Директор Фонду енергоефективності України Юлія Головатюк-Унгуряну заявила, що українці активніше впроваджують енергоефективні заходи, ніж поляки чи литовці. У програмах ФЕЕ беруть участь понад 18 тисяч українських родин.
Керівник ФЕЕ у інтерв’ю eDIALOG також розповіла про поточні проекти Фонду, суми грантів, запуск персонального менеджера для проектів ОСББ та анонсувала низку кроків для пришвидшення подачі й розгляду документів. Усе інтерв’ю за хвилину.
Проекти Фонду: головний – це програма «Енергодім» з відшкодування витрат на заходи енергоефективності у багатоквартирних будинках. «Енергодім» передбачає більше 910 млн грн. гранту, при 206 заявках на суму 1 млрд 312 млн гривень. «Весною з настанням коронакризи багато ОСББ призупинили процес підготовки подання, що пов’язано з певною економічною нестабільністю». Фонд також опікується міні-програмою «Перші ластівки» на 10 ОСББ, яка стартувала у кінці 2018 року. «У результаті 6 будинків модернізовані і 6 будинків, які отримали гранти». Наприклад ОСББ «Липи-2» на Львівщині інвестував 4 млн грн. і отримав 3 млн грн. гранту. Також цьому ОСББ допоміг партнер Фонду GIZ (консультація у проведенні енергетичного аудиту, розробка проектної документації, експертиза, авторський технічний нагляд).
ФЕЕ у серпні запустив Інститут проектного менеджера – помічника-куратрора для проектних заявок ОСББ, який надаватиме професійну підтримку. «Існує проблема в якості документів, дотриманні стандартів. Голові ОСББ треба бути одночасно технарем, юристом, фінансистом». Аналогічний механізм існує у Литві, там ОСББ допомагає проектний адміністратор.
Фонд планує переглянути свою стратегію (організаційну структуру, пріоритети, розширення персоналу, поліпшення процедур) і впровадити низку новацій: 1) прибрати банки-партнери як обов’язкових посередників у подачі заявок, бо це дуже затягує процес. «Банки не проти. Перша заявка обов’язково подається в банк, а решта теж чи за бажанням прямо до Фонду». 2) більша орієнтованість на клієнта та запуск прямої комунікації з ОСББ. «Коли ОСББ отримуватиме від Фонду письмове повідомлення, теж буде отримувати телефонний дзвінок з можливість проконсультуватися». 3) У середині 2021 року ФЕЕ створить ІТ-платформу, через яку ОСББ зможуть подавати документи онлайн. «Зараз ми на етапі бізнес-архітектури, потім розробка технічного завдання – великий тендер»
Україна випереджає Польщу та Литву у темпах впровадження енергоефективних заходів. «Коли колеги з закордону цікавляться нашим прогресом, то вони дуже здивовані». Базисом для такого стрімкого розвитку стала держпрограма «теплі кредити», більше населення (а відтак і потенціал розвитку), краща обізнаність українців та гостра проблема витрат на енергоресурси. «З іншого боку є багато негативних факторів, пов’язаних з дублюванням двох програм» та економічною кризою, викликаною COVID-19. «Україна йде своїм шляхом. Але ми придивляємося на досвід інших країн: Польщі, Литви, останнім часом до Естонії».
Український фонд енергоефективності розраховує на співпрацю з польськими структурами, очікує відкриття кордонів для візиту до Польщі і перейняття досвіду іноземних колег. До того ж глава Наглядової Ради Фонду Анджей Райкевіч стояв у витоків заснування такого фонду у Польщі. «Пан Анджей ділиться з нами, а ми намагаємося це накладати на наші реалії і це не завжди виходить через відмінності». У Польщі сектор нерегульований, атестації енергоаудиторів немає, а ринок значно вільніший.
