Облікова ставка без змін: що зупинило посилення монетарної політики Нацбанку
Перед Нацбанком наразі стоять ті самі виклики, що й місяць тому в умовах ухвалення посилення монетарної політики. Йдеться про ризики високої інфляції та слабке економічне зростання.
У вересні в комітеті з монетарної політики Нацбанку зазначали, що ставку продовжать підіймати, якщо інфляцію не вдасться вгамувати. З того часу, темпи зростання цін пробили позначку в 11% в річному вираженні. Упродовж місяця ціни на енергоносії карколомно злетіли. Тож й 11% - це ще, можливо, не кінець.
Сьогоднішнім рішенням Національний банк України зберіг облікову ставку на рівні 8,5%, випливає з виступу Голови Нацбанку під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики.
Про це повідомляє пресслужба Нацбанку. Таке рішення узгоджується зі зниженням інфляції до цілі 5% наприкінці наступного року відповідно до базового сценарію оновленого макроекономічного прогнозу, йдеться у повідомленні. Відтак Нацбанк очікує спаду інфляції вже найближчим часом.
Ми вирішили висвітлити ключові фактори, які стали на заваді посилення монетарної політики Нацбанку.
Фактори облікової ставки на рівні 8,5%
Упродовж останніх місяців інфляція очікувано перебувала в діапазоні 10-11%, що є близьким до липневого прогнозу регулятора, йдеться у повідомленні.
Зростання споживчих цін у вересні 2021 року прискорилося до 11% у річному вимірі. Ціновий тиск й надалі обумовлювали низка зовнішніх та внутрішніх факторів. Ціни на світових товарних ринках залишалися на високому рівні. Нагадаємо, проблемою в області економічної політики є перебої в постачанні. З одного боку, спалахи пандемії та несприятливі кліматичні умови призвели до дефіциту ключових видів сировини та матеріалів і зниження виробничої активності в низці країн. З іншого боку, ці дефіцити в постачаннях, поряд з вивільненням відкладеного попиту й відновленням цін на сировинні товари, стали причиною швидкого зростання інфляції споживчих цін, наприклад, в США, Німеччині та багатьох країнах з ринком, що формується і країнах, що розвиваються.
Очікувано зберігався й сталий фундаментальний тиск на інфляційне зростання. Збільшення виробничих витрат бізнесу на оплату праці, сировину та енергію позначилися на динаміці споживчих цін. Інфляційні очікування продовжують залишалися на високих рівнях.
Водночас сприятлива ситуація на валютному ринку гальмувала цінове зростання. Наприклад, позавчора, обсяги чистої купівлі валюти Нацбанком на міжбанківському валютному ринку з початку року перевищили 2 млрд дол. США. Відтак завдяки сприятливій ситуації на валютному ринку базова інфляція перебувала нижче липневої прогнозної траєкторії.
Рисунок 1 – Облікова ставка НБУ
Джерело: НБУ.
Отже, очікуючи, що інфляція знизиться до однознакового рівня наприкінці 2021 року, в Нацбанку ухвалили рішення зберегти облікову ставку на рівні 8,5% річних. Це узгоджується зі зниженням інфляції до цілі 5% наприкінці наступного року відповідно до базового сценарію оновленого макроекономічного прогнозу.
Прогноз інфляції
Інфляція знизиться до однознакового рівня наприкінці 2021 року, а за підсумками наступного – досягне цілі 5%, йдеться в повідомленні Нацбанку.
На 2021 рік аналітики Нацбанку зберігають прогноз інфляції на рівні 9,6%. Згідно з оцінками регулятора, пік зростання споживчих цін припадає саме на вересень-жовтень 2021 року. Надалі інфляційний тренд розвернеться.
Сповільнення інфляції відбудеться завдяки вичерпанню ефектів низької бази порівняння, збереженню сприятливої ситуації на валютному ринку та високим цьогорічним урожаям сільськогосподарських культур.
Нагадаємо, сільське господарство виправдало очікування в умовах вищої врожайності та збільшення зібраних площ у порівнянні з минулим роком більшості с-г культур, зокрема пшениці, врожай якої у 2021 році є рекордним за роки спостереження (станом на 01.09.2021 року – 32,2 млн т., що на 28,4% більше ніж у 2020 році).
Стримувальними факторами зростання споживчих цін також є дія попередніх кроків Нацбанку з посилення монетарної політики. Відтак оптимізація операційного дизайну монетарної політики, повне згортання антикризових монетарних заходів і підвищення облікової ставки продовжують стримувати зростання цін.
Рисунок 2 - ІСЦ, річна зміна, %
Джерело: НБУ.
Під впливом зазначених чинників інфляція сповільниться до 5% наприкінці 2022 року і надалі перебуватиме близько цілі, зазначають в НБУ. Стрімкішому зниженню інфляції завадять триваліше збереження цін на енергоносії на високих рівнях та сталий споживчий попит. Крім того, ураховуючи розтягнуті в часі ефекти цих проінфляційних факторів, сповільнення інфляції до цілі 5% потребуватиме від Нацбанку жорсткіших монетарних умов упродовж 2022–2023 років, ніж передбачалося в липневому прогнозі.
Прогноз зростання реального ВВП
Нацбанк переглянув прогноз зростання реального ВВП на прогнозному горизонті з огляду на триваліший та суттєвіший вплив пандемії та наслідки від різкого підвищення цін на газ, йдеться у повідомленні.
Враховуючи показники першого півріччя, високі ціни на енергоносії, а також поточне ускладнення епідемічної ситуації, Нацбанк погіршив прогноз зростання економіки з 3,8% до 3,1% у поточному році.
Несприятлива ситуація на ринку енергоносіїв разом із наслідками логістичних проблем у світі обмежуватимуть випуск промислової продукції українських підприємств та стримуватимуть темпи відновлення економіки й у 2022 році. З огляду на це, Нацбанк переглянув прогноз зростання ВВП у 2022 році з 4% до 3,8%. У 2023 році економіка зросте на 4%.
Дефіцит поточного рахунку
У 2021 дефіцит поточного рахунку році очікується на рівні близького 1% ВВП. У наступні роки від’ємне сальдо поступово зросте до 3-4% ВВП. Це зумовлюватиметься певним погіршенням умов торгівлі та підвищенням споживчого й інвестиційного попиту в міру відновлення економіки. Сформований дефіцит поточного рахунку буде повністю компенсований припливом капіталу в Україну – як боргового, так і у формі прямих іноземних інвестицій, зазначають в Нацбанку.
Утім, на реалізації базових умов прогнозу можуть впливати ризики. Зокрема, основним припущенням, яке Правління Національного банку України бере до уваги, залишається продовження співпраці з МВФ.
Відтак виконання чинної програми stand-by забезпечить надходження необхідного обсягу офіційного фінансування у 2021–2022 роках, поліпшить умови для зовнішніх запозичень, а також підтримає інтерес іноземних інвесторів до гривневих активів. Співпраця з МВФ сприятиме прискоренню економічного зростання, стабілізації інфляції на рівні цілі, й утриманню міжнародних резервів в обсязі 30 – 31 млрд дол. США в наступні роки, зазначають в НБУ.
В підсумку варто зазначити, зниження облікової ставки упродовж 2022 року відбуватиметься більш поступово, ніж прогнозувалося. Очікується також, що її рівень на кінець наступного року становитиме 7,5% у порівнянні з 6,5% у попередньому прогнозі.