Україна і ЄС підписали угоди про допомогу на сотні мільйонів євро

Під час 22-го Саміту Україна – Європейський Союз було підписано низку двосторонніх документів, відповідно до яких ЄС надасть допомогу в низці проектів.

Як повідомляє Офіс президента, зокрема віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина та член Єврокомісії з питань європейської політики сусідства та переговорів щодо розширення ЄС Олівер Варгеї підписали наступні угоди:

• угоду щодо підтримки ЄС стійкості регіону на суму 30 млн;


• угоду у сфері можливостей громадянського суспільства в Україні на 20 млн;


• угоду в рамках кліматичного пакету, спрямовану на розвиток стійкої економіки на суму 10 млн.

Також Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов і віце-президент Європейського інвестиційного банку Ліліана Павлова підписали угоду про фінансування проекту «Енергоефективність громадських будівель в Україні», метою якої є фінансування заходів на утеплення громадських будівель в Україні. Загальний внесок ЄІБ у межах Угоди становить 300 мільйонів євро.

Міністр інфраструктури України Владислав Криклій та віце-президент Європейського інвестиційного банку Ліліана Павлова підписали Гарантійну угоду між урядом України та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) «Логістична мережа (Модернізація та цифровізація Укрпошти)». Загальний обсяг коштів для реалізації Проекту, відповідно до оцінок експертів ЄІБ, становить 30 мільйонів євро (без ПДВ).

Нагадаємо, 6 жовтня у Брюсселі відбувся 22-й саміт Україна-ЄС за участі президента України Володимира Зеленського, Президента Європейської ради Шарля Мішеля та Високого представника ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозепа Борреля.

Попередній саміт відбувся 8 липня 2019 року у Києві. ЄС на зустрічі на найвищому рівні представляли тодішні президенти Європейської ради Дональд Туск і Європейської комісії Жан-Клод Юнкер, Україну – президент Володимир Зеленський.

У травні 2020 тодішній міністр закордонних справ Вадим Пристайко заявив про необхідність переглянути Угоду про асоціацію України з ЄС. За його словами, влада ЄС і України також працює над поглибленням співпраці в сферах цифрового ринку, взаємодії у питаннях митниці, юстиції, безпеки й оборони.

Додамо, що саміт 1 жовтня ускладнений низкою скандалів, що сталися в Україні за останні кілька місяців. 17 вересня член комітету у закордонних справах Європарламенту Віола фон Крамон заявила, що українська влада проштовхує своїх кандидатів на керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Вона підкреслила, що таким чином, український уряд ставить під загрозу безвізовий режим з ЄС і наступний транш допомоги у розмірі 1,5 мільярди євро.

12 червня у САП повідомили, що детективи Національного антикорупційного бюро задокументували дачу хабара керівництву НАБУ та главі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Хабар пропонували за закриття справи проти власника компанії Burisma Миколи Злочевського. Під час дачі хабара було затримано трьох осіб. Скандал викликав стурбованість керівництва ЄС.

Водночас, голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив, що Захід не тисне на Україну у виборі нового глави САП. Також спікер вважає, що ухвалити проект держбюджету на 2021 рік буде нелегко.

Крім того, влітку в Україні спалахнув ще один корупційний скандал, що привернув увагу ЄС. 17 липня співробітники НАБУ провели обшуки в Окружному адмінсуді й оголосили підозру голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику Євгену Аблову, п’яти суддям, а також голові Державної судової адміністрації Зеновію Холоднюку. За версією слідства, Вовк та підконтрольні йому судді ухвалювали замовні рішення у власних інтересах та в інтересах політичних еліт і бізнес-кіл.