Експорт до ЄС: вичерпані квоти, перспективи виробництва і зниження цін в Україні
Українська зовнішня торгівля значною мірою подолала шоки, обумовлені проблемою східних регіонів країни та пов’язані з цим кардинальні зміни в товарній і географічній структурі експортно-імпортних операцій. Однак багато проблем, пов’язаних з адаптацією української зовнішньої торгівлі до нових змін у архітектурі міжнародних економічних відносин ще очікують на своє розв’язання.
Перспективи розвитку української зовнішньої торгівлі на сучасному етапі визначаються ступенем успішності її адаптації до умов функціонування міжнародних економічних відносин, що поступово трансформуються. Саме в такому контексті варто розглядати розвиток зовнішньоторговельних відносин України з її нинішніми іноземними партнерами. При цьому цілком закономірно постає питання щодо ймовірності збереження або зміни тенденцій розвитку української зовнішньої торгівлі, які розглянуті нижче.
Експорт до країн Європи зростав найвищими темпами серед найбільших за обсягами українського експорту регіонів, у результаті Європа вийшла на перше місце серед регіонів, а її частка в експорті сягнула 36% та була найвищою з 2004 року.
Високий приріст експорту до Європи у 2017 році був забезпечений як фізичними обсягами, так і сприятливими цінами. У структурі експорту до країн Європи продовжували переважати сировинні товари – зернові, олійні, метали та руди. Внесок фізичних обсягів у зростання експорту товарів до країн Європи у 2017 році збільшився та був підсилений сприятливою зовнішньою ціновою кон’юнктурою. У 2017 році продовжилося розширення товарного асортименту в експорті товарів – індекс проникнення на експортні ринки Європи суттєво зріс за більшістю товарних груп (рисунок).
Рис. 1. Абсолютна річна зміна експорту основних товарних груп до країн Європи у 2017 році, млн дол. США
Темпи зростання експорту продовольчих товарів мають високі показники і впродовж 2018 року. Зокрема, за січень-серпень 2018 року Україна експортувала понад 130 млн тон молокопродуктів на загальну суму $228,3 млн, що більше на $17,8 млн порівняно з аналогічним періодом минулого року.
За вісім місяців поточного року Україна збільшила експорт молокопродуктів до ринків інших країн майже на $17,8 млн порівняно з аналогічним періодом минулого року. Перше місце серед експортних позицій зайняло тваринне масло, якого було експортовано на загальну суму $92,4 млн. Друге місце – згущене молоко на $43,7 млн, третє – казеїн на $30,6 млн. Україна також експортувала за цей період українських сирів на суму $20,04 млн, молочної сироватки на $14,1 млн, морозива на $11,9 млн, молока та незгущених вершків на $9,7 млн, кисломолочної продукції на $5,7 млн.
Найбільшими покупцями українського вершкового масла стали Марокко – $21,2 млн, Туреччина – $13,2 млн та Нідерланди – $8,8 млн. Сири всіх видів та кисломолочний сир було експортовано з України в основному на ринки Казахстану з сумою експорту – $9,02 млн, Молдови – $5,2 млн, Єгипту – $2,6 млн.
На сьогоднішній час, як повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства тарифні квоти на імпорт країнами ЄС на низку українських аграрних та харчових товарів на 2018 рік вичерпано.
Станом на 21 вересня українські експортери використали обсяги тарифних квот на 100% для безмитного експорту до ринків ЄС на цілу низку українських товарів, як заявила Ольга Трофімцева, зазначається у повідомленні прес-служби Міністерства.
«Вже традиційно українські експортери на 100% заповнили тарифні квоти на український мед, солод та пшеничну клейковину, оброблені томати, виноградний та яблучний сік, пшеницю, кукурудзу, вершкове масло», - підкреслила заступник Міністра.
За її словами, також використані додаткові торговельні преференції, які були отримані в 2017 році, на кукурудзу, пшеницю м’яку, мед, та оброблені томати.
