У МОЗ пояснили, яких заходів вживатимуть у разі виникнення радіаційної аварії

В Україні з'явився регламент щодо проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії. Відповідний наказ Міністерства охорони здоров’я (№408) було 16 квітня 2021 року зареєстровано в Міністерстві юстиції.

Як повідомив заступник голови МОЗ, головний санлікар України Віктор Ляшко, трагедія на Чорнобильській АЕС 35 років тому та коронавірус сьогодні показують важливість готовності до катаклізмів.

«При радіаційній аварії на ядерних установках може відбуватись викид радіоактивних речовин у навколишнє природне середовище та значних кількостей радіоактивних ізотопів йоду. Для того щоб зменшити або відвернути радіаційне опромінення щитоподібної залози при таких аваріях Міністерство охорони здоров’я розробило Регламент щодо проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії. Відповідний наказ Міністерства охорони здоров’я (№408) було 16 квітня 2021 року зареєстровано в Міністерстві юстиції», - повідомив Ляшко.

Він пояснив, що йодна профілактика належить до термінових заходів, спрямованих на запобігання негативного впливу ранньої фази радіаційної аварії. Вона полягає в застосуванні препаратів стабільного йоду впродовж перших 6 годин після поглинання радіоактивних ізотопів йоду щитоподібною залозою.

Регламент пояснює, чому йод потрібно застосовувати саме протягом 6 годин, коли знижується ефективність йодної профілактики, який саме механізм захисту працює і в чому він полягає, а також пояснює, як забезпечити доступність до препаратів стабільного йоду.

Раніше Литва направила ноту протесту Білорусі через запуск АЕС в Островці. У ноті засуджуються безвідповідальні дії Білорусі, які підсилюють ядерну загрозу і загрозу навколишньому середовищу не тільки в Білорусі чи Литві, але і у всій Європі. На наступний день після відкриття на БелАЕС стався вибух трансформаторів напруги.

У 2019 влада Литви виділила кошти для створення стратегічного запасу медикаментів на випадок викиду радіації з білоруської атомної станції. Під час її будівництва, яке проводить російський «Росатом», вже було кілька аварій, які намагалися приховати.

Раніше депутати литовського парламенту прийняли закон про те, що БелАЕС є загрозою національній безпеці країни. Також Департамент держбезпеки Литви вніс Білорусь у топ-3 країн, які становлять загрозу національній безпеці держави. А президент Литви Даля Грібаускайте назвала Островецьку АЕС «геополітичною зброєю» і такою, що не відповідає базовим міжнародним ядерним стандартам.

Наприкінці серпня 2020 року Президенти Литви і Естонії Гітанас Науседа і Керсті Кальюлайд домовилися добиватися єдиної позиції Балтійських країн в питанні про відмову купувати електроенергію з БелАЕС.

Повідомляється, що мешканцям Вільнюса з жовтня роздаватимуть безкоштовні таблетки йодованого калію на випадок аварії на Білоруській АЕС, повідомила мерія литовської столиці.