Облікова ставка: як рішення Нацбанку впливає на ціну депозитів
З переходом до інфляційного таргетування у 2016 році облікова ставка стала ключовим інструментом впливу Нацбанку на динаміку цін.
Про це повідомляє регулятор у звіті про фінансову стабільність. У березні 2021 року Нацбанк почав цикл підвищення облікової ставки. Її зростання має відобразитися у вищій вартості ресурсів в економіці: депозитів та кредитів. Щоб оцінити зв’язок між обліковою ставкою та гривневими депозитними ставками для населення, аналітики провели дослідження. Результати свідчать, що строкові ставки за депозитами домогосподарств загалом реагують на зміну ключової ставки Нацбанку, хоч і з затримкою.
Вплив підвищення ставки на депозити
У 2021 році, реагуючи на посилення інфляційних чинників, Нацбанк розпочав підвищення облікової ставки. З березня її сукупно підвищено на 3 в. п. (до 9%).
У відповідь на зміну тренду облікової ставки вартість нових депозитів населення поступово перестала знижуватися, а ставки за довшими депозитами почали зростати.
Щоб оцінити довгостроковий ефект і швидкість реакції вартості депозитів на зміну ключової ставки Нацбанку, аналітики використали авторегресійні моделі з розподіленими лагами.
Результати дослідження свідчать, що зв’язок між обліковою ставкою Нацбанку та вартістю депозитів домогосподарств існує. Зокрема, збільшення облікової ставки на 1 в. п. призводить до збільшення вартості депозитів приблизно на 0.6 в. п. Однак повністю цей ефект реалізується не одразу. Першого місяця лише 7% від зміни облікової ставки знаходять своє відображення у зміні вартості депозитів банків.
Рисунок 1 - Середньозважена вартість нових гривневих депозитів домогосподарств, % річних
Джерело: НБУ.
На зміну облікової ставки реагують депозитні ставки всіх строків, зазначають у Нацбанку. Найпомітніша реакція – для депозитів до шести місяців, найслабкіша – для ставок за вкладами строком понад рік. Останніх у структурі фондування усього десята частина. Ставки за коштами на вимогу, на які нараховуються відсотки, майже не залежать від зміни облікової ставки й становлять близько третини нових депозитів.
Чутливість депозитних ставок
Підтвердженням чутливості депозитних ставок до зміни облікової ставки є помітне зниження вартості фондування банків у 2020 році.
У відповідному періоді облікова ставка досягнула рекордно низьких 6%, що поступово дало банкам змогу знизити вартість ресурсів, що залучаються. Але навіть на зниження облікової ставки рік тому банки реагували з помітним лагом. Відповідну затримку варто очікувати та для циклу зростання ключової ставки, зазначають в НБУ.
Таблиця 1 - Результати ARDL моделей в залежності від строковості депозитів
Джерело: НБУ.
Поточна висока ліквідність сповільнює реакцію фінансових установ на зміну умов монетарної політики. З урахуванням запасів ліквідних коштів та значних припливів депозитів банки не зацікавлені в тому, аби швидко підвищувати витрати на фондування.
Однак з’являються додаткові стимули, які можуть прискорити реакцію: нарощування довгострокового кредитування потребує довшого фондування. Тож нині поступово зростають ставки саме за депозитами від шести місяців.
Фактори зростання ціни депозитів
Останні два роки частка коштів населення на поточних рахунках стрімко зростала, у червні 2021 року сягнула рекордних 57%. Низькі ставки за депозитами знеохочували до вкладень на довший строк. Однак у другому півріччі 2021 року динаміка поточних вкладень сповільнилася та повернулася до докризової. Населення активніше використовує кошти для здійснення споживчих витрат, залишаючи менше на банківських рахунках. Строкові вклади в гривні зростають повільніше. Тож кошти на поточних рахунках і надалі переважатимуть у структурі гривневого фондування, проте їхня частка вже не зростатиме так стрімко. Загалом темпи зростання гривневих коштів населення знизилися до 13.5% у річному вимірі наприкінці жовтня 2021 року, зазначають в Нацбанку.
Обсяг депозитних коштів банків зростає темпами близько 10% за рік. Частка гривневих вкладень населення на поточних рахунках усередині 2021 року досягла рекордних показників. Лише в другій половині 2021 року незвично високі темпи зростання коштів на вимогу сповільнилися.
Скорочення строковості фондування не перешкоджає активному кредитуванню банками на короткий строк. Однак для надання довгострокових позик та створення сталої клієнтської бази фінустановам доречно залучати й строкові кошти. Гривневі строкові вклади населення зростають переважно у банках, які пропонують вищі ставки.
Тож нині банки поступово підвищують вартість строкових депозитів. До цього спонукає і підвищення Нацбанку облікової ставки.
Наразі структура банківського фондування протягом року майже не змінилася. Його основу далі становлять кошти клієнтів – понад 80% усіх зобов’язань. Вони майже порівну представлені вкладами населення та бізнесу.
Як зазначалося вище, загальний обсяг фондування з боку фізосіб та суб’єктів господарювання збільшувався протягом року сталими високими темпами – 10% р/р, при цьому гривневі зростали удвічі швидше. Цей приплив коштів пояснюється насамперед макрочинниками: економіка відновлювалася, доходи домогосподарств і бізнесу зростали та накопичувалися на рахунках у банках. Їхня дія здебільшого збережеться й надалі. Потреби додатково стимулювати вкладення через ставки досі майже не було, що дало змогу зберігати вартість фондування рекордно низькою.
Здорожчання ресурсів на зовнішніх ринках не створює ризиків для фінустанов, адже частка зовнішнього боргу у їх фондуванні низька.
В підсумку варто зазначити, зростання облікової ставки Нацбанку та прискорення інфляції поступово спонукає банки до підвищення вартості депозитів. Додатково до цього мотивує потреба окремих фінустанов у строкових коштах, зокрема для розвитку довгострокового кредитування. Банкам уже нині потрібно формувати сталу клієнтську базу та напрацьовувати механізми залучення строкових коштів. Адже приплив коштів за низьких ставок не триватиме постійно. Вартість строкових депозитів почала зростати. Помітніше підвищувалися ставки на довші депозити. Спред між депозитними ставками строком на один рік та на три місяці зріс до найвищого рівня з 2017 року. А відносно низької поточної вартості фондування він є найвищим. Населення позитивно реагує на вищу дохідність за депозитами, збільшуючи зокрема обсяги гривневих строкових вкладів у банках, які пропонували вищі ставки. Подекуди – внаслідок дроблення депозитів. Це підтверджується зокрема збільшенням на 3 млн кількості вкладів протягом останнього року. Бурхливий розвиток дистанційного обслуговування клієнтів посилив конкуренцію між банками. Адже спрощення відкриття рахунків, полегшило розподіл нових вкладів на користь банків, які пропонують вищу дохідність. Фінустанови очікують підвищення вартості роздрібного фондування та зростання строковості вкладів. Це свідчить про готовність підвищувати ставки за гривневими депозитами населення, перш за все – строковими.