30 жовтня розпочався візит Північноатлантичної Ради НАТО на чолі з Йенсом Столтенбергом до України. Надважливість цієї місії полягає в тому, що ключову роль в ухваленні політичних рішень на рівні НАТО відіграє саме Рада Альянсу.
У контексті заяв влади про перезапуск відносин з Північноатлантичним блоком, візит може пролити світло на цю ініціативу. Передбачається, що мова піде про перегляд формату допомоги Україні та про впровадження стандартів Альянсу в ЗСУ.
Новий розвиток відносин: заяви сторін
Під час поїздки до штаб-квартири НАТО в Брюсселі минулого тижня міністр оборони України Андрій Загороднюк анонсував новий етап у відносинах між Києвом і оборонним союзом:
«Ми перезапускаємо формат роботи з НАТО, робимо його більш зручним для користувачів. Ми розраховуємо, що перші документи будуть підписані цього року»
міністр оборони України За словами Загороднюка, було прийняте рішення уніфікації усіх програм співпраці:
«НАТО ввело підхід «одна країна – один план», тому підтримка України буде надаватися в рамках однієї програми. Ми станемо першою країною, яка буде рухатися відповідно до цього підходу. Річна Національна Програма (під егідою Комісії Україна-НАТО – прим.авт.) залишається, тому що це, по суті, є внутрішнім, одностороннім документом. А нова програма стосуватиметься двосторонньої взаємодії України з НАТО»
міністр оборони України В середу, на прес-конференції в Одесі, Генеральний Секретар Альянсу Йенс Столтенберг підтвердив наміри:
«У нас довгострокове партнерство з Україною і час від часу ми його переглядаємо... У нас вже є річні національні програми, Комплексний пакет допомоги і Комісія Україна-НАТО, що є важливим інструментом. Зараз ми запускаємо нову ініціативу, яка має на меті скоординувати і поєднати ці різні формати роботи, зробивши їх більш пов'язаними та узгодженими»
Генеральний Секретар НАТОСтолтенберг підтвердив і наміри Альянсу збільшити допомогу Україні – рішення, прийняте навесні цього року:
«Тоді ми вирішили знову підвищити нашу співпрацю у різних сферах, і в основному – в питаннях, пов'язаних з військово-морським флотом»
Генеральний Секретар НАТОНової заявки ПДЧ не буде – Україна
На вчорашньому спільному брифінгу з генсекретарем Альянсу в Одесі віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба повідомив, що Київ не стане подавати нову заявку на ПДЧ:
«Україна виходить з того, що заявка на отримання Плану дій щодо членства, представлена у 2008 році на саміті в Бухаресті, залишається чинною. Якщо ми повернемося до першоджерел, а саме до рішення Бухарестського саміту, то ми прочитаємо в ньому, що учасники саміту підтримали заявки України і Грузії і доручили своїм главам МЗС приймати подальші рішення по ПДЧ»
віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Київ вважає за краще зосередитися на реформах, поглибленні відносин з Альянсом і впровадженні стандартів НАТО у ЗСУ, щоб рішення про приєднання України було не політичним, а технічним, зазначив Кулеба.
Заявка України на ПДЧ – чутлива тема для Альянсу. І як показує досвід попереднього десятиліття, далеко не усі члени військового блоку бажають наблизити Україну до Альянсу в рамках ПДЧ. Саме тому, як вважають в експертних колах, Київ зацікавлений у перегляді поточних відносин, щоб формально слідувати плану без офіційного його затвердження.
«Новини» з Угорщини
У той час як Рада блоку прибула в Україну із дводенним візитом, Угорщина, відома своїм негативним ставленням до зближення України і НАТО, буквально вихваляється своїм право вето на рішення Альянсу на користь Києва.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто на Євразійському форумі в середу, 30 жовтня, відкрито заявив про те, що Будапешт виступив проти спільної заяви послів НАТО по Україні, що має бути прийнята Північноатлантичною Радою.
