Найбільше з часів війни у Перській затоці падіння цін на нафту в понеділок стало ще однією ланкою у ланцюзі прийдешньої світової рецесії. І хоча вже у середу ціни дещо вирівнялися, це не скасовує глобальних тенденцій.
Зниження темпів зростання світового ВВП, високий рівень волатильності ринків, падіння прибутковості казначейських облігацій і зростання вартості «тихої гавані» золота, екстрене зниження базових ставок центробанками, перший дефолт у Лівані – ознаки того, про що останні два роки попереджали фінансові аналітики – світ рухається до чергової потужної кризи.
Поки західна преса та експерти задаються питанням хто той «мудрий порадник», що порекомендував президентові Зеленському міняти уряд на тлі загальної економічної турбулентності через корона вірус, ми вирішили розібратися, якими можуть бути наслідки для України і наскільки готова наша держава вступити у період загального спаду .
Зграя чорних лебедів для світової економіки
Про грядущий світовий занепад фінансові експерти попереджали завчасно. «Перегрів» економіки повинен був рано чи пізно вилитися у закономірне просідання. Однак мало хто припускав, що причиною цих процесів стане новий штам коронавірусу, що поширився з китайської провінції Ухань.
Перші реакції ринків на невідомий вірус, який отримав назву COVID-2019, з летальним результатом для близько 3% заражених (за попередньою офіційною статистикою), спостерігалися ще у січні. Коли Китай зміг локалізувати проблему, ситуація дещо стабілізувалася.
Однак потужне розповсюдження коронавірусу за межами епіцентру, в Європі та Італії зокрема, знову викликало паніку на ринках. На початку березня європейські та американські біржові індекси впали в середньому на 10%, що стало найсерйознішим спадом з 2008 року.
«Спалах коронавірусу став першим «чорним лебедем» для світової економіки. Спочатку Китай, а потім і увесь світ відчули скорочення ВВП, зниження ділової активності, падіння туризму і проблеми з фінансами»
Нафтова війна
Ще одним «чорним лебедем» можна вважати провал угоди між РФ і країнами ОПЕК на чолі з Саудівською Аравією. Остання виступила ініціатором скорочення видобутку нафти на тлі падіння світового попиту. Що Росія не підтримала.
В результаті відмови від угоди сировинний ринок нафти впав відразу на 30%. Це найбільше падіння з моменту війни у Перській затоці в 1991 році.
З одного боку, провалена угода знімає з учасників зобов'язання скорочувати видобуток. З іншого, тисне на ціни, що вже використовує Саудівська Аравія, для якої собівартість виробництва чорного золота – найнижча у світі і дорівнює 17 доларам за бар. Також країна планує нарощувати потужності для розробки нових родовищ.
«Розрив угоди ОПЕК + Росія призведе до величезного профіциту на світовому ринку нафти у найближчі три-шість місяців. Провідні експортери тепер безперешкодно нарощуватимуть обсяги поставок нафти на ринок. Таке зростання пропозиції відбуватиметься на тлі різкого зниження попиту на нафту через поширення коронавірусу і подальшого збільшення продажів нафти країнами, що не входять в ОПЕК»
Зниження вартості нафти швидше негативно вплине на світову економіку, вважає експерт. Скорочення доходів нафтогазового сектора призведе до зростання неплатоспроможності, а також до нових хвилювань на біржах.
Фактор нелегалів
На додачу до цих подій негативним сигналом для світової економіки може стати загострення на Близькому Сході, у Сирії. Після масової загибелі турецьких солдатів в північній провінції країни Ідліб, в результаті авіа-обстрілів з боку сирійського уряду (за підтримки Росії), конфлікт в регіоні посилив бойове протистояння сторін. І спровокував нову хвилю біженців до Європи.
На тлі зростання націоналізму і правого екстремізму в ЄС, а також нестабільної економіки та внутрішніх проблем єврозони, мігранти здатні викликати затяжну політичну турбулентність в Європі.
