Україна розриває офіційні відносини з Росією: наслідки для країни

Україна розриває офіційні відносини з Росією: наслідки для країни

Марія Гелюх
Автор
Марія Гелюх
UA.NEWS
Поділитись:

Безперервна війна на Донбасі змушує Київ розірвати офіційні відносини, що зв’язують Україну з державою-агресором. У березні анонсовано про підготовку до виходу з декількох міжнародних угод: Україна має намір покинути СНД і денонсувати договір про дружбу і партнерство з Росією, підписаний в 1997 році.

21 березня стало відомо, що уряд України в односторонньому порядку розірвав програму економічного співробітництва з РФ на 2011-2020 роки. Позицію Кабміну озвучив прем’єр-міністр Володимир Гройсман:

«Саме Росія зробила неприйнятні кроки – війна в Донбасі, економічний тиск. Тому ми були змушені прийняти таке рішення»

Всі ці документи визначали відносини двох країн в пострадянський період. В основі угод, від яких Україна має намір відмовитися, лежать принципи стратегічного партнерства, рівноправності і поваги, включаючи суверенітет, визнання територіальних кордонів, мирне вирішення спорів, економічну взаємодію, відмову від застосування сили, погроз силового або економічного тиску.

Очевидно, що нічого з перерахованого вище по відношенню до України Росія не дотримується вже довгі роки. І мова не тільки про військову агресію останніх чотирьох років. Економічні війни та енергетичний шантаж тривають вже більше десятиліття.

Позиція Києва зрозуміла – офіційно відмовитися від того, що і так не працює. Якими можуть бути наслідки для України від розриву відносин з Росією – розповідаємо докладніше.

Від чого відмовляється Київ

Угоди, про які йде мова, мають стратегічний та всеосяжний характер. Вони стосуються багатьох аспектів, без врегулювання яких сусідні країни не можуть співіснувати в сучасному світі. Це так звані секторальні домовленості – все те, що має відношення до соціально-гуманітарних питань та громадян України.

Іншими словами, якщо Київ виходить з ряду договорів про взаємодію з Росією, необхідно створити умови і базу, на основі яких країни будуть співіснувати надалі.

Поки що МЗС України готує пакет документів на розгляд президенту про денонсацію договору про дружбу з Росією і вихід зі складу СНД. Павло Клімкін, глава зовнішньополітичного відомства, вважає останнє стратегічним завданням України.

Про програму економічного співробітництва

Програма економічного співробітництва між країнами, розірвана Кабміном, була підписана в 2011 році тодішніми прем’єрами – Миколою Азаровим з боку України і Володимиром Путіним від РФ. У ній вказані усі ключові сфери взаємодії двох країн в економіці та торгівлі:

  • поліпшення режиму вільної торгівлі та гарантії вільного переміщення громадян;
  • захист прав інвесторів і співпраця у сфері конкурентної політики;
  • інтегрована системи платіжно-розрахункових операцій;
  • прикордонна та міжрегіональна взаємодія;
  • співробітництво в сферах військової промисловості, технічного регулювання, інновацій та науки.

Глобальною метою програми було усунення торговельних бар’єрів і щорічне підвищення усіх показників за обсягами товарообігу, торгівлі послугами і взаємних інвестицій на рівні 10-15%.

Аргументація Володимира Гройсмана про припинення програми:

«Ми розірвали програму економічного співробітництва з РФ. Наш експорт в Європу та Азію зростає. Завдяки розриву ми стаємо тільки сильнішими. Я радий, що Україна відчепилися від російської залежності»

Прем’єр також зазначив, що уряд має намір розвивати власне виробництво і продукцію.

Зовнішня торгівля України у цифрах

Все, що стосується торгівлі, виглядає складніше. Незважаючи на офіційну позицію української влади щодо перепрофілювання економіки на ринки Європи та Азії, за останній рік товарообіг з РФ зріс. У 2017 році Україна експортувала товарів у Росію на суму 3,94 млрд доларів США, що на 9,6% вище, ніж в 2016 році. Це ж стосується імпорту. У минулому році Україна придбала російських товарів на 7,2 млрд доларів США, що на 40% більше, ніж в 2016 році. При цьому на високому рівні залишається імпорт енергоресурсів – 46% від загальних даних.

Торгові партнери України, 2017
Фото: espreso.tv

Разом з тим, Україна наростила експорт до країн ЄС (17,5 млрд доларів США, зростання на 30%) та Азії (приблизно 5 млрд доларів США, зростання на 15%). Крім Росії, найбільша кількість товарів Україна споживає з Китаю (5,6 млрд), Німеччини (5,4 млрд) і Польщі (3,4 млрд).

Рішення відмовитися від програми економічного співробітництва, як і розрив інших домовленостей, в першу чергу, є політичними кроками. Адже Росія на офіційному рівні визнана в Україні державою-агресором. Логічно переглянути економічні зв’язки між країнами на найвищому рівні.