Угорщина традиційно тисне на Україну в освітньому питанні для національних меншин Закарпаття та використовує для цього усі можливі майданчики, включаючи привілеї члена Альянсу.
Деталі нового формату відносин
За інформацією Європейської правди, деталі формату за принципом єдиного плану для країни все ще обговорюються між усіма членами блоку. Саме тому підписання будь-яких документів між сторонами відбудеться пізніше, за прогнозами, до кінця року. Передбачено також посаду куратора по Україні в рамках цього формату.
Як повідомив Загороднюк, Україна стане першою, хто буде співпрацювати з НАТО по-новому. В цілому, Альянс має намір перебудувати відносини з усіма стратегічними партнерами.
Як говорилося вище, в першу чергу буде переглянута стратегія допомоги Україні. З тим, щоб сама допомога була більш прикладною та ефективною, а її результати можна було б легко перевірити. Для цього прийняте рішення об'єднати всі програми:
«Зараз у нас є трастові фонди, є програми в рамках окремих ініціатив, таких як Building integrity, Defence education enhancement program, Програма професійного розвитку, програма «Наука заради миру і безпеки», є взаємодія по лінії Генштабу і взаємодія з агентством НАТО з питань підтримки і постачання, є співпраця з командувачем об'єднаними силами НАТО в Європі, взаємодія по силах спецоперацій, зі стратегічних авіаперевезень тощо. Так ось, тепер все це ми спакуємо в один план нашої взаємодії із НАТО»
заступник міністра закордонних справ Також мова про те, які саме стандарти Альянсу необхідно впровадити в ЗСУ і яким чином блок буде контролювати це впровадження.
«До сих пір залишалося невизначеним навіть те, яку кількість стандартів НАТО (так званих STANAG) необхідно впровадити Україні, щоб говорити про повну оперативну сумісність своїх збройних сил із натівськими. У НАТО діє близько 2000 рекомендаційних стандартів, але необхідність їх впровадження дуже відрізняється між державами (тому жоден член Альянсу не ввів у своє законодавство усі STANAG!)»
В цьому аспекті потрібно об'єднати зусилля блоку і України для визначення підходящих країні стандартів, їх покрокової реалізації і загального контролю за виконанням. В кінцевому підсумку, саме Альянс буде підтверджувати, чи впровадила Україна потрібні STANAG.
Мета нового формату в цілому – підвищити якість взаємодії та поглибити співробітництво. По суті, рухатися згідно цілям ПДЧ, але зсередини. Проводити реформи, впроваджувати законодавство, технічні стандарти, власне, реформувати Збройні сили за параметрами Альянсу. Іншими словами, йти не політичним шляхом, а технічним, як сказав віце-прем’єр Кулеба.
Шанси на ПДЧ
Відмова від подачі нової заявки на ПДЧ – логічне рішення влади. Так як перспектив отримати схвалення у поточних геополітичних реаліях просто немає. Заклики опозиційних лідерів до подачі ПДЧ – не більше ніж політична риторика і «робота» із виборцем.
В даний момент Україна офіційно перебуває в статусі країни-аспіранта НАТО. Це означає, що Альянс визнає прагнення Києва стати членом військового блоку. Цей статус важливий тим, що він дає підстави для зближення між сторонами і отримання самого Плану дій до членства.
Також статус дає право країні на початок Інтенсифікованого діалогу – щодо реформ, необхідних для майбутнього членства. Ймовірно, що з урахуванням перегляду відносин і запуску єдиного плану для України статус аспіранта набуде більш системного і прикладного значення.
Більшість експертів сходяться на тому, що Україні варто наближатися до блоку не політично, в цьому напрямку держава досягла успіхів і навіть закріпила євроатлантичний вектор у Конституції. А в плані реалізації стандартів. Щоб синхронізація, про яку у середу в Одесі говорив віце-прем’єр Кулеба, була не тільки політичною, але і фактичною, у стандартах ВСУ і національній безпеці.
