Облікова ставка та кредитування: популізм, чи й справді, ставка до бізнесу «несправедлива»
Нацбанк та банківська система знову піддали критиці, цього разу глава РНБО. Про це повідомляє Українська правда. Незадоволення транслюється в адресу регулятора щодо високої облікової ставки Нацбанку, що в черговий раз наголошується на надмірній незалежності, мовляв, облікова ставка НБУ несправедлива до бізнесу, вважає Секретар РНБО Олексій Данілов.
«Процентна ставка в нашій банківській системі абсолютно несправедлива стосовно бізнесу. Наш бізнес не може конкурувати з процентною ставкою, яка є в інших країнах. Про це чомусь ніхто ніколи не говорить, про це немає дискусії. Тому що є вислів «гроші люблять тишу». Так, хлопці? Але не в цьому процесі», - заявив Данілов. За його словами, фінансова сфера в Україні монополізована і це, вважає Данілов, «дуже небезпечний елемент».
Вплив облікової ставки на кредитування
Центральний банк, займаємося питаннями макростабільності, зростання кредитування та економіки. Утім діяльність регулятора спрямована на забезпечення стійкості економіки, а не економіки, накачаної грошима, як допінгом, що різко зросте, але й раптово впаде.
У цьому сенсі політика Нацбанку є послідовною. Риторика регулятора зводиться до одного, якщо інфляція буде низькою, регулятор проводить м'якшу монетарну політику (знижує ставку). Облікова ставка ще в недалекій ретроспективі становила - 17%. Нині – 8,5%, прогноз – 6,5%, а можливо, і нижче, залежно від стану економіки.
Теоретично Нацбанк може знизити облікову ставку нижче за 8,5%, але облікова ставка відповідної величини – це так званий нейтральний рівень, який не обмежує, але й не підштовхує економіку до зростання. Вона складається з двох частин: інфляція, яку НБУ таргетує на рівні інфляційної цілі (5%) та «реальна нейтральна ставка». Останній параметр – це теоретичний показник, який балансує інвестиції та заощадження. В Україні за підрахунками НБУ це 2%. Але оскільки saving rate (заощадження домогосподарств) підвищуватиметься, нейтральна ставка може зменшитися. У розвинених країнах – ближче до нуля. В Україні також ймовірно буде нижче 2%. Отже, якщо йдеться, що потрібна стимулююча монетарна політика, облікова ставка теж повинна знижуватися швидше й впливати на кредити. Утім важливим є другий момент – це знову ж таки розмова про кредити, наприклад, про ставку нижче 10%, про яку так багато говорять. Але арифметично все досить просто пояснити: ставка банківського кредиту = депозитна ставка + маржа. Депозитна ставка – інфляція. А маржа – це захист прав кредиторів, відсутність поганих боргів, повернення кредитів. Нагадаємо, З 1 січня 2020 року банківська система істотно зменшила рівень непрацюючих кредитів (NPL) – до 35% станом на 1 вересня 2021 року. Попри скорочення обсягу непрацюючих кредитів банків України він залишається значним – 37% (405,5 млрд грн) обсягу кредитного портфеля банків складають непрацюючі кредити, з яких 73%, або 295,5 млрд грн акумульовано у банках державного сектору.
Прогноз облікової ставки
Прогноз облікової ставки – частина макроекономічного прогнозу НБУ, який разом із публікацією інших макроекономічних показників підвищує прозорість та передбачуваність монетарної політики. Це дає змогу учасникам фінансового ринку оцінити, якою регулятор бачить свою майбутню монетарну політику, націлену на приведення інфляції до цілі. Аналіз вторинного ринку ОВДП на основі динаміки форвардних ставок свідчить, що учасники ринку приділяють увагу динаміці прогнозної траєкторії облікової ставки та раціонально реагують у відповідь. Це свідчить про підвищення рівня обізнаності щодо дій центрального банку та дієвість трансмісійного механізму, зазначають у Нацбанку.
У липні 2019 року НБУ розпочав публікацію прогнозної траєкторії облікової ставки як частини свого макроекономічного прогнозу. Він став восьмим центральним банком – таргетером інфляції у світі, який публікує такий прогноз. Прогноз облікової ставки на поточний та наступні два роки щокварталу оприлюднюється в пресрелізі щодо рішень з питань монетарної політики. Разом із традиційним forward guidance, який зазвичай складається із вербальних сигналів щодо майбутніх намірів, прогноз ключової ставки допомагає учасникам фінансового ринку робити висновки щодо подальшої політики Нацбанку. Запровадження публікації прогнозу ставки мало на меті поліпшення розуміння економічними агентами майбутньої монетарної політики та посилення дієвості впливу ключової ставки на ринкові ставки. Так, до публікації прогнозу ставки ринкові очікування щодо зміни ключової ставки формувалися з певним запізненням у порівнянні з баченням центрального банку. Наприклад, у 2017 році учасники ринку передбачали довший період незмінної ключової ставки. На тлі прискорення інфляції це свідчило про очікування м’якших монетарних умов. Як наслідок, для стримування інфляційних процесів Нацбанку був змушений жорсткіше реагувати на інфляційні ризики.
Рисунок 1 - Облікова ставка: очікування фінансових аналітиків та фактичний рівень, %
Джерело: НБУ.