«На понад 85% використані обсяги тарифних квот на український крохмаль та на 99,4% на оброблений крохмаль, м’ясо птиці – на 75%, яйця та альбуміни – 53,7% , часник – 61,2%», - додала Ольга Трофімцева.
Та все ж, основними товарами, що експортуються, є сировина та напівфабрикати, волатильність цін на які вища, ніж на товари з високим ступенем обробки. Найбільш вагомі результати показників експорту вважаються товари, що містять високий рівень даної вартості, віддзеркалюють конкурентоздатність вітчизняної економіки, стабільність валютних ринків. Але така перспектива знаходиться на потенційному рівні розвитку економіки, а вичерпання встановлених квот є красномовним свіченням потенціалу наших виробників.
На відміну від 2013 року, коли сировина, напівфабрикати та перероблена продукція займали майже однакові частки в експорті в ЄС, у 2017 році основу експорту в ЄС становила перероблена (processed) продукція. Зростання важливості переробленої продукції розпочалось одночасно з лібералізацією доступу до європейського ринку, й поки що ця тенденція доволі стала. У 2017 році частка переробленої продукції склала $7,6 млрд, або 43% експорту в ЄС, а вартість зросла на 41% порівняно з 2013 роком.
Для порівняння, частка сировини склала у 2017 році 29% експорту в ЄС, напівфабрикатів – 27%.
Приблизно дві третини переробленої продукції постачається промисловим споживачам в ЄС, що робить українських експортерів частиною європейських виробничих ланцюжків.
Одним з найвідоміших прикладів участі України у виробничих ланцюжках ЄС є, безумовно, виробництво електричного устаткування для автомобільної промисловості. У 2017 році комплекти проводів для транспортних засобів були третім за вартістю експорту в ЄС товаром: $1,2 млрд, що на 28% більше, ніж у 2013-му.
За інформацією моніторингової групи "Підприємства України", з 2015 року на території країни відкрилось щонайменше дев’ять нових заводів цього профілю з загальною кількістю робочих місць – близько 15 тисяч.
Менше говорять про експорт, наприклад, антен, на які припадає $0,2 млрд експорту та вартість поставок яких в ЄС збільшилась майже вдесятеро за останні п’ять років.
Серед товарів харчової промисловості, які належать до категорій "перероблена продукція" та "товар проміжного споживання", найбільшим є експорт сирої соняшникової олії, що зберігає домінуючи позиції в українському експорті до ЄС.
Хоча експорт товарів проміжного споживання залишається основною категорією експорту в ЄС, поступово зростає частка експорту споживчих товарів (таблиця).
Структура експорту в ЄС за широкими економічними категоріями, 2013-2017
У 2016-2017 роках споживчі товари становили 13% експорту порівняно з 9% у 2013-му (Графік 2). Темпи приросту експорту споживчих товарів склали 55% за 2013-2017 роки, а вартість зросла з $1,5 млрд у 2013 до $2,3 млрд у 2017-му.
Рис. 2. Структура експорту товарів до ЄС за економічними категоріями, 2013-2017
Понад дві третини експорту споживчих товарів до ЄС складають промислові товари, зокрема товари з середньою тривалістю використання (одяг, взуття та іграшки), а також товари тривалого використання, як-то меблі та електронагрівальні прилади.
Враховуючи експортний потенціал в контексті вичерпання квот, а також рівень виробничих потужностей, цілком прогнозованим є розширення пропозиції на внутрішньому ринку м'ясомолочної продукції, соняхової олії, хлібобулочних виробів тощо, що зумовить зниження цін на відповідні продовольчі товари. Та такі припущення варто розглянути через призму фіскально-бюджетної політики Уряду з урахуванням прийняття рішення щодо підвищення мінімальної заробітної плати, що, імовірно, збалансує попит та пропозицію на рівні сьогоднішніх цін.