$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+12° Київ +18° Варшава +10° Вашингтон
Ударна Рада і закони Зеленського: які зміни в країні підтримали народні депутати

Ударна Рада і закони Зеленського: які зміни в країні підтримали народні депутати

04 Вересня 2019 18:30

Дев'яте скликання Верховної Ради України працює менше тижня. Однак цього часу вистачило на прийняття закону, про який політики говорили останні 20 років. Депутатська недоторканність знята. 3 вересня законопроект, запропонований ще попередником Зеленського Петром Порошенком, підтримали 373 народних депутата.

Друга сесія відзначилася і тим, що парламентарії направили ряд проектів документів до Конституційного Суду для оцінки невідкладних законів, ініційованих президентом, на предмет конституційності.

І якщо за зняття недоторканності виступили всі, окрім «Опозиційної платформи» Медведчука-Рабиновича, то до «пакету Зеленського», направленого до Конституційного Суду, у опонентів та експертів багато питань. Розглянемо, що підтримали народні депутати і як це позначиться на житті українців.

Швидкі рішення більшості Зеленського


За словами глави фракції «Слуги народу» Давида Арахамії, до кінця року Рада може прийняти півтисячі нових законів:

«З приводу ініціатив, їх дуже багато. Дійсно багато. Доведеться працювати в комітетах і у вихідні, і ночами. Але вони повинні це робити ... Так повинна працювати Верховна Рада. Можливо, через 3-4 місяці, коли ми наголосуємо ті 400-500 законопроектів, які напрацьовані, ми зменшимо темп. Але зараз країна не може чекати. Люди очікують від нас швидких змін»

Давид Арахамія,

глава фракції «Слуги народу»


Голосування за проект Порошенка про зняття імунітету з депутатів глава Ради Дмитро Разумков пояснив економією часу. Це вписується в концепцію першочергового прийняття тих законів, які обіцяв президент Зеленський у своїй передвиборчій кампанії:

«Ми могли піти іншим шляхом, але це зайняло б рік, а може і більше. Тут важливо не стільки, хто є творцем цього закону, хто його написав і подав, а тут важливо, хто його прийняв. Нам було важливо, щоб ми не затягували з цією подією і ми доклали максимум зусиль, щоб це зробити швидко»

Дмитро Разумков,

очільник Верховної Ради, «Слуга народа»


Зняття недоторканності, за словами гаранта, це «скасування касти недоторканих» - той високий суспільний запит, який нова влада реалізувала швидко, без затягувань. Закономірне рішення і галочка перед виборцями.

Наслідки зняття недоторканності


Закон сформульовано двома абзацами, він набуває чинності з 1 січня 2020 року:

законопроект № 7203

«Внести зміни до статті 80 Конституції України, виклавши її у такій редакції: «Стаття 80. Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп»»


Конституційний Суд схвалив редакцію закону ще у 2018 році. На голосуванні 3 вересня, його підтримали не тільки у пропрезидентській фракції, а й інші проєвропейські сили - «Батьківщина», «Голос» і «Європейська солідарність». Останню можна вважати автором цих змін до Конституції.

На практиці закон означає позбавлення гарантій для народних депутатів на недоторканність та імунітету на кримінальну відповідальність. Іншими словами, гарантії скасовуються, а дозволу парламенту на затримання, арешт і кримінальне переслідування парламентарів, як це діяло дотепер, більше не потрібно.

Однак щоб нові норми запрацювали, як відзначають експерти, скасувати недоторканність одними тільки правками до Конституції недостатньо:

«Потрібно також виключити недоторканність із Закону України «Про статус народного депутата» та Кримінально-процесуального кодексу. Поки цього не буде зроблено, недоторканність буде діяти. Партія «Слуга народу», маючи більшість у Верховній Раді, зможе це зробити. Проте, щоб дійсно остаточно скасувати недоторканність депутатів, ці кроки необхідно пройти»

Тарас Шевченко,

експерт

Ризики зняття недоторканності


Чи зрівнює закон про скасування імунітету простих громадян і депутатів у правах? Експерти оцінюють дещо скептично, через стереотипи про «корочку» народного депутата та корупційну правоохоронну систему України.

Серед очевидних ризиків – це тиск на народних депутатів за політичні рішення і результати голосувань. Зеленський запевняє, що депутатський індемнітет (свобода прийняття рішень) збережеться.



«Опозиційна платформа – За життя» має намір оскаржити голосування за проект Порошенка в Конституційному Суді. За словами депутатів від «Оппоплатформи», рішення було прийнято з порушенням регламенту Ради. А саме – документт відправляли у профільний комітет для доопрацювання, чого зроблено не було.

Фракція пояснила свою відмову підтримати даний проект тим, що готова знімати імунітет тільки «пакетом»: з народних депутатів, суддів і президента.

У «Слузі народу» порушення заперечують та обіцяють підтримати зняття недоторканності з президента в найближчому майбутньому.