В цілому, криза викликана комплексом труднощів на світовому рівні, вважає експерт-міжнародник Ілія Куса:
«Викликана криза борговими проблемами у половини світу, системною кризою капіталізму, дестабілізацією цілих регіонів на тлі кризи ідеологій і політичних систем, а також останньою епідемією коронавірусу, що став швидше спусковим гачком, тим самим «чорним лебедем», який повинен був запустити процеси»
Вплив на Україну
Експерти впевнені, світова криза торкнеться більшості держав. І вихід з неї буде залежати від того, наскільки підготовленими виявляться країни. Звучить трохи парадоксально. Але вже зараз зрозуміло, що національні економіки роблять спроби знизити вплив негативних факторів і стабілізувати ситуацію на ринках.
«Наслідки залежать від порогів стійкості кожного гравця. Найкраща зараз ситуація у США. Штатам у короткостроковій перспективі буде норм. А падіння цін на бензин і зовсім зіграє на руку переобрання Дональда Трампа. Тому, він випромінює оптимізм»
«Економіки з розвиненим нафтогазодобувним сектором відчують удар від скорочення доходів. І це вже не тільки Росія та Саудівська Аравія, а й такі великі ринкові економіки як США і Канада»
«Коронавірус та обвал цін на нафту загрожують штовхнути світову економіку в рецесію», - вважає фінансовий аналітик Джеймс Брук. На його думку, щодо України ситуація ускладнюється політичною нестабільністю і тим, що влада не може домовитися з МВФ про нову програму фінансової підтримки.
Разом з тим, деякі поточні світові тенденції можуть чинити позитивний вплив на Україну, але тільки в обмеженій перспективі:
«У короткостроковій перспективі падіння цін на нафту допоможе Україні-імпортеру енергоносіїв. Нафта і газ, основна категорія імпорту України, складають чверть всього імпорту. У 2018 році цей рахунок на імпорт склав 13 млрд доларів. У понеділок Brent впала на 24% до 34,50 доларів за барель, що є майже 20-річним мінімумом. Європейські ціни на газ вже знаходяться на 10-літніх мінімумах»
На МВФ розраховує і НБУ. Заступник голови українського центробанку Катерина Рожкова запевняє, що паніка на біржах не торкнеться України:
«Ми аналізували різні сценарії і бачимо перспективу. Якщо ми досягаємо вже фінальних домовленостей і отримаємо підтримку від МВФ, та інших фінансових структур, якщо продовжуємо реформи, то ми будемо у змозі подолати потенційну кризу»
Якщо ж нафтова війна затягнеться, це послабить Росію, відзначають аналітики. Але також постраждає і український нафтогазовий сектор. У віддаленому майбутньому світова криза може спровокувати падіння цін на основні товари українського експорту – продукти харчування і метали:
«На жаль, вітчизняна економіка продовжує залишатися сировинною, і левову частку експорту займають продукти з низькою доданою вартістю – залізна руда, метали і сільгоспсировина»
А прагнення світових інвесторів до безпеки означатиме відхід із ризикових ринків і падіння вартості українських цінних паперів.
У список можливих негативних наслідків можна додати девальвацію гривні, падіння валютних надходжень у країну за рахунок перерахувань заробітчан (12 млрд доларів за підсумками 2019 роки), зростання безробіття, падіння окремих ринків.
«Україна до кризи не готова, так що буде пожинати наслідки разом з іншими слабкими, неефективними і залежними від зовнішніх чинників економіками. Як і в РФ, у нас – гостра управлінська криза і повна деградація державних інститутів разом із провалом інформаційно-смислового простору»
Оптимісти не покидають надію на здатність України домовитися з МВФ і заручитися фінансовою підтримкою на пік виплат за зовнішніми позиками у травні і вересні 2020 року. Віза Фонду «під» Україною також заспокоїть інвесторів. До того ж банківська система країни зміцніла за останні роки і не настільки залежна від проблемних боргів, як це було у попередній спад в Україні в 2013-2015 роках.
Також країна має намір підписати промисловий і митний «безвіз» з ЄС вже у цьому році. І залучити інші інструменти для зростання економіки.
Якщо влада зуміє спрацювати на інтереси держави в період світової рецесії, як це було в історії з анбандлінгом «Нафтогазу» в кінці 2019, в України і правда є шанс пройти глобальну кризу. Правда, в нашій національній головоломці «як це зробити із найменшими втратами» все ще багато невідомих, включаючи стан реформ і підтримку від МВФ.
