Україна і РФ не досягли домовленостей у Гаазі щодо захоплення кораблів

У Міністерстві закордонних справ Російської Федерації заявили, що в ході процедурних слухань в Міжнародному суді в Гаазі у справі про захоплення Росією кораблів і моряків з України, сторонам так і не вдалося вирішити жодне з існуючих розбіжностей.

Про це зазначається у повідомленні російського МЗС.

У Міжнародному арбітражному суді в Гаазі 21 листопада почалися процедурні слухання за позовом України проти РФ щодо захоплення трьох українських військово-морських суден і 24 членів їх екіпажів у листопаді 2018 року.

За результатами першого дня слухань, заступник глави Міністерства закордонних справ України Олена Зеркаль повідомила, що Україна отримала перший процедурний наказ суду в Гаазі у справі про захоплення моряків. У назві спору, який розглядає суд, зафіксовано порушення Москвою норм міжнародного права, зокрема щодо українських військових моряків.

Однак у МЗС РФ зазначили, що засідання носило технічний характер і обмежилося узгодженням процесуальних документів.

«Не дивлячись на раніше вжиті сторонами спроби досягти домовленості щодо спірних питань, між ними зберігаються принципові розбіжності, які були винесені на засідання. Під час нього, однак, сторонам так і не вдалося вирішити жодне з них. В результаті арбітражу належить самому визначитися із «завислими» питаннями, включно з необхідністю поділу процесу на два етапи - «юрисдикційний» (встановлення наявності/відсутності у арбітражу компетенції розглядати дану справу) і «субстантивний» (розгляд справи по суті), на чому твердо і послідовно наполягає російська сторона», - зазначається у повідомленні.

У МЗС РФ зазначили, що арбітражу також належить самостійно визначити графік подання процесуальних документів і ступінь відкритості майбутнього розгляду для громадськості.

«Ухвалення арбітражем процесуальних документів очікується найближчим часом. Після цього розгляд між Україною і Росією у зв’язку з «керченським інцидентом» вступить у практичну фазу», - додали у російському зовнішньополітичному відомстві.

Нагадаємо, 25 листопада 2018 року два артилерійських катери «Бердянськ» і «Нікополь», а також рейдовий буксир «Яни Капу» здійснювали плановий перехід з порту Одеси до Маріуполя. Про перехід російська сторона була заздалегідь проінформована відповідно до міжнародних норм для забезпечення безпеки судноплавства.

Однак поблизу Азовського моря прикордонні катери РФ спочатку заблокували танкером рух Керченською протокою, а пізніше спецназ ФСБ атакував і захопив українські кораблі разом з екіпажами.

Під час атаки, окупанти захопили в полон 24 українських військовослужбовця. Троє з них зазнали поранень. Їх звинуватили у незаконному перетині кордону РФ (ч. 3 ст. 322 Кримінального кодексу Росії, покарання у вигляді позбавлення волі на термін до шести років).

25 травня 2019 року постійна палата Трибуналу ООН з морського права в Гамбурзі підтримала позовні вимоги України до РФ про термінове звільнення незаконно арештованих українських моряків. Однак Кремль відмовився виконувати рішення суду, пояснивши це тим, що його повноваження не поширюються на цю ситуацію.

7 вересня Україна і РФ провели обмін полоненими за формулою «35 на 35». Серед захоплених, до України повернулися 24 незаконно захоплених моряка. Водночас Росія не закрила справу проти українських військових – їх можуть оголосити в розшук та звинуватити у відмові співпрацювати зі слідством.

15 листопада Москва заявила про готовність повернути Україні захоплені кораблі до запланованого на 9 грудня саміту в «нормандському форматі» у Парижі.

20 листопада всі три судна прибули до порту міста Очаків у пограбованому стані – на катерах були зняті навіть унітази і плафони. Зброю, рації і суднові документи, агресор залишив у себе в якості речових доказів «провокації ЗСУ в Керченській протоці».