Інтерес до нашої країни з боку провідних світових ЗМІ мінливий, але все також значний. В основному утримується за рахунок декількох кризових тем, які зачіпають і українське суспільство, і більш широкі регіональні виклики.
За аналізом останнього часу, Україна мало генерувала інформаційні приводи, які можна вважати сприятливими для її іміджу. В основному це навколо-проблемний контент і часто – досить критичний. Ми цікавимо світ з точки зору нашої війни на Донбасі, протистояння з Росією, кризи у відносинах з окремими країнами ЄС, наприклад з Угорщиною, гострих соціальних питань, що виходять за суто «українські» рамки, такі як трудова міграція, безпека або надання автокефалії.
Абсурд російських санкцій проти України
Це одна з нових тем у західній пресі, присвячених нашій країні. Міжнародне видання Newsweek у матеріалі «Санкції Росії проти топових українських олігархів та політиків показують її незацікавленість у встановленні миру» (Russia Sanctions Ukraine's Top Oligarchs and Politicians, Shows It's Not Interested in Peace) розповідає про мотиви російської сторони. А також про те, що санкції, куди Кремль включив і проросійськи налаштованих лідерів з України, не спрямовані на зниження конфлікту:
Таким чином Росія не зацікавлена повернути відносини з Україною у мирне русло, вважає видання. Включивши до списку санкцій тих, хто міг би спробувати знизити роздратування від Кремля, Росія «насправді сама собі завдала шкоди»:
New York Times у колонці «Україно-російські зв'язки прокисли сильніше: Росія вводить санкції» (Russia-Ukraine Ties Sour Further as Moscow Imposes Sanctions) висловлює точку зору, що відносини між державами продовжують псуватися на тлі нових антиукраїнських економічних санкцій Кремля, релігійного розколу та протистояння на Донбасі.
Урядові рестрикції проти України можуть зіграти злий жарт з Росією, вважає видання:
Оточення Путіна вимагало якихось контрзаходів на зростання антиросійських настроїв в Україні, тому президент РФ пішов шляхом «призначення» нових ворогів. Видання вважає, що введені обмеження – це навіть не санкції, а галас, без будь-яких істотних наслідків для Києва, оскільки жодну критичну сферу вони не торкнулися.
New York Times – одні з найактивніших в освяченні української проблематики. Видання пише про складнощі надання Томосу про автокефалію, про все, що стосується війни на Донбасі та її соціального контексту, про Олега Сенцова та багатьох інших актуальних тем щодо України.
Süddeutsche Zeitung: проблемний Кримський міст
Ще однією з центральних тем, що стосуються України на сторінках західної преси, залишається зведений Росією через Керченську протоку Кримський міст. Німецьке ЗМІ Süddeutsche Zeitung у своїй статті «Вушко голки поруч з Кримом» (Nadelöhr an der Krim) порівнює умови проходження українських та міжнародних судів через Кримський міст із проходом через «вушко голки»:
Автор робить висновок про посилення конфронтації в Азовському морі через дії Росії:
І припускає, що у вирішення ситуації буде втручатися і Європейський Союз, і НАТО.
Візит Ангели Меркель до України
Багато німецьких ЗМІ освятили візит канцлера Німеччини Ангели Меркель до України, який відбувся 1 листопада. Герхард Гнаук з впливової Frankfurter Allgemeine Zeitung у статті «Меркель відвідає Україну, для якої вона з 2014 року зробила дуже багато» (Merkel besucht die Ukraine, für die sie seit 2014 viel getan hat) відзначає виняткову роль канцлера ФРН у підтримці нашої країни:
Автор вважає, що завдяки зусиллям канцлера, яка також залучила до процесу врегулювання Францію, градус напруги на Донбасі вдалося знизити. Разом з тим, до закінчення війни ще далеко, підсумовує журналіст.
Rzeczpospolita: Наслідки трудової міграції з України
Польське видання Rzeczpospolita, яке на своїх сторінках також приділяє Україні багато уваги, в матеріалі «Страшний сон польських роботодавців, що українці можуть поїхати» (Zły sen polskich pracodawców. Widmo odpływu Ukraińców) пише про те, що мігранти з України забезпечують Польщу трудовим ресурсом, якого їй критично бракує. За статистикою, вже понад 1 млн працездатних українців шукають кращих заробітків тільки на території польської держави:
Україна втрачає не лише кадри, а й населення своєї держави. За прогнозами ООН воно скоротиться практично на 8 млн чоловік за найближчі 30 років.
Трудова міграція з України рятує економіку Польщі. Але якщо західні країни ЄС, наприклад та ж Німеччина, відкриють свої ринки для мігрантів поза зоною Євросоюзу, велика частина працюючих українців рушить на Захід. Тому в майбутньому можуть постраждати і самі поляки, і їх виробництво.
Угорські домагання на Закарпатті та російський слід
Польське ЗМІ Tygodnik Powszechny підготувало матеріал «Закарпаття – яблуко розбрату» (Zakarpacie niezgody), присвячений Закарпатській області та глибокому конфлікту між Україною і Угорщиною в боротьбі за вплив на цей регіон. Автор статті зазначає посилення протистояння Києва і Будапешта на ґрунті захисту прав нацменшин, яке називає політичним конфліктом.
Масла у вогонь непростих відносин двох країн підливає одіозний глава МЗС Угорщини Петер Сіятро, який використовує у публічних промовах жорстку антиукраїнську риторику. Автор пояснює те, що відбувається «травмами минулого і сьогодення»:
Журналіст робить висновок, що в такому протистоянні жодна зі сторін не готова чути один одного. Але цей конфлікт – зріз боротьби еліт. На буденному рівні у Закарпатті все спокійно, вважає автор. Разом з тим, спроби розхитати ситуацію в регіоні робить Росія:
Вплив України зростає
В одному зі своїх матеріалів «Давайте поглянемо на Україну» (Przyglądajmy się Ukrainie) Rzeczpospolita пише про зростання впливу України як держави в регіоні Східної Європи. Цей процес журналісти пов'язують із наданням українській церкві автокефалії. Крім стратегічного провалу Путіна у цій сфері впливу, набуття церковної незалежності країни може мати важливі історичні та геополітичні наслідки.
Автор закликає польську еліту не нехтувати Україною, вплив якої у Східній Європі збільшується і це є незворотним процесом.
