$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+13° Київ +17° Варшава +12° Вашингтон

Україна стає фінансовим центром Європи на тлі «закручування гайок» банкам у Росії

UA.NEWS 30 Червня 2021 17:09
Україна стає фінансовим центром Європи на тлі «закручування гайок» банкам у Росії

В останні роки в Росії відбуваються постійні процеси щодо зачистки фінансових компаній, «закручування гайок» державою і взяття під контроль банківських установ.

Великі компанії йдуть із ринку через санкції і жорсткі методів управління, тим самим збільшуючи свою присутність на ринках країн СНД, й України зокрема, повідомляє видання Обозреватель.

Наприклад, 15 червня глава Центрального банку Росії (ЦБ РФ) Ельвіра Набіулліна повідомила, що регулятор має намір »закручувати гайки» на фінансовому ринку нібито для захисту недосвідчених інвесторів, про що повідомлялося на сайті Держдуми РФ. Зі свого боку в Банківському інституті ВШЕ оцінили таку заяву, зазначивши, що це ніяк не підвищить безпеку клієнтів, але призведе до його монополізації, і, отже, зростання якості послуг можна не чекати.

У той самий день уряд вніс до Держдуми законопроєкт, що забороняє банкам направляти іноземним державам відомості про клієнтів і їхні операції за запитом, а також зобов'язує повідомляти про такі запити від іноземної влади «Росінфомоніторингу» і ЦБ.

У пояснювальній записці до документа йдеться, що зміни розроблено для «мінімізації ризиків» від дій «недружніх держав», які під загрозою санкцій можуть запитувати конфіденційну інформацію. Для банків це означатиме, що вони не зможуть здійснювати доларові операції, що для багатьох гравців досить серйозна проблема. У разі порушення заборони установі загрожують санкції з боку російського законодавства.

Раніше, на початку червня Асоціація банків Росії разом з Національною радою фінансового ринку виступила проти іншого законопроєкту, пов'язаного з транскордонними операціями – поправки Держдуми зобов'язують їх контролювати всі перекази клієнтів із затвердженого владою списку країн.

На тлі таких жорстких методів контролю в РФ з'являється безліч шахраїв, які можуть штучно створювати проблеми і вирішувати їх за гроші. Одним із таких є власник і засновник російської платіжної системи ChronoPay Павло Врублевський.

Відсидівши понад два роки у російській в'язниці за кібер-атаку на платіжну систему авіакомпанії «Аерофлот», він знову почав займатися кіберзлочинами. Уже кілька місяців Врублевський шантажує фінансові компанії, банки та фізичних осіб у Росії, вимагаючи за нерозголошення конфіденційної інформації десятки і сотні тисяч доларів США. Кілька тижнів тому злочинець вирішив вийти на ринки Казахстану, Латвії та навіть Китаю і країн Африки. Однак, що стосується України, він не врахував особливості законодавства.

Керівники українських банків колективно подали звернення в МВС і СБУ про діяльність кібершахрая Врублевського. Андрій Мудрий з Української Асоціації фінансів і інновацій прокоментував вимогу кібер-здирника так: «Врублевський банально не володіє міжнародним правом і не розуміє, як регулюється діяльність фінансових технологій в Україні. Ніколи ЦБ РФ ні впливав, ні регулював іноземні банки за кордоном».

«Міжнародні платіжні системи (Visa, Mastercard, China UnionPay) в своїх правилах роз'яснюють прозорість транскордонних платежів і правове поле транзакції, найімовірніше, скупість знань пана Врублевського зіграла з ним вчергове злий жарт», – зазначив Михайло Ворошилов з Української асоціації платіжних систем.

Експерти також відзначають, що в Україні на відміну від Росії, подібних проблем на фінансовому ринку немає, він безпечний і працює стабільно. Крім того, в минулому році було ухвалено закон про легалізацію грального бізнесу, який підтримав президент Володимир Зеленський і Верховна Рада. Тому компаніям і фінансовим організаціям, які працюють у цій сфері не потрібно побоюватися шантажистів із сусідньої країни.

Крім того, в Україну все частіше заходять великі транснаціональні фінансові компанії, що підсилює економіку країни і захищає її від шахраїв, подібних Врублевському. Так, іще в 2019 році сервіс для міжнародних переказів TransferWise зменшив час проведення транзакцій в нашу країну. Українські користувачі відтоді можуть отримувати перекази миттєво 24/7.

Відомий британський фінтех-сервіс Revolut у травні 2021 року також запустив швидкі перекази в Україну. Гроші можна висилати більш ніж у 30 валютах.

Підбивши підсумок, можна зробити висновок, що наразі Україна, завдяки відкритості та лояльності законодавства, отримує довіру великих світових гравців ринку і стає фінансовим центром Європи.

Читайте також:

30 червня Верховна Рада ухвалила у другому читанні проект закону №4364 «Про платіжні послуги».

Нагадаємо, 14 травня Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував парламенту ухвалити за основу законопроект №4364 щодо платіжних послуг.

Законопроектом, зокрема, передбачається зниження комісії за еквайринг. Національний банк України виступив проти цієї ініціативи. На думку регулятора, розмір комісії інтерчейндж має регулюватися виключно ринковими методами, а не державою.

Якщо Верховна Рада зобов’яже банки знижувати комісію за еквайринг, вони вимушено відключать послуги на кшталт Apple Pay і Google Pay для користувачів.

Найбільші банки України, що працюють у сфері еквайрингу, звернулися до Верховної Ради, Кабінету міністрів, Нацбанку, банківських та фінансових установ, представників роздрібної торгівлі з позицією щодо врегулювання питання розміру комісії.