$ 39.59 € 42.26 zł 9.8
+10° Київ +5° Варшава +14° Вашингтон
Українська економіка: прогнози МВФ та уряду Гройсмана у цифрах

Українська економіка: прогнози МВФ та уряду Гройсмана у цифрах

19 Квітня 2018 11:25

Уряд Володимира Гройсмана та Міжнародний валютний фонд по-різному бачать перспективи розвитку економіки України. Такі висновки можна зробити виходячи з цифр, синхронно опублікованих в останніх фінансових прогнозах.

Кабмін розглядає потенціал національної економіки більш оптимістично, ніж МВФ. Що стосується прогнозів стабільності нацвалюти, ситуація протилежна. Західні експерти оцінюють зміцнення гривні до рівня 25 грн/долар найближчі 12 місяців. А представники влади та українського бізнесу припускають поступове просідання курсу і фіксацію в межах 30 грн/долар і вище у перспективі.

Розповідаємо деталі макроекономічних прогнозів України на думку різних фінансових джерел.

Прогноз МВФ


В огляді світової економіки Global Economic Outlook 2018, опублікованому МВФ 17 квітня, мова йде про поточні темпи зростання як найшвидші з 2011 року. На найближчу дворічну перспективу для стабільних і розвинених країн прогнозується випередження потенційних показників зростання. Далі – економіки сповільнятимуться.

Ринки, що розвиваються, куди належить Україна, продовжать рости до певного вирівнювання. МВФ вважає, що для більшості країн нинішні сприятливі темпи розвитку зупиняться. Тому рекомендує урядам підтримати національні економіки, щоб відстрочити або сповільнити падіння:
«Політики повинні скористатися цією можливістю, щоб підтримати зростання, зробити його більш довговічним і краще підготувати свої уряди, щоб протистояти черговому спаду»

У звіті основні фінансові показники України переглянуті у бік зниження:

  • 2018 рік – прогноз зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) 3,2%;

  • 2019 рік – з 4% до 3,3%.


Середньорічна інфляція:

  • 2018 рік – 11% (початковий прогноз 8%);

  • 2019 рік – 8%.


Дефіцит платіжного балансу:

  • 2018 рік – переглянутий з 3% до 3,7% ВВП;

  • 2019 рік – 3,5% (також знижений від 3% ВВП).




18 квітня відбулася щорічна весняна зустріч Міжнародного валютного фонду і Світового банку. На засіданні було піднято питання України та просування реформ. Абдел Сенхаджі, заступник директора Департаменту бюджетної політики МВФ, заявив про уповільнення трансформацій в Україні, які активно просувалися в 2014-2015 роках:
«На жаль, в останні кілька років прогрес України сповільнився. І Фонд знаходиться у переговорах з українською владою щодо дотримання умов програми МВФ для України»

Ключовими нереалізованими вимогами як і раніше залишаються створення Антикорупційного суду в рамках антикорупційної реформи та відмова від практики політизації цін на енергоносії. Простіше кажучи, підняття цін на газ для населення до рівня ринкових.
«Ми сподіваємося, що реалізації цих положень програми вдасться домогтися, і ми разом з Україною благополучно почнемо перегляд програми»

Ці вимоги підтвердив міністр фінансів Олександр Данилюк. Щодо підвищення на газ міністр уточнив, що мова не йде про якісь конкретні цифри, а скоріше про «затвердження механізму автоматичного коригування тарифів», що дозволить створити в «Україні конкурентний ринок газу».

Виділення наступного траншу відкладається на літній період. Данилюк спрогнозував ймовірність виділення 2 млрд доларів допомоги Україні у період травня-червня 2018 року. У Національному Банку вважають, що транш буде перерахований не раніше третього кварталу цього року. Як заявив заступник голови НБУ Дмитро Сологуб, конкретних термінів немає:
«Що стосується чергового кредитного траншу, ми вважаємо, що це буде можливо у третьому кварталі – на початку третього кварталу. Але це скоріше технічний розрахунок з точки зору ходу переговорів і отримання погодження на технічному рівні»

У Національному банку також наголосили, що для стабільності економіки та фінансової системи Українї важливо відновити активну співпрацю з Фондом.

Прогнози уряду та НБУ


Прогноз Кабміну Гройсмана містить більш високі фінансові дані і показники зростання економіки, ніж у МВФ. 18 квітня уряд представив проект «Основних напрямків бюджетної політики» на 2019-2021 рр. Згідно із документом, зростання ВВП України в 2019 році прогнозується на рівні 3,6%. У номінальному вираженні внутрішній валовий продукт складе 3,734 трлн грн.

Зростання індексу споживчих цін на товари та послуги (інфляція) за підсумками наступного року планується на позначці 6,5%, а індексу цін виробників – 7,2%. Курс національної валюти зафіксований на рівні 30,5 грн/долар (на кінець 2018 року очікується зниження гривні до 30,1 грн/долар).

