Чи вдасться втримати історичні прибутки: ризики фінансового успіху банків
Активне банківське кредитування сприяло отриманню чистих процентних доходів, а значні обсяги розрахункових операцій з платіжними картками та розвитку дистанційного сервісу – збільшенню чистих комісійних доходів. Це разом із низькими витратами на формування резервів та помірними адміністративними витратами забезпечило рекордну прибутковість сектору.
Водночас чиста процентна маржа надалі знижувалася: вартість фондування майже не змінювалася, ставки за кредитами йшли донизу, зазначають у Нацбанку. Надалі вартість фондування лише зростатиме, а от кредитні ставки ще мають простір для зниження. Тож ризики скорочення процентної маржі посилюються.
Банківський сектор історично найприбутковіший
Прибуток банків перевищив рівень докризового 2019 року та став історично найвищим. У січні – вересні 2021 року з рентабельністю капіталу понад 15% працювало 28 банків, яким належало 80% активів сектору. Серед них – три державних банки, рентабельність яких за рік поліпшувалася. Приватбанк отримав найвищий прибуток – 41% прибутку сектору.
Рисунок 1 - Розподіл банків за рентабельністю капіталу
Джерело: НБУ.
Чистий процентний та чистий комісійний доходи сукупно за дев’ять місяців збільшились на третину в річному вимірі, а в державних банків – ще швидше. Операційні доходи зростали істотно швидше за операційні витрати, тож операційна ефективність поліпшилася, зазначають в Нацбанку.
Ефект здешевлення фондування вичерпується
З кінця першого кварталу НБУ розпочав цикл підвищення облікової ставки, відповідно зниження ставок за новими депозитами призупинилося. Водночас вартість фондування ще певний час знижувалася, оскільки вклади, строки яких завершувалися, лонгувалися за вже нижчими ставками.
У першому півріччі завдяки достатній ліквідності та припливу вкладів, банки не мали потреби піднімати ставки за депозитами. Однак уже в третьому кварталі через пожвавлення споживання та відповідне сповільнення припливу коштів клієнтів, конкуренція банків за вкладників посилилася. Відсоткові ставки за новими строковими депозитами почали поступово зростати з огляду на потребу банків у строкових коштах.
Рисунок 2 - Дохідність активів і вартість зобов’язань та чиста процентна маржа, % річних
Джерело: НБУ.
Варто зазначити, паралельно продовжувався цикл підвищення облікової ставки Нацбанку. Тож надалі варто очікувати зростання вартості фондування банків, особливо строкової його частини.
Доходи від роздрібного кредитування історично найвищі
Активізація кредитування та різноспрямована зміна кредитних ставок у різних сегментах змінили структуру процентних доходів банків. Хоча частка роздрібного кредитного портфеля в активах незначна – близько 10%, він є найбільшим джерелом процентних доходів банків. Доходи від кредитування населення в ІІІ кварталі досягли 35% процентних доходів банків. Основна причина – незмінно високі ставки за незабезпеченими споживчими кредитами. Ставки за іпотекою знижувалися, проте її частка в роздрібному портфелі низька. Частка процентних доходів від цінних паперів зменшилась попри те, що середня дохідність портфеля ОВДП навіть зросла. З початку року скорочувалися обсяги ОВДП, що утримують банки, перш за все – державні.
Рисунок 3 - Складові процентних доходів, млрд грн
Джерело: НБУ.
Ставки за кредитами корпорацій рухалися асинхронно. Вартість ультракоротких кредитів бізнесу, чутливих до облікової ставки, відреагувала на її зростання першою та дещо зросла. Натомість ставки за новими кредитами ММСБ ще певний час знижувалися. Валютні кредити бізнесу також подешевшали. Проте через зростання обсягів портфеля, частка процентних доходів банків від кредитування бізнесу почала зростати вперше з 2016 року. Хоча залишається все ще нижчою від докризового рівня.
Фактори підвищення процентної маржі банків
Активні в роздрібному сегменті банки зберігають високу чисту процентну маржу та прибутковість. Показники в універсальних та корпоративних банків нижчі. Процентна маржа сектору зберігалася високою завдяки все ще низькій вартості фондування. Саме зниження вартості ресурсів на початку року дало змогу підвищити чисту процентну маржу державним банкам. Хоча вона все ще залишалася нижчою, ніж в інших груп банків. Зростання обсягів інвестицій у цінні папери погіршило маржу банків з приватним українським капіталом, хоч і приносило їм більше доходів. Як наслідок, варіація рівня процентної маржі між банками знизилася, як і її середній рівень.
