Україна зробила новий крок на зустріч інвесторам: як це працює
Для інвесторів-нерезидентів Україна представляє неабиякий інтерес щодо розміщення активів, попри високі ризики, обумовлених трансформаційними процесами в економіці. Але, прибутковість, яку пропонує Мінфін, випускаючи в обіг українські облігації внутрішньої держпозики (ОВДП) – одна з найвищих у світі.
На заваді прийнятного інвестиційного клімату були законодавчі перешкоди, що обумовлювали деградацію ринкових механізмів. Іноземним компаніям було складно долати всі формальності, які необхідні для роботи з цінними паперами в Україні. Інвестиційний рахунок, рахунок в цінних паперах, брокерський договір – це ціла інфраструктура, для створення якої потрібно зібрати величезну кількість документів, пройти ідентифікацію, верифікацію тощо.
Для подальшого забезпечення поступу фінансового ринку та поступового переходу України до вільного руху капіталу Національний банк надає можливість відкривати рахунки новим суб’єктам фінансового ринку України – юридичним особам-нерезидентам, у тому числі іноземним інвестиційним фондам та компаніям з управління активами, що діють від імені таких інвестиційних фондів.
Право відкриття рахунків в українських фінансових установах та здійснення через такі рахунки валютні операції юридичним особам – нерезидентам України регламентовано наслідок низки запроваджених законодавчих актів, зокрема Закони України «Про валюту і валютні операції» та «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій», а також Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Як зазначає відомство, метою нормативного урегулювання права відкриття рахунків нерезидентам в українських банках Національний банк оновив Інструкцію про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів. В інструкції розширено порядок відкриття/закриття банками:
- рахунків клієнтів – резидентів і нерезидентів України (фізичних та юридичних осіб);
- кореспондентських рахунків банків – резидентів та нерезидентів;
- рахунків міжнародних фінансових організацій, а також управителя за договором управління майном.
Варто наголосити на низці новацій, які передбачено змінами Інструкції та спрямовано на оптимізацію відносин:
- скасування подання клієнтами банків під час відкриття рахунків картки зі зразками підписів – відтепер розпорядження рахунком здійснюватиметься на підставі переліку осіб, які відповідно до законодавства мають на це право, та що не потребує нотаріального посвідчення;
- зміна найменування юридичної особи не передбачає закриття діючих рахунків.
НБУ наголошує, що Закон України «Про валюту і валютні операції» декларує принцип свободи здійснення валютних операцій, що дає змогу відмовитися від обмежень використання коштів за рахунками клієнтів в умовах стабільного функціонування фінансової системи України. Водночас Національний банк України має право запроваджувати обмеження і заходи захисту виключно на підставах та в порядку, визначених у цьому законі.
Нова система валютного нагляду ґрунтується на ризик-орієнтованому підході та запроваджує кардинально новий підхід,
Отже, нова система заходів впливу кардинально відрізняється від чинної та буде гнучкішою, ризик-орієнтованою та направленою, насамперед, на упередження порушень, які несуть суттєві негативні наслідки. Вона чітко окреслює для банків найбільш чутливі зони до ризиків, що дозволить відрізняти сумнівні операції від всіх інших та концентрувати увагу виключно на таких транзакціях. Основні засади нової ідеології нагляду: менше ризиків – менше уваги, більше ризиків – більше уваги.
Принцип «менше ризиків – менше уваги, більше ризиків – більше уваги» банки мають застосовувати і під час здійснення валютного нагляду за валютними операціями своїх клієнтів. Система валютного регулювання нагляду, що базується на оцінці ризиків передбачає:
- Спрощений нагляд за дрібними операціями на суми до 150 тис. грн (за виключенням дроблення);
- застосування спрощених, стандартних або посилених вимог в залежності від рівня ризику;
- класифікацію порушень і застосування значних заходів впливу регулятором виключно за суттєві порушення.
Вирішення завдань ризик-орієнтованого нагляду оптимізує роботу банків у сфері фінансового моніторингу, що обумовлює зменшення процедур нагляду за більшістю операцій бізнесу, які не матимуть ознак сумнівних операцій (розбіжності в обсягах операцій з обсягами звичайної ділової активності, невідповідність суті операції змісту діяльності клієнта, використання в розрахунках компаній-оболонок тощо), що суттєво зменшить часові та адміністративні витрати бізнесу. Також скасовується вимога щодо складання банками обов’язкового письмового висновку про результати аналізу клієнтської операції.