Як свідчать опитування фінансових аналітиків, їх прогнозна спроможність щодо рівня облікової ставки суттєво поліпшилася, за винятком першого півріччя 2020 року. Проте це здебільшого відбиває дії Нацбанку на випередження під час поширення коронакризи. Незначне відхилення очікувань аналітиків щодо прогнозу облікової ставки на кінець поточного року показує певну недооцінку більшістю аналітиків ризиків посилення інфляції.
Рисунок 2 - Прогноз ІСЦ р/р на кінець 2021 року, %
Джерело: НБУ.
Рисунок 3 - Прогноз облікової ставки на кінець 2021 року, %
Джерело: НБУ.
Утім, загалом динаміка очікувань фінансових аналітиків свідчить про поліпшення розуміння учасниками ринку логіки прийняття монетарних рішень. З метою оцінки впливу прогнозів ставки НБУ на ринкові очікування були проаналізовані також ринкові форвардні ставки. Оскільки операції з форвардними процентними ставками в Україні не проводяться, вони були вирахувані зі строкової структури процентних ставок. Спотові ставки обчислюються як середньозважена дохідність за гривневими ОВДП, які торгуються на вторинному ринку починаючи з першого дня оголошення рішення з питань монетарної політики та закінчуючи через сім днів після нього. Хоча формальні тести не проводилися, графічний аналіз свідчить про наявність трансмісії прогнозу ключової ставки у ринкових ставках, особливо у короткостроковому періоді.
Форвардні ставки з довшим терміном погашення є волатильними, однак спостерігається тенденція до їх зниження. Це відповідало зменшенню прогнозних рівнів ключової ставки. Утім, на тривалішому періоді збільшується вплив строкової премії, яка визначається як різниця між ринковими ставками та прогнозами ключової ставки. В умовах фінансової турбулентності (наприклад, через невизначеність, пов’язану з поширенням COVID-19, відплив капіталу в очікуванні згортання програм кількісного пом’якшення ФРС тощо) вплив окремих структурних та фундаментальних чинників на дохідність ОВДП є суттєвішим, ніж вплив ключової ставки. Проте, коли дія тимчасових чинників вичерпується і ринок відновлює своє нормальне функціонування, ринкові ставки на гривневі ОВДП загалом відповідають траєкторії прогнозу ключової ставки, особливо на короткостроковому періоді.
Вплив облікової ставки на банківські ставки
Вартість міжбанківських ресурсів тісно корелювала з динамікою ключової ставки. Збереження значного рівня ліквідності в банківській системі утримувало UONIA практично на рівні нижньої межі в коридорі ставок НБУ.
Обсяг ліквідності банківської системи у III кварталі 2021 року попри певне зменшення залишався високим (середньоденні залишки коштів на коррахунках та ДС становили близько 200 млрд грн). Головним чинником зменшення ліквідності було накопичення коштів урядом шляхом перерахування квартальних податків та стриманих бюджетних видатків. Також вплинуло зростання готівки в обігу, проте воно було значно помірнішим порівняно як із попереднім кварталом, так і відповідним періодом минулого року.
Високу ліквідність банківської системи підтримає традиційне нарощення видатків бюджету наприкінці року. Значний обсяг ліквідності в банківській системі зменшує потребу банків у залученні клієнтських коштів, а отже і необхідність у підвищенні ставок за депозитами. На посилення монетарної політики переважно реагували банки з приватним та іноземним капіталом, тоді як держбанки були інертнішими та в цілому знизили ставки за гривневими депозитами з початку циклу підвищення ключової ставки. Зважаючи на значну частку останніх на роздрібному ринку депозитів (60% гривневих вкладів домогосподарств), це стримувало зміни ставок за депозитами й інших банків. Водночас згідно з даними агенції «Thomson Reuters» у вересні-жовтні динаміка індикативної ставки «Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб» свідчила про готовність все більшої кількості банків підвищувати ставки за своїми депозитними продуктами.
Таблиця 1 - Трансмісія облікової ставки у банківські ставки
Джерело: НБУ.
Вартість кредитів для НФК продовжує демонструвати міцніший зв’язок із динамікою облікової ставки, у порівнянні з депозитами. Середньозважена ставка за гривневими кредитами зросла з 9% у березні (початок циклу посилення монетарної політики) до 9.7% у вересні 2021 року. Середньозважені ставки за кредитами домогосподарств слабо реагували на зміни облікової ставки та коливалися на високому рівні (29.6% – 29.7%). Це пояснюється більшою ризиковістю споживчих кредитів, питома вага яких у кредитах домогосподарств перевищує 90%.
Отже, в підсумку слід зазначити, чи можна очікувати низькі відсоткові ставки за кредитами в результаті зменшення облікової ставки? Теоретично так, це можливо. Утім за таких умов ціна ресурсу має становити значно нижчого рівня. Умовно, для кредиту під 10% потрібно залучити ресурси десь під 6%.
Проблема в тому, що знижуючи ставку, країна стрімко досягне рівня двозначної інфляції вже упродовж місяця (10-12%), наступного вже буде 16 чи 22%, як показує практика світових економік. Розігнати інфляцію до таких темпів нескладно. Але постраждають від цього насамперед – найбідніші верстви населення, які отримують зарплату в гривнях та витрачають більшу частину доходу на харчові продукти. Нагадаємо, витрати українців на харчові продукти містять високу питому вагу в споживчому кошику й становлять понад 41%.