Експерти неоднозначно оцінюють те, як це буде відбуватися на практиці. Є ризик, що рішення виконуватися не буде. Представники української влади та великий бізнес активно торгують з Росією, що становить левову частку їх прибутку. Хто і чим торгує з агресором, ми детально писали в спеціальних матеріалах.

Наслідки розриву офіційних відносин

Незважаючи на запевнення і оптимізм уряду, відмова від програми економічного співробітництва матиме серйозний опір всередині еліт. Так вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин:

«РФ офіційно визнана країною-агресором. У даній ситуації автоматично повинні мінімізуватися економічні відносини. І якраз це на практиці буде зробити складно, тому що багато наших представників влади вели і продовжують вести бізнес в РФ. Тому у нас будуть знаходитися різні аргументи на предмет того, що цього не можна було робити»

Експерт каже про сумніви щодо суворого виконання цього рішення:

«Малоймовірно, що прийняття законодавчого акту про припинення економічної програми буде мати вирішальне значення. У нас часто приймають нормальні закони, але в процесі їх реалізації, внесення якихось правок і змін, всі благі наміри зводяться нанівець»

Україна продовжить розвивати торговельні зв’язки з ЄС та іншими країнами, але і від російських ринків найближчим часом не відмовиться. Залишаються критичні галузі, в яких держава все ще значною мірою залежна від товарів РФ:

«Зараз залишилися критичними напрямки ядерної енергетики, обладнання, вугілля, нафти, хімії і нафтохімії. Тобто критичних сфер не так багато. Але знайдуться ті, хто буде говорити, що без російських добрив Україна не обійдеться, а без їх вугілля – замерзне і буде переплачувати. Але це все в нинішніх умовах не аргументи. Основний аргумент – з країною-агресором зв’язки потрібно якщо не розривати повністю, то вже точно мінімізувати»

Окремі депутати в парламенті висловилися про імітацію процесу у зв’язку з розривом програми. Опозиційні лідери також заявили про те, що Україна шкодить національній економіці і наслідки відмови від співпраці будуть негативними. Народний депутат Вадим Рабинович:

«Якщо ми йдемо шляхом самознищення, то це розумний шлях. Найбільша динаміка за минулий рік – з Росією. Найбільші валютні надходження – Росія і найбільші надходження торгівлі теж. І ми ж туди величезну кількість товарів продаємо. Бийте, трощіть країну»

Народний депутат Євген Мураєв:

«Це рішення, яке йде в розріз з нашими національними інтересами і нічого крім негативу воно не принесе. Що станеться: ми втратимо торгові відносини. Значить експорт, те, що ми продавали Росії, припинить приплив валютних надходжень і в зоні ризику знаходиться стабільність нашої валюти. Ми перестанемо постачати туди товари з високою доданою вартістю, значить ВВП країни скоротиться, бюджет України теж скоротиться, значить, МВФ нам буде розповідати про ще нові, необхідні реформи, які будуть спрямовані на економію витрат – будуть урізати пільги, рівень соціального забезпечення наших громадян»

У Росії рішення України назвали «перемогою над здоровим глуздом» і «бажанням завдати максимальної шкоди власній економіці».

***

Очевидно, що за рішеннями влади України розірвати офіційні зв’язки з Росією стоять політичні мотиви і логіка скорочення взаємодії з країною-агресором. На практиці реалізувати задумане складно і невигідно, в першу чергу, для окремих груп еліт. Тому опір буде потужним і довгограючим.

Що стосується наслідків, все залежить від готовності економіки до альтернативних ринків і пошуку нових партнерів. І від політичної волі керівництва країни. Різкої зупинки торгових відносин не буде, швидше за все – поступове скорочення. На практиці поки спостерігається зворотна тенденція. З іншого боку, бізнес показав готовність і здатність перепрофілювання. Хто хотів відмовитися від торгівлі з агресором, зробив це, кажуть експерти.

Ряд умовностей існує і в розрізі інших відносин, наприклад, гуманітарних і дипломатичних. Без них сторони не можуть взаємодіяти. Віце-спікер ВР, представник України в гуманітарній підгрупі ТКГ Ірина Геращенко повідомила, що дипломатичні відносини між країнами зведені до мінімуму, але повністю розривати їх не можна. Геращенко вважає, що це негативно позначиться на ситуації з обміном полоненими:

«Висилка російських консулів викличе висилку українських консулів – і наші політв’язні в РФ залишаться один на один з Мордором, без шансу хоча б раз в кілька місяців побачити українського представника, відчути мінімальну підтримку. Ви правда цього хочете? Або запитаємо у мами Клиха, дружини Карпюка, сім’ї Сущенка та Гриба, інших наших заручників?»

Головний висновок згортання російсько-українських відносин у тому, що Київ має намір максимально дистанціюватися від впливу Росії на подальшу долю і розвиток України.

Марія Гелюх

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Автор: Марія Гелюх
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: