$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+9° Київ +15° Варшава +3° Вашингтон
Україна у західній пресі: що про нас говорили в 2017 році

Україна у західній пресі: що про нас говорили в 2017 році

28 Грудня 2017 14:58

Останні 4 роки тема України не сходить з перших шпальт провідних західних ЗМІ. Досягненням це назвати складно – країну виснажує війна, затіяна Росією. Увага світової преси і громадськості до цієї проблеми свідчить про те, що ми не забуті й покинуті. Як би цього не хотілося нашим північним сусідам.

Про Україну частіше пишуть в світлі реформ, корупції і влади, яка усіх втомила, і, звичайно ж, про агресію з боку РФ. У цьому ключі показовим є те, що багато речей називають своїми іменами: «терористи, підтримувані Росією», «корумпована влада», «затягування реформ», «наступ на НАБУ» та багато інших проблем українських реалій.

Цікаві думки, публікації західної і світової преси про Україну в нашому спеціальному матеріалі.

Про війну, агресора, мирні жертви і Javelin


Більшість матеріалів присвячено війні, яку Кремль розв'язав проти України 4 роки тому. Думка журналістів провідних західних ЗМІ з цього приводу однозначна: війна проти українського народу ведеться зовнішнім агресором, а сепаратисти на Донбасі прямо підтримуються і фінансуються з боку Росії.

Британський The Telegraph назвав конфлікт найбільш довгограючим в новітній європейській історії:
«Минулої середи (20 грудня 2017 - прим.авт.) цей конфлікт перевершив за тривалістю війну у Боснії 1992-1995 років, ставши  найдовгим військовим конфліктом в Європі з моменту закінчення Другої світової війни. Незважаючи на процес мирного врегулювання та режим припинення вогню, про що сторони домовилися у Мінську в 2015 році, ця війна на виснаження продовжує набирати обертів»

Багато видань відзначають, що перемир'я, яке багато разів формально оголошувалося і підтверджувалося, порушується по обидва боки. А Мінські угоди не працюють. Свої висновки журналісти засновують на звітах місії ОБСЄ та особистих спостереженнях із зони конфлікту:
«Олександр Хаг, заступник глави місії ОБСЄ, повідомив виданню The Telegraph, що обидві сторони продовжують «відкрито порушувати» умови Мінської угоди на місцях. За словами пана Хага, нестабільність режиму перемир'я пояснюється тим, що воюючі сторони намагаються підійти якомога ближче до лінії зіткнення, закріпленої в Мінській угоді, порушуючи якщо не букву, то, як мінімум, дух угоди»

The Wall Street Journal вважає, що систематичні порушення Мінського процесу ініціюються з боку Росії:
«Пан Путін не буде сприймати серйозно Мінські угоди і позицію Заходу по Україні до тих пір, поки не переконається, що ціна його імперіалізму вища, ніж політична вигода від нього всередині країни. Пан Путін чекає того моменту, коли пан Трамп піде на поступки по Україні, однак продаж Javelin є переконливим свідченням того, що він цього не зробить»

Багато видань відзначають погіршення російсько-американських відносин, називаючи Україну головним конфліктним питанням двосторонніх зв'язків. Як і продаж Javelin – ключовим рішенням не торгувати Україною в спробах налагодити діалог з Москвою:
«Україна є головною перешкодою на шляху до поліпшення відносин Росії зі Сполученими Штатами і Європою»

Javelin для України


Після постанови США надати Україні американську летальну зброю Javelin, багато уваги присвячено цій темі. The Wall Street Journal вважає рішення адміністрації Трампа правильним і стратегічно важливим для України:
«Білий дім зробив ще один корисний крок для того, щоб привернути увагу Росії до України. Йдеться про продаж протитанкових ракет Javelin уряду в Києві, який намагається захистити себе від підтримуваних Кремлем агресорів. Бронетехніка є головною російською перевагою у конфлікті, який Володимир Путін намагається загострити в останні тижні»

В редакції впливового видання відзначають, що ракети посприяють вирівнюванню сил протистояння:
«Ракети Javelin не зупинять цей конфлікт, проте вони допоможуть Україні пред'явити пану Путіну вищу ціну за його агресію»

Про розгул злочинів та жертв війни


У зоні розмежування залишається багато важкої зброї, яке фіксується ОБСЄ. Немає виконання і політичної частини Мінського процесу, вважають провідні ЗМІ. Окрему увагу преса приділяє мирним жертвам конфлікту і злочинам, пов'язаним з неконтрольованим оборотом зброї. The New York Times пише про згубну практику застосування гранат поза зоною протистояння і в цілях самосуду по всій Україні:
«Майже через чотири роки війни з підтримуваними Росією сепаратистами на сході України поширення вкраденої з армії зброї призвело до зростання злочинів із застосуванням вогнепальної зброї, що вкрай незвично для європейської країни. Є і новий, дуже тривожний момент: ручні гранати стали застосовуватися при здійсненні різноманітних злочинів, включаючи домашнє насильство та пограбування банків»

Видання наводить невтішну статистику: за поточний рік поліцією було вилучено 2,5 тисячі гранат.
«Одним з факторів, який ускладнює відстеження гранат, є величезна кількість людей, які мають дозвіл на в'їзд в зону військових дій, званих антитерористичною операцією. З 2014 року там загинуло понад 10,3 тисячі осіб, багато з них були мирними громадянами»

