НАТО має два роки, аби відродити єдність і силу перед обличчям загрози РФ

Ювілейний саміт Організації Північноатлантичного договору (НАТО) в Лондоні продемонстрував існування численних розбіжностей між лідерами її країн-членів. У найближчі два роки Альянс повинен відновити військово-політичну єдність, що існувала впродовж останніх десятиліть, інакше його слабкістю скористається Росія.

Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів експерт-міжнародник Ярослав Войтко.

Аналітик не вважає зустріч країн-членів НАТО у Лондоні вдалою. На його думку, в британській столиці відбувся типовий ювілейний саміт, під час якого сторони вкотре оцінили власні позиції та підсумували досягнення Організації за 70 років її існування.

Водночас експерт констатував послаблення об’єднання останніми роками через численні розбіжності між його країнами-членами.

«Не можна вважати, що після цього саміту Організація стала сильнішою, адже між керівниками її країн-членів виявилися численні розбіжності. І це не просто особисті колізії – європейські лідери фактично звинувачують США в тому, що після багатьох десятиліть фактичного лідерства у НАТО, Вашингтон почав здавати власні позиції. Про не дуже успішний характер Саміту свідчить і той факт, що наступну зустріч у верхах країни-члени Альянсу перенесли на 2021-й рік. Звісно, це ще не катастрофа, але НАТО може ослабнути ще більше, якщо не відновиться порозуміння, що існувало впродовж усіх цих десятиліть»

Ще однією ознакою послаблення Альянсу, Ярослав Войтко вважає жорсткі суперечки між Туреччиною і США та країнами ЄС на тему курдських загонів самооборони в Сирії.

«Що стосується Туреччини, то заява Реджепа Ердогана зроблена з фактично позиції «сили» - вона поставила колегам по Альянсу ультиматум. Туреччина перетворюється на регіонального лідера на Близькому Сході, захищаючи надзвичайно важливі терени для Північноатлантичного Альянсу на його південному фланзі. Ердоган своєю заявою намагається відстояти особисті внутрішньополітичні інтереси і робить усе, аби не допустити створення держави Курдистан на території Туреччини, Іраку та інших країн регіону. Водночас, у поведінці турецького лідера чітко простежується паралель з Білоруссю та Росією: коли Олександру Лукашенку щось потрібно, він починає шантажувати Кремль, а потім різко здає позиції назад»

Не менш дестабілізуючим фактором експерт вважає і заяви президента Франції Емманюеля Макрона про «смерть мозку НАТО». Аналітик переконаний, що французький лідер скоріше мріє про лідерство в Європейському Союзі. Не дуже приязне ставлення до НАТО він пояснив задавненою «неоднозначною позицією Франції», яка у 1966 році вже виходила з військової організації Альянсу і повернулася туди лише у 2009 році.

На думку аналітика, з огляду на існуючі проблеми, НАТО має негайно зайнятися пошуком алгоритму примирення і відновлення єдності «перед лицем справжньої, а не міфічної загрози Росії».

«Володимир Путін сьогодні робить усе, аби розколоти НАТО і Європейський Союз. Він чудово використовує особисті характеристики керівників країн-членів Альянсу і частково йому це вдається. Цього допускати не можна, бо далі підуть більш тривожні сигнали, які можуть ще сильніше послабити єдність Альянсу та похитнути його військово-політичну міць і загальний рівень міжнародної безпеки в Європі та світі. Сьогодні для НАТО актуальними видаються такі завдання, як: відродження лідерства США, зміцнення позицій європейського флангу НАТО, забезпечення подальшого дотримання демократичних цінностей та упорядкування процесів прийняття рішень всередині Організації. Важливо також переоцінити механізм партнерства для країн-претендентів і залишати двері відчиненими для нових членів»

Нагадаємо, 3-4 грудня у Лондоні відбувся ювілейний саміт НАТО, присвячений 70-й річниці створення Альянсу. Через розбіжності серед країн, зустріч вирішили не проводити у вигляді формального саміту організації, аби не ухвалювати офіційну спільну заяву.

На лондонській зустрічі глави країн–членів НАТО формально надали додаткові гарантії Литві, Латвії та Естонії на випадок нападу Росії. Однак аналітики видання видання National Interest переконані, що наразі ці обіцянки не підкріплені діями, а в разі анексії територій цих країн союзники, скоріш за все, воювати за них не будуть.

Туреччина погрожувала заблокувати ухвалення плану із захисту країн Прибалтики у відповідь на те, що США та інші союзники відмовлялися визнати терористами і ворогами Альянсу курдські загони самооборони в Сирії. Анкара називає їх терористами, але для міжнародної коаліції на чолі з США вони були головними союзниками у війні з екстремістськими угрупованнями.

Водночас президенти США і Франції Дональд Трамп і Емманюель Макрон публічно й емоційно сперечалися про дії Туреччини в Сирії, стратегічні цілі Альянсу, а також про збільшення військових асигнувань європейських країн.

У листопаді президент Франції Еманнуель Макрон заявив, що координація між ЄС і США відсутня і це призвело до «смерті мозку НАТО». Під час саміту в Лондоні він продовжив розвивати цю тему. Однак за підсумками зустрічі Дональд Трамп зазначив, що Макрон «узяв свої слова про смерть «мозку» назад».

Водночас президент Польщі Анджей Дуда заявив, що не вважає Росію ворогом Альянсу: «Якщо й атакують, то роблять це, хіба що недержавні актори, а власне – терористи. Ми не можемо говорити про «ворога» в контексті будь-якої держави».