Україна витрачає на правоохоронців у 25 разів більше, ніж на науку: головне з інтерв’ю президента НАН Патона
Президент НАН України академік Борис Патон заявив, що українська наука переживає не найкращі часи, а агресія РФ завдала великих втрат національній академії. Попри це НАН реалізовує проекти, які економлять мільярди гривень з бюджету, але на фінансуванні науки це позначається слабко.
Академік в інтерв’ю Урядовому кур’єру розповів, кого підтримає на пост президента НАН України та якою бачить реформу національної академії наук. Усе інтерв’ю за хвилину.
Агресія РФ на Донбасі та окупація Криму завдала «болючого удару і великих збитків» НАН України. На окупованих територіях лишились установи академії, матеріально-технічне забезпечення. З ОРДЛО евакуювали частину фахівців, а от в анексованому Криму «ми, на жаль, втратили майже всіх і все», зокрема лазерну обсерваторію, Карадазький природний заповідник, коштовне наукове обладнання і єдине науково-дослідне судно. Через анексію Росією Криму НАН була змушена згорнути частину досліджень (океанологічних і океанографічних, історичних і археологічних).
З початком війни українські науковці мобілізувались. НАН запустила цільову програму для покращення обороноздатності й безпеки держави, активізувала дослідження цивілізаційного вибору України, об'єднання українців, а також історичні, культурні та економічні дослідження східних та південних регіонів.
НАН взяла курс на реформи у концепції розвитку 2014-2023. «Реформування академії не має призвести до її руйнування». Зберегти варто самоврядний статус НАН та забезпечити відтворення і розширення її наукових шкіл. Україні не підходить шлях, яким пішли країни пост-СРСР, ліквідувавши свої академії чи зменшивши їх суспільну вагу (наприклад, РФ об’єднала головну академію з галузевими та обмежила використання ресурсів). Новий статут НАН від 2016 року обмежив перебування на керівних посадах 2 строками та дозволив залучати до прийняття рішень представників наукових колективів. НАН з допомогою Німеччини створила прогресивну методику оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України.
«Зазіхання на нас не припинялися впродовж усього періоду Незалежності», це робили люди далекі від науки та дослідів. Закиди в інертності та низькій активності НАН Патон відкидає. Учені академії працюють на межі можливостей, фактично «за спасибі», бо «жалюгідні фінансові крихти, які отримує абсолютна більшість співробітників, язик не повертається назвати зарплатою».
Фінансування наукової діяльності в Україні має бути збільшено до 1,7% ВВП з 2020 року згідно закону «Про наукову і науково-технічну діяльність». «Нині майже вдесятеро менше». У Європі середній рівень видатків на науку складає 2-3% ВВП, в Ізраїлі - 4% ВВП. Україна не встигне досягнути таких результатів, хіба що станеться «щось неймовірне, що змусить нашу державу схаменутися. Згадали ж про армію в 2014 році».
НАН приносить державі мільярдні прибутки та заощаджує значні суми. Оцінка українських АЕС дозволила продовжити експлуатацію 6 з 15 реакторів на 20-30 років. «Економічний ефект від продовження терміну роботи одного ядерного блоку сягає 1,5 мільярда гривень». НАН провела сертифікацію ядерного палива Westinghouse, що зекономило Україні ще 1,3 мільярда. Учені розробили прогресивні технології заміщення антрациту на українських ТЕС і ТЕЦ. Для КБ «Південне» академія створила модуль відведення третього ступеня ракети-носія. Ще один здобуток – зниження шуму поїздів завдяки новій технології контактного стикового зварювання рейок з високоміцної сталі.
Попри великі суми, які НАН заощадила державі, бюджет академії на 2020 рік склав лише 4 млрд грн + кошти від грантового фінансування Нацфонду досліджень. Водночас сукупний бюджет правоохоронних органів перевищив 100 мільярдів гривень. «Прикро це констатувати, але в нашої держави викривлена система пріоритетів». У США на науку витратили понад 550 млрд доларів у 2017, у Франції - 68,5 мільярда доларів у 2018, у Польщі виділили понад $14,5 мільярда, у Туреччині - $22 мільярда.
Українська наука «переживає не найкращі часи», що відобразилось і на академії. Не зважаючи це НАН України лідирує у світі у деяких напрямках фундаментальних наукових пошуків (це статутне завдання академії). А за числом публікацій у фахових журналах Scopus на мільйон євро наукових витрат Україна випередила Німеччину уп’ятеро, Польщу утричі, та Туреччину удвічі.
Після складення повноважень президента НАН України Патон сконцентрується на роботі директора Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України.
Патон підтримує на пост нового глави НАН академіка Анатолія Загороднього, який зарає є віце-президентом установи, очолює Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова з 2003 та представляє Україну у Європейському центрі ядерних досліджень CERN. «В його особі найбільш вдало поєднано професійні й людські якості, а академічна доброчесність і доброчесність в етичному сенсі для нього — не порожні слова». Також Загородній є дуже досвідченим фахівцем і знайомий із роботою іноземних наукових систем.