Вартість фондування почала поступово зростати. А от кредитні ставки ще мають простір для зниження. Це тиснутиме на чисту процентну маржу. Тож збільшення чистих процентних доходів сектору надалі можливе лише через нарощування портфеля. Сукупну прибутковість окремих банків визначатиме структура кредитних продуктів. Зростання чистих процентних доходів можливе як через збільшення загального кредитного портфеля, так і через збільшення частки більш прибуткових продуктів.
Комісійні доходи зростатимуть повільніше
Цьогоріч темпи зростання чистого комісійного доходу прискорилися до 28% у річному вимірі за результатами дев’яти місяців. Підвищувалися всі основні складові доходів як від готівкових, так і від безготівкових операцій. Найшвидше зростали комісійні доходи від операцій клієнтів із платіжними картками. Доходи від них займають близько 40% загальних комісійних доходів. Серед них найбільшу частку становить комісія за еквайринг. Згідно з результатами опитування, проведеного Нацбанком у листопаді 2021 року, комісії за еквайринг за дев’ять місяців року зросли на 60% у річному вимірі.
Ще однією динамічною складовою доходів є інтерчейндж, що сплачується банку-емітенту картки, якою здійснено оплату. У 2021 році ця комісія зосередилася в кількох банках-емітентах, для яких вона є істотним джерелом комісійних доходів. Вони агресивно нарощували обсяги споживчого кредитування та відповідно кількість платіжних карток, проте не мали широкої мережі терміналів.
Для заохочення клієнтів вони повертали частину зароблених комісій клієнтам у вигляді «кешбек», обсяг яких за останні два роки зріс більш як утричі. Три банки сконцентрували 85% загального обсягу «кешбеків» і повертали клієнтам понад третину обсягу отриманого інтерчейнджу. Рішення про поступове зниження комісії інтерчейндж, прийняте міжнародними платіжними системами, позначиться на роботі саме цих фінустанов. Пристосування учасників ринку до нових умов має змінити структуру комісійних доходів і тимчасово сповільнить їхнє зростання. Однак чисті комісійні доходи зростатимуть і надалі. Цьому сприятиме зростання доходів та витрат населення відповідно до обсягів їхніх операцій. Саме від фізичних осіб банки отримують найбільше чистого комісійного доходу.
Інший фактор – зростання кількості користувачів банківськими послугами та подальше проникнення фінансових послуг. У пошуку альтернативних джерел комісійних доходів фінустанови надалі можуть усе більше уваги приділяти еквайрингу, у тому числі технологічному, спрямованому на онлайн-торговців. Тож більші обсяги операцій здебільшого компенсуватимуть зниження тарифів. Крім того, окремі банки компенсують зниження інтерчейнджу зменшенням «кешбеків», яке вже розпочалося останніми тижнями.
Операційна ефективність сектору зросла
Чисті процентні та комісійні доходи у 2021 році зростали швидше ніж операційні витрати, що покращило операційну ефективність банків. Співвідношення операційних витрат і доходів (CIR) без урахування переоцінки становило 48% у порівнянні з 58% торік. З одного боку, перехід клієнтів до онлайн-операцій дає банкам змогу оптимізувати мережу. Витрати на її підтримку цьогоріч зростали значно повільніше, ніж рік тому.
Рисунок 4 - Операційна ефективність банків
Джерело: НБУ.
Натомість економія від скорочення мережі відділень частково витрачалася на IT-модернізацію: програмне забезпечення, оплату праці IT-фахівців, розширення платіжної інфраструктури. Проте у близько третини банків, серед яких один державний, CIR становив понад 80%.Таке високе значення створює додаткові ризики для фінустанов, особливо з огляду на триваюче скорочення чистої процентної маржі.
Відрахування до резервів
Відновлення економіки у 2021 році дає змогу банкам поліпшити оцінку якості активів, а деяким навіть частково розформувати резерви. Витрати на формування резервів під кредитні збитки за дев’ять місяців скоротилися майже вдвічі у річному вимірі. Їх відношення до чистого кредитного портфеля банків (CoR) значно нижче, ніж торік – 1.2%. За відсутності нових макрошоків відрахування до резервів у найближчій перспективі залишатимуться помірними та не критичними для прибутковості.