В свою чергу, вимоги законодавства щодо запобігання і протидії відмиванню коштів, фінансуванню тероризму та поширення зброї масового знищення є нормами окремого законодавства, які не відміняються у зв’язку з запровадженням нового ризик-орієнтованого валютного нагляду. Банки будуть зобов’язані приділяти підвищену увагу операціям, які мають ознаки ризиковості.
Та все ж в умовах зростання лібералізації операцій нерезидентів, зростають ризики використання банківської системи України компаніями-оболонками, які нерідко є учасниками схем відмивання коштів.
За короткий час в банківському секторі запроваджено істотну кількість нормативних актів на шляху розбудови ефективної системи протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Для подальшого поступу в цьому аспекті необхідно розуміти природу ризиків і вміти протидіяти їм у межах ризик-орієнтованого підходу.
З метою оптимального управління ризиками щодо використання компаній-оболонок в Україні та за її межами, НБУ запроваджено постанову Правління Національного банку України від 02 квітня 2019 № 58 , яка передбачає відповідні зміни в Положенні про здійснення банками фінансового моніторингу.
Головна мета внесення змін – запровадження механізму виявлення банками серед юридичних осіб-нерезидентів компаній-оболонок.
Зміни розширяють методологічний аспект управління ризиками, зокрема:
- визначення компанії-оболонки;
- процедури здійснення аналізу інформації/документів для виявлення таких компаній;
- дії банку в разі підтвердження того, що клієнт є компанією-оболонкою/відмови клієнта в наданні банку необхідних документів (інформації)/у разі, якщо наданих документів недостатньо для здійснення відповідного аналізу.
Водночас вимоги щодо здійснення аналізу інформації/документів не поширюються на юридичних осіб – нерезидентів, які є холдинговими компаніями або їх корпоративними підприємствами, за умови, що структура власності холдингової компанії є прозорою та дає змогу визначити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), та господарська діяльність такої юридичної особи дає можливість повного розуміння її характеру.
У підсумку зазначимо, що валютна лібералізація, розроблена Національним банком разом з експертами МВФ, передбачає зняття усіх валютних обмежень відповідно до темпів поліпшення макроекономічних умов в Україні, а також прийняття низки правових актів, спрямованих на підвищення якості регулювання небанківського фінансового ринку (законопроект про «спліт», і попередження непродуктивного відпливу капіталу з країни (законопроект щодо протидії BEPS «Про імплементацію Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування», оприлюднений в жовтні Національним банком і Міністерством фінансів).
Нагадаємо, під час подолання наслідків кризи 2008 року Федеральна резервна система США, а потім і Європейський центральний банк, в рамках проведення «кількісного пом’якшення», емітували масштабну кількість грошей, які вливалися у фінансово-кредитну систему, а в подальшому, через механізми кредитування до реального сектору економіки. Ліквідність, якою врівноважували дисбаланс рецесії, нікуди не поділася. Частина цих грошей, звичайно, може увійти на наш ринок.
І для цього є передумови, зокрема, Федеральна резервна система США оголосила про припинення циклу підняття ключової ставки, а також про плани згорнути діючу з 2017 року програму скорочення балансу, в рамках якої вона гасить державні та іпотечні облігації. Придбання облігацій здійснювалося ФРС у процесі трьох раундів «кількісного пом’якшення». ФРС проводили операції по скороченню балансу з жовтня 2017 року , вилучаючи з системи по 50 млрд доларів за місяць, який скоротився за цей період на $270 млрд, оскільки проглядалися ризики перегріву економіки, як пояснював глава ФРС Джером Пауелл.
Призупинення підвищення ставки ФРС є добрим сигналом, що свідчить про скорочення факторів, які провокували відплив капіталу із країн з ринками, що розвиваються.
Дешеві кредити (ставка ФРС прямо або опосередковано впливає на рівень ставок в усьому світі) призвели до українського будівельного і споживчого буму, а економічне зростання в Китаї забезпечило розширити свій експортний потенціал, зокрема нарощування обсягів продажів продукції української металургії.
Остаточною метою Національного банку України у сфері лібералізації валютного ринку – зняття всіх наявних обмежень і перехід до режиму вільного руху капіталу, який стане підґрунтям для полегшення ведення бізнесу та інвестиційного клімату в Україні, припливу іноземного капіталу, стійкого економічного зростання.