Долю законів Зеленського вирішить Конституційний Суд


Верховна Рада направила на розгляд до Конституційного Суду відразу кілька проектів законів, позначених ініціатором Володимиром Зеленським, як невідкладні:

  • Проект закону про пропорційну систему виборів і скорочення депутатського корпусу до 300 мандатів;

  • Надання народу права законодавчої ініціативи;

  • Наділення президента повноваженнями призначати і звільняти директорів НАБУ і ДБР, а також створювати регуляторні органи;

  • Надання Верховній Раді повноважень щодо створення допоміжних органів – консультаційних, дорадчих з метою реформування українського парламентаризму;

  • Про додаткові підстави для дострокового припинення повноважень народних депутатів – за прогули і кнопкодавство;

  • Про скасування адвокатської монополії;

  • По уповноважених Верховної Ради;


Всі ці документи передбачають внесення змін до Конституції України, тому повинні пройти процедуру узгодження в Конституційному Суді. За словами представника Зеленського в КС Федора Веніславського, ці закони голосуватимуть не раніше 2020 року:

«У Конституційного суду є місяць-два, щоб надати висновок про відповідність законопроектів вимогам статей 156, 157 Конституції України. Потім Верховна Рада зможе їх попередньо прийняти більшістю. Ми сподіваємося, що це відбудеться на наступній черговій сесії, яка відкриється в перший вівторок лютого 2020 року. Верховна Рада зможе їх прийняти повністю, якщо за це проголосують 300 або більше народних депутатів»

Федір Веніславський,

представник Зеленського в Конституційному Суді


З темпами роботи парламенту з більшістю партії Зеленського усе зрозуміло. Працювати швидко – фішка президентської команди.

Іноді швидко означає на швидкоруч і мало продумано. Як вийшло із законопроектом «Про електронні комунікації», який передбачає реєстрацію телефонів та укладання договорів з мобільними операторами при купівлі SIM-карток. Депутати від «Слуги народу» спочатку подали цей законопроект і тут же його відкликали.

Ризики законів Зеленського


Опоненти президента і ряд експертів вважають ініціативи Зеленського спробами узурпувати владу:

«У блоку так званих «антикорупційних» законопроектів – два чітких вектора. Перший – посилення повноважень борців з корупцією. Другий – бажання глави держави підпорядкувати їх своєму повному контролю. Загальний же тренд можна назвати «лагідною узурпацією» влади, при якій – цілком можливо – буде навіть досягнутий позитивний ефект для країни (в частині боротьби з корупцією)»

Юрій Радзієвський,

адвокат


Ризиками узурпації адвокат вважає порушення прав людини, що виникає з положень проектів законів.

Народний депутат і член фракції «Голос» Сергій Рахманін вважає, що деякі норми – недопрацьовані і навіть шкідливі:

«Там є безглузді законопроекти, є шкідливі, є недопрацьовані. Два законопроекти – про обмеження чисельності складу Верховної Ради і щодо додаткових підстав для позбавлення депутатського мандата – ми підтримуємо. Ми не підтримуємо, що там додалося замість: наприклад, там додається скасування частини 76-ї статті Конституції, яка передбачає – увага – таємне, рівне, пряме голосування за Верховну Раду. Його просто прибрали»

Сергій Рахманін,

народний депутат і член фракції «Голос»


«Якщо подивитися на деякі зміни, конституційні та законодавчі, то президент збирається фактично підпорядкувати собі всі силові структури, починаючи від Нацгвардії і закінчуючи можливістю створення в необмеженій кількості регуляторних органів»

Сергій Рахманін,

народний депутат і член фракції «Голос»


Народний депутат «Євросолідарності» Петро Порошенко вважає, що будь-які законопроекти необхідно відправляти на експертизу до Венеціанської комісії, так як цей орган займається приведенням у відповідність європейських і національних законів.

Колега по фракції Ростислав Павленко висуває припущення, чим може закінчитися для країни ударна робота Ради:

«У далекому вже 1996 одним з аргументів за прийняття нової Конституції було те, що стара - «латана-перелатана». Дійсно, в Конституції УРСР 1978 року яких тільки поправок не вносили, по кілька за сесію. І ось яке дежа вю. Майнула думка: а може, «принтер пропозицій» далеко не вичерпаний – і через кілька місяців нас чекає проект Конституції, в якому маски будуть скинуті остаточно? А шлях до цього прокладе упослідження парламенту, передбачене ініціативами ОП і СН»

Ростислав Павленко,

народний депутат, член фракції «Європейська Солідарність»

***


Перше враження від активності нової Верховної Ради – політична продуктивність і робота на виборця. За якою простежується нехтування якістю, процедурами, законами і власне – Конституцією.

Президент України у спробах показати свою ефективність повинен пам'ятати про ключову роль себе – гаранта Основного Закону і прав людини.