$ 39.67 € 42.52 zł 9.86
+13° Київ +14° Варшава +6° Вашингтон
Україна могла підписати вигідніший контракт на транзит газу, але втрутилася політика

Україна могла підписати вигідніший контракт на транзит газу, але втрутилася політика

03 Січня 2020 14:16

Головним виграшем України від підписаного контракту на транзит російського газу, є усунення загрози нової газової війни. Водночас, Київ не зміг обміняти відмову від позовів проти «Газпрому» в міжнародних судах на звільнення усіх, без виключення, українських заручників і політв’язнів Кремля. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар.

На думку експерта, підписаний контракт на транзит газу, зламав плани Кремля з провокування «газової війни», що дозволило б «Газпрому» вимагати від Європейського союзу зняття санкцій з компаній, які споруджують газопровід «Північний потік-2». Аналітик не виключив, що свою роль у цьому зіграли і санкції США проти компаній-підрядників і які російський газовий монополіст наразі не здатен обійти.

Водночас експерт переконаний, що Україна могла отримати набагато більше переваг від транзитного контракту, якби не відбулося політичного втручання у переговори Офісу президента.

«НАК «Нафтогаз України» успішно вів переговори з «Газпромом» навіть без політичного патронату, і якби не капітулянтське втручання Банкової, результат міг би бути значно кращим. Зокрема, мінімальний рівень обсягів транзиту в контракті міг би бути не 40, а 60 мільярдів кубометрів на рік. Тож контракт підписаний, газової війни не сталося. Водночас для України ситуація виглядає як своєрідна «недоперемога»»

Михайло Гончар

президент Центру глобалістики «Стратегія XXI»


Ще одним програшем української сторони в газових переговорах, Михайло Гончар вважає нездатність домогтися звільнення усіх, без виключення, українських заручників і політв’язнів Кремля, в обмін на відмову від нових позовів проти «Газпрому» в міжнародних судах.

««Нафтогаз» відмовився від двох позовів проти «Газпрому». В обмін на що? Нагадаю, що Володимир Путін проштовхнув у переговори в нормандському форматі газові питання, чим створив політичну надбудову над переговорним процесом між суб’єктами господарювання. В такій ситуації, в обмін на відмову від претензій до «Газпрому» в Стокгольмському арбітражі, Володимиру Зеленському слід було б, як мінімум, домогтися від Росії звільнення наших громадян з російського полону. Київ спокійно міг «викупити» відмову від претензій до «Газпрому» в обмін на звільнення усіх заручників, а не частини, як це сталося під час останнього обміну. Натомість ми бачимо, що 90% політичних в’язнів Кремля зі списку Сенцова, лишаються у в’язницях в тимчасово окупованому Криму і Росії, а 2/3 від загальної кількості заручників - в ОРДЛО. Однак українська сторона в нормандських переговорах цього не зробила і це дає Путіну карт-бланш для «порційної нарізки» в наступних обмінах полоненими. На мою думку, це найбільш прикрий програш України»

Михайло Гончар,

президент Центру глобалістики «Стратегія XXI»


Експерт також звернув увагу на той факт, що «запобіжники» невиконання російською стороною умов транзитного договору, невідомі. Він нагадав, що «Газпром» часто не виконує взяті за міжнародними договорами зобов’язання через вплив політичного фактору. На його думку, якщо буде політична воля Кремля, російський монополіст може відмовитися виконувати транзитний контракт, навіть попри очевидні фінансові збитки. За словами аналітика, «це зброя Кремля, яка хоча й менш потужна через відсутність дефіциту газу на європейському ринку, але все одно ефективна».

Водночас головним виграшем України в підписаному контракті, Михайло Гончар назвав відмову Києва пов’язати транзит із прямою закупівлею російського палива.

«Успіхом є той факт, що російській стороні не вдалося нав’язати Україні пакетний контракт – як на транзит, так і на купівлю-продаж російського газу для внутрішніх потреб. Хоча останнім часом наші офіційні особи переконують, що відновлення прямої закупівлі газу найближчим часом не станеться. Тож я не виключаю існування певних кулуарних домовленостей щодо цього питання. Кремль явно тисне на Київ і домагається відновлення прямих поставок палива, хоча вони Україні сьогодні не потрібні»

Михайло Гончар,

президент Центру глобалістики «Стратегія XXI»


Нагадаємо, 31 грудня Україна і Росія підписали систему контрактів щодо продовження транзиту російського газу через українську ГТС до країн ЄС з 1 січня 2020 року.

Угода розрахована на 5 років із можливістю продовження на 10 років. «Газпром» погодився сплатити Україні борг за рішенням Стокгольмського арбітражу на загальну суму $2,9 млрд. У відповідь «Нафтогаз» відмовився від нових претензій і відкликав позов проти «Газпрому» в Стокгольмському арбітражі на $12,25 млрд, а також позов про стягнення з російського монополіста штрафу в розмірі $7,4 млрд з боку Антимонопольного комітету України. Відмова від штрафу АМКУ була однією з умов Росії для укладення нового транзитного контракту.

У «Нафтогазі» зазначили, що Україна відмовилася від позову про сплату штрафу АМКУ, оскільки виграти цю справу і стягнути кошти з «Газпрому» було б надзвичайно складно, якщо взагалі можливо.

За словами президента Володимира Зеленського, за період чинності договору, Україна отримає понад $7 мільярдів від транзиту «блакитного палива».