У «Північного потоку-2» не буде «солодкого майбутнього», але ризики для України лишаються

Данія видала дозвіл на будівництво у своїх водах «Північного потоку-2». Це означає, що усунута остання перешкода на прокладанні газопроводу з Росії до Європи в обхід нашої території. Про майбутнє газпромівського проекту та яким чином Україні вибороти вигідний для себе транзитний контракт з Росією говоримо з Оленою Павленко, президентом Аналітичного центру Dixi Group, експертом у сфері енергетики

Олено, вітаємо Вас. Для України тема «Північного потоку-2» є питанням національної безпеки. Тобто має надважливе значення. Звідси одразу кілька принципових питань. Яка подальша доля проекту в цілому з огляду на дозвіл Данії? До чого готуватися Україні в контексті цього рішення?

Олена Павленко: Потік найімовірніше буде, тому що він побудований уже більше, ніж на 80%. І Данія реально стримувала цей процес більше, ніж півтора року.

Датчани насправді попереджали, що вони не зможуть надовго стримувати будівництво цього газопроводу. Що можна сказати щодо дозволу? Це подякувати Данії за те, що вона надала нам достатньо багато часу, щоб поборотися із «Північним потоком-2».

Проект буде завершений. Але у нього не буде аж надто «солодких умов». Тому що, по-перше, на нього буде поширюватися дія Третього Енергетичного Пакету. Це були зміни до Директиви, які прийняв ЄС на початку цього року.

І по-друге, якщо ви звернули увагу, у вересні було прийняте рішення по діючому газопроводу OPAL на території Німеччини. Зобов’язання скоротити об’єми транспортування.

Найімовірніше, це рішення матиме вплив і на обсяги прокачки «Північним потоком-2». Навряд чи він буде на 100% завантажений. Тобто питання регулювання у Європейському Союзі будуть все-таки додатковим викликом для запуску проекту. І росіянам потрібен час, що це врегулювати.

І тим не менше, нам треба готуватися до того, щоб використати цей аргумент у тристоронніх переговорах по транзиту.

Яким чином відстояти українські національні інтереси у перемовинах із «Газпромом»? Та чи буде контракт із росіянами?

Олена Павленко: Вірогідно, що росіяни просуватимуть свою позицію щодо зниження об’ємів транспортування і добиватися недовгострокових контрактів. Зараз важко сказати, які Україна може висунути контраргументи щодо довгострокової угоди.

Наразі те, що нам дійсно може допомогти – це санкції з боку Сполучених Штатів щодо цього трубопроводу. Санкції очікуються уже досить давно, з липня місяця. І зараз був би дуже вдалий момент допомогти Україні в процесі переговорів. Але чи є там нині така готовність, однозначно сказати важко. Якби санкції були прийняті, вони б мали стосунок лише до тих компаній, які беруть участь у будівництві. Тобто це не було б надто складною проблемою для європейських компаній чи для держав ЄС. Це б допомогло нам.

Поки що окрім санкцій я не бачу, чим ми можемо посилити свої позиції. Насправді, ми готові до жорстких переговорів, тому що по-перше маємо закачаний газ до газосховищ. І можемо пережити кілька місяців без російського транзиту. І такі переговори будуть. Нам зараз треба дуже швидко думати, чим ми можемо ще посилювати свої позиції.



Тобто, фактично власних позицій у нас не достатньо? Речі, про які Ви говорите – це все зовнішній тиск, який нам можуть запропонувати?

Олена Павленко: Ймовірно, що так.

Того, що є зараз, не достатньо. Однак я не хочу сказати, що ми уже провалили ці переговори. Про успіх чи неуспіх можна буде говорити тільки тоді, коли ми підпишемо договір. Але те, що нам зараз треба дуже мобілізувати наші внутрішні ресурси і заручитися підтримкою зовнішніх партнерів – це однозначно.

Росіяни, як можна побачити, підготувалися. Вони подали до суду на Єврокомісію щодо Третього Енергопакету, вони зараз активізуються на добудуванні «Північного потоку-2», у них все добре інформаційно. Нам потрібно чимось відповідати. Що порадити урядові? Мобілізувати підтримку серед європейців і США.

Як нам допоможе анбандлінг – те, чим зараз займається Нафтогаз?

Олена Павленко: Анбандлінг нам потрібен для того, щоб підписати новий контракт. Це свого роду – наша внутрішня домашня робота. Яку ми маємо встигнути зробити до кінця року.

Чи можуть судові процеси України проти «Газпрому» посилити наші переговорні позиції з росіянами?

Олена Павленко: Арбітражі, в яких ми судимося із «Газпромом», можуть бути нашою сильною переговорною позицією. Якщо ми зможемо залучити когось із тих компаній, що нині є у консорціумі з «Газпромом», до своєї ГТС – це б також посилило наші позиції.

У нас є шанси відстояти свої інтереси. Однак виходячи з того, що світ і будь-хто з наших партнерів зайняті вирішенням власних проблем, нам потрібно шукати таке рішення, яке зверне на себе увагу, і активно просувати його.