. Це все про кисневі коктейлі. Якщо стисло — вони недієві.
Ідея, що кисень здатен всмоктуватися через шлунок і кишківник, і отже варто пити штучно насичені киснем рідини, виникла в Cовєцькому Cоюзі в 1960-ті роки. Жодні дослідження не довели ані здатності «дихати кишківником», ані можливості збагатити свої нутрощі киснем із пінистого соку. Докладно читайте про це на сайті доктора медицини Уляни Супрун https://suprun.doctor/zdorovya/
Матеріал опубліковано мовою оригіналу. Джерело: Facebook.
