Учасник «Чонгарської оборони» пояснив, чому не вдалось запобігти десантуванню РФ на Арабатській стрілці

Учасник «Чонгарської оборони» пояснив, чому не вдалось запобігти десантуванню РФ на Арабатській стрілці

UA.NEWS
Автор
UA.NEWS
UA.NEWS
Поділитись:

Учасник «Чонгарської оборони», командир першого аеромобільно-десантного батальйону 79-ї бригади ЗСУ полковник Сергій Куз розповів про марш на Крим у лютому 2014 року з несправною технікою, події на Арабатській стрілці після десантування росіян та як окупанти облаштовували позиції на адмінмежі ще до «референдуму».

Український військовий в інтерв’ю Крим.Реалії також пригадав затримання російського КАМАЗа, який наказали відпустити, та візит на КПВВ «Чонгар» аташе НАТО, який не вірив у присутність РФ. Усе інтерв’ю за хвилину.

Наприкінці лютого 2014 року 79-а бригада отримала завдання виконати «стабілізаційні дії в районі Керченської затоки». Одна тактична група першого аеромобільно-десантного батальйону вийшла до Армянська, а група Сергія Куза – до Чонгара. «Їхали так, що майже на кожній СТО на Херсонщині нам надавали технічну допомогу». Техніка була переобладнана, але на перевірку часу не вистачило.

Після закріплення у Чонгарі українські десантники почали розгортати блокпости. «Із логістикою, мішками, блоками, будівельними кранами, навіть продуктами харчування допомагало місцеве населення». З протилежного боку розташувались окупанти під виглядом «самооборони Криму», а згодом прибули російські БТР-82. «Стояли російські спецпризначенці, і десантники-строковики, й контрактники, і «кадирівці». Окупанти проводили ротацію кожні 2-3 дні. А російські пропагандисти займались провокаціями.

Особовий склад окупантів переважав український у 5-6 разів. За таких умов не можна було говорити про просування на півострів. Лише «патрулювання, спостереження на визначеній ділянці, не допустити подальшого просування ворога вглиб території України». Наказів про захоплення стратегічних об’єктів не було.

Українські підрозділи у Криму, яких блокувала РФ, «дуже чекали на нашу підтримку». Щоб цього не допустити, РФ з початку до середини березня 2014  закріплювалась та облаштовувала позиції безпосередньо на адмінмежі Херсонщини та Криму. До проведення так званого «референдуму» (16 березня 2014) і після РФ повністю контролювала повітряний простір у Чонгарі та Армянську. «У повітрі інтенсивно діяли їхні бойові й транспортні гелікоптери».

Українські десантники «затримали КАМАЗ із російськими військовими» , але їх наказали відпустити. Інцидент стався на початку березня 2014 у районі Чонгара. Російський транспорт вирушив з метеостанції у Генічеську, яка «за домовленостями, була під контролем РФ». Військове керівництво України розпорядилось «переписати прізвища всіх у машині й відпустити».

Спецпризначенці РФ висадились на Арабатській стрілці біля газорозподільної станції поблизу села Стрілкове, поки Україна та Росія проводили переговори щодо обміну російського військового. Він нібито заблукав і заїхав на український блокпост «Чонгар». Росіянина передали військовій контррозвідці.

Десантування окупантів на Арабатській стрілці було здійснено «злагоджено, сплановано, при взаємодії із місцевим населенням, серед якого були заслані провокатори». До висадження РФ ця ділянка не вважалась стратегічною. А газорозподільну станцію контролювали українські прикордонники із 1 авто та 1 відділенням на БТР батальйону Куза. Після висадки Куз «здійснив перерозподіл сил, викликав на підтримку авіацію. Проте час було втрачено». Повітря контролювала РФ.

Полковник Куз вирушив на Арабатську стрілку з трьома розвідниками і спілкувався із кадровими військовими РФ («зеленими чоловічками»). На місці стояли люди з українськими прапорами, зокрема, селищний голова, начальник міліції. Вони допитувались, де українська армія та що коїться. А коли на місце прибули низка БТР ЗСУ, «у натовпі змінили українські прапори на російські триколори».

 РФ щодня вимагала в українських військових відступити з Чонгара, погрожуючи наступом. «Відступати, залишаючи вигідну для нас позицію, ми не збирались».  Підрозділ знаходився на височині, поруч були споруди та місце для розташування снайперів.

Одна з країн НАТО відправила на українські позиції у Чонгарі військового аташе, який спершу не вірив у присутність російської армії. «Я показав йому і російську радіостанцію, і вертольоти з російськими розпізнавальними знаками»

Події у Криму мають стати уроком для України. «Не можна виключати повторення Російською Федерацією аналогічного сценарію» Це підтверджують останні навчання РФ з імітуванням захоплення миколаївського аеродрому «Кульбакине».

Автор: UA.NEWS
загрузка...
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!