Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, торговий представник України Тарас Качка розповів, чому європейські аграрії виступають проти перегляду квот для вітчизняної продукції, якою є основна ціль України у відносинах з ЄС на 10 років та з якими країнами ми готові створити зони вільної торгівлі.
Урядовець в інтерв’ю «Європейській правді» також поділився, як просуваються переговори про ЗВТ із Туреччиною, коли запрацює договір з Британією і які напрямки по Зеленій угоді Євросоюзу готова розвивати України. Усе інтерв’ю за хвилину.
Україна хоче посилення асоціації з ЄС, а не її «переляду». «За рік ми добилися політичного сприйняття з боку ЄС, і це є у заяві за результатами саміту». Через 10 років Україна має бути на рівних умовах із Євросоюзом. «Щоб бралися до уваги особливості українського сільського господарства, аби ми не були заручниками подій у Брюсселі».
У «Зеленій угоді» (Green Deal) для України важливо, щоб Євросоюз враховував нашу ситуацію при формуванні своїх цілей та норм. «Ми не повинні повторити події 1990-х, коли зменшення викидів СО2 було досягнуто лише за рахунок закриття виробництва». ЄС готовий дослухатись до України, бо ми не стаємо в опозицію. Напрями, які готова розвивати Україна: енергоефективність будівель, утеплення, використання електроенергії, відмову від вугілля.
Україна обговорить перегляд тарифних квот з ЄС 3 грудня. «В очах європейських фермерів Україна невиправдано стала монстром» через міф про набагато дешевшу продукцію. «Імідж України виглядає так, що ми готові засипати ЄС майже безкоштовними продуктами». На думку Качки, українські товари не складуть конкуренцію європейським, хоч і у деяких сегментах наша ціна нижча. Через це європейський бізнес вимагає скасувати перегляд квот або призупинити його.
Вітчизняний експорт до ЄС знизився за три квартали 2020 року на 19% через локдаун. «Інших системних змін, що могли вплинути на торгівлю, окрім локдауну, немає» Аналогічним чином падає європейський експорт до України, але повільнішими темпами.
Зона вільної торгівлі з Ізраїлем з 2021 року не створить проблем для українських виробників, оскільки «масштаби угоди не є такими великими». «Це швидше преференційна торгівля, ніж класична вільна торгівлі».
Україна перезавантажила переговори про ЗВТ з Туреччиною та почала обговорювати тарифні пропозиції, «Угоду можна завершити дуже швидко, але м'яч на боці турецької сторони». Позицію Туреччини щодо захисту власного ринку можна переглянути за 1-2 етапи переговорів. «Уся промисловість може бути відкрита», однак щодо сільського господарства Україна буде обережною.
Якщо угода про ЗВТ із Британією запрацює у 2021 році, то у січні 2022 її можна почати переглядати. «Британія не стоїть у дуже глибокій захисній позиції. Є досить позитивний погляд на українську аграрну продукцію».
Україна готова створити зони вільної торгівлі «з усіма нашими провідними торговельними партнерами», навіть із Китаєм. Бо на сьогодні український експорт до КНР обкладають більшими митами, ніж китайський до України. Зараз Україна наблизилась до старту переговорів із більшістю країн Північної Африки – у грудні очікуються офіційні заяви і меморандуми від Єгипту і Марокко. Окрім того, ми хочемо торгових переговорів із Йорданією, В’єтнамом та Індонезією.
«Тепер,коли ми багато в чому наздогнали ЄС, нам треба рухатися спільно». Завдання України у відносинах з Євросоюзом на 10 років – зробити так, щоб минулі бар’єри не виникли знову.