Серед інших базових показників на 2019 рік:

  • відсоток безробіття – 8,9%;

  • дефіцит державного бюджету – 2,2% ВВП;

  • граничний розмір держборгу – 56% ВВП;

  • граничний розмір державних гарантій – 3% від доходів держбюджету;

  • прожитковий мінімум – 1853 грн (з 1 січня), 1936 грн (з 1 липня), 2011 грн (з 1 грудня).


На 2020 рік зростання ВВП планується на рівні 4%, середньорічна інфляція – 5% при курсі гривні 31,4 грн/долар. Прогнози по безробіттю скоротяться до 8,5%, дефіцит держбюджету – до 2,0% ВВП.

У 2021 році зростання внутрішнього валового продукту очікується на позначці 6,3%, інфляції в 4,8% і курсі гривні 31,8 грн/долар.

Потенціал виходу з тіні


В уряді вважають, що 40% української економіки знаходиться в тіні. Таку думку висловив міністр соціальної політики Андрій Рева:
«Цей факт був доведений урядом у 2017 році. Весь фонд оплати праці в 2016 році склав 584 млрд гривень, і Міністерством економічного розвитку і торгівлі прогнозувалося його зростання на 82 мільярди. Але Мінсоцполітики заявило про заниженість цієї цифри, і спрогнозувало можливість зростання фонду на плюс 212 млрд. За фактом фонд оплати праці у 2017 році склав 796 млрд гривень. При 2,5 відсотках економічного зростання ми отримали 212 млрд гривень до бюджету – звідки ці гроші? Відповідь дуже проста – ці гроші прийшли з тіньової економіки, в результаті підвищення мінімальної зарплати вдвічі»

Рева вважає, що уряду потрібно продовжувати боротьбу з тіньовою економікою і потужним політичним лобі, яке за цим стоїть:
«Якщо ми хочемо, щоб люди були захищені, щоб вони не були залежними від, по суті, рабовласників, які не бажають платити працівникам заробітну плату «по-білому», тоді ми повинні боротися з тіньовиками, і не боятися цієї критики»

Цифри від НБУ


Згідно з прогнозами від Національного банку України, прискорення зростання ВВП у поточному році очікується до 3,4%, в порівнянні з 2017 роком в 2,5%. На період 2019-2020 рр НБУ бачить уповільнення зростання до 2,9%.

Інфляцію до кінця року і на майбутні періоди Нацбанк оцінює тенденцією до зниження. У 2018 році на рівні 8,9% (з 13,7% у 2017 році), в 2019 році – до 5,8%, в 2020 році – до 5%.

Читайте думку експерта: Україна може зіткнутися з фінансовими проблемами і ризиками у бюджетній сфері – Данилишин


Прогнози курсу гривні


Як видно з аналізу цифр, представленим Кабміном, у 2019 році гривня по відношенню до долара просяде в середньому на 11,5% і продовжить падіння на майбутні періоди. Такої ж позиції дотримується і український бізнес.

Згідно з даними опитування, проведеного НБУ серед підприємців у першому кварталі 2018 року, річне просідання гривні по відношенню до долара наблизиться до цифри 29,5 грн/долар. Рівень інфляції бізнесмени оцінюють в межах 11%. Цю тенденцію пов'язують зокрема з коливаннями на валютному ринку.



Міжнародні експерти бачать ситуацію з курсом у зворотному напрямку. На думку аналітиків інвестиційного банку Goldman Sachs, у найближчий рік буде спостерігатися зміцнення української валюти в межах 25 грн/долар. У звіті банку відзначено, що з початку поточного року гривня показує зростання. Тенденція збережеться до кінця 2018 року і складе таку комбінацію: 24,8 грн/долар.

Українські експерти відзначають збільшення прибутковості вітчизняних компаній на рівні від 15 до 70% у річному вимірі, що пов'язують зі зростанням економіки в цілому, адаптацією до нових законодавчих норм і вимог регулятора, поліпшенням ситуації із відшкодуванням ПДВ і стабілізацією на валютному ринку.

В оцінках результатів роботи уряду, як одного з ключових чинників впливу на економіку країни, є цікавою експертна думка правозахисника Йосипа Зісельса:
«Реформи були розпочаті за часів уряду Яценюка, Гройсман ж їх продовжує. Так само, як і збільшення економічного зростання, що почалося ще в ті роки, а зараз на невеликих рівнях триває. Цей уряд не перекреслив попередні ініціативи. І така часткова спадкоємність урядів є дуже важливою. Це ознака цивілізованості»

У продовження цієї думки хочеться додати, що спадкоємність у реформах є і ознакою політичної стабілізації, і більш ефективної витрати ресурсів на розвиток і критичні перетворення в суспільстві. Україна вчиться жити на середньострокову перспективу, не руйнуючи повністю усі звершення, що були реалізовані попередниками.

Марія Гелюх