The Telegraph пише про особисті спостереження, жертви і ситуацію в зоні конфлікту:
«До сьогоднішнього дня найбільше людей гинуть від осколкових поранень, а солдати витрачають велику частину часу на створення укріплень, які повинні захистити їх від артобстрілів. Ціла мережа траншей і бункерів навколо українських позицій під Авдіївкою нагадує Першу світову війну»

Про українські реформи


Західна преса не має ілюзій на рахунок ефективності українських реформ. Риторика зводиться до критики влади про небажання боротися з корупцією і констатації повільних перетворень, які гальмуються на верхівці української влади. Французький Le Monde зазначає скасування фінансової допомоги Україні з боку ЄС, як результат бездіяльності Києва і відповідь на відсутність антикорупційних заходів:
«Європейський союз призупинив виділення 600 мільйонів фінансової допомоги, оскільки Київ не виконав усіх поставлених умов, зокрема, щодо реформ для утвердження прозорості ... ваші західні союзники можуть від цього втомитися. Тиск з боку Брюсселя і МВФ часто були єдиним способом домогтися повної реалізації реформ»

Ми провели детальний аналіз виконання умов МВФ з боку України в 2017 році, з яким можна ознайомитися тут.

Le Monde зазначає також непрозорість в боротьбі з корупцією і тиск на НАБУ:
«Ряд державних відомств регулярно влаштовує нападки на Національне антикорупційне бюро України, намагаючись обмежити його повноваження і незалежність. Постають під прицілом і інші учасники боротьби з корупцією. Частина цих нападок виходить від самих верхів державної влади. Серед друзів і союзників президента є затяті противники НАБУ»

Видання відзначає гальмування приватизації і прямо пише про те, що курс влади, заснований на рекомендаціях і вимогах МВФ, направлений на зубожіння основного населення.

У пресі також аналізують рівень корупції в Україні та настрої людей. Американський Atlantic Council проводить аналіз соціологічних опитувань українських громадян та їхнє ставлення до багатьох актуальних питань. Видання робить висновок, що думки українців часто розходяться з офіційною позицією влади і відображають суперечливість настроїв суспільства:
«Аналіз результатів безлічі загальнонаціональних опитувань громадської думки, в ході яких порушувалися теми корупції, системи охорони здоров'я, міграції та Росії, демонструє, що українська громадськість налаштована набагато менш оптимістично. Вона в набагато меншому ступені орієнтована на Захід, ніж лідери країни. Крім того, існує величезний розрив у сприйнятті між жителями різних областей країни і між представниками різних поколінь»

ЗМІ приходять до висновку, що суспільство в Україні різко поляризоване. Загальна думка населення зводиться до того, що боротьба з корупцією і ефективне впровадження реформ залежить від влади:
«Українці часто чують протилежні точки зору та інтерпретації, тому часто їм важко дати відповіді на питання високої політики. Однак переважна більшість українців переконана, що реформи можна було б проводити набагато ефективніше, якби в країні стало менше корупції»

Польсько-українські відносини


Недавні перипетії навколо відносин України і Польщі, конфлікти на історичному підґрунті дали благодатний грунт для серії матеріалів на цю тему. Здивувало ставлення польського історика і політолога Єжи Таргальского, який виступив на сторінках польської Fronda. Експерт вважає, що ініціатором конфлікту є саме Польща:
«Найчастіше це – тертя між поляками та українцями, а не між українцями і поляками. Емоції переповнюють саме поляків, і вони створюють так звану волинську релігію. Я не чув, щоб правлячі українські кола пред'являли Польщі якісь територіальні претензії, а польські еліти постійно піднімають тему претензій до України. Деякі сенатори кажуть, що Польща повинна повернути собі Львів. Українські політики такого роду заяв не роблять»

Таргальский вважає, що в майбутньому Польща може висунути Україні фінансові претензії для захисту прав жертв Волинської трагедії, різка риторика навколо якої періодично розбурхує громадськість з боку окремих політиків:
«Польська сторона поки не пред'являє фінансових претензій, але це лише питання часу. Поки вимоги обмежуються бажанням надати «особливий» статус одній групі жертв, поставити її вище за інших і надати привілейовану позицію врятованим, назвавши їх спадкоємцями жертв тієї війни»

Про Різдво


У цьому році Україна вперше офіційно відзначає католицьке Різдво, деякі матеріали були присвячені цій темі. Автори намагалися знайти відповідь, чи є зв'язок між утвердженням державного свята і політикою:
«Коли в українців 25 грудня 2017 року вперше з'явиться офіційний вихідний день, це, безсумнівно, стане політичною подією, яку не можна розглядати ізольовано від всього, що відбувається в Україні»

Ніяких принципових змін у ставленні до святкування православного Різдва 7 січня, після спілкування з українською громадою, видання не побачили. Цікаво, як європейці описують наші традиції із Святвечором і 12 стравами, колядками та іншими самобутніми обрядами.

На завершення матеріалу і напередодні різдвяних свят за східним Юліанським календарем, замість очевидних висновків і післямов, хочеться навести цитату норвезького видання NRK, що найкраще описує Україну сьогоднішню очима західних ЗМІ:
«Згідно з планом, українські урядові війська та сепаратисти повинні використати Різдво для того, щоб зробити обмін полоненими, що має бути важливою спробою досягнення миру після майже чотирьох років війни. Ніде у Європі немає такого сильного бажання мирного Різдва, як тут, в цій великій країні на сході Європи»

Марія Гелюх