Постійний представник України при Раді Європи Борис Тарасюк заявив, що потурання головному порушнику прав людини Росії демонструє кризу РЄ, слабкість ліберальної демократії та відсутність політичної волі у керівництва країн-членів організації. Рада Європи не зацікавлена у тому, щоб ставити на місце агресора, адже боїться втратити фінансування, пояснив посол.
Дипломат в інтерв’ю «Укрінформ» зазначив, що Україна чекає візиту комісара РЄ з прав людини і не проти її поїздки на окуповані території. Також Тарасюк назвав плюси членства у Раді Європи для наших громадян та України як держави, розповів про просування «Кримської платформи» та прокоментував ситуацію у Білорусі. Усе інтерв’ю за хвилину.
Плюси членства у РЄ для України як держави: 1) використання експертів (зокрема Венеціанської комісії) для покращення законодавства. За 25 років ця комісія надала 150 висновків щодо наших законів 2) РЄ - провідна організація із захисту прав людини, верховенства права і демократії, тому «вступ України до Ради Європи 25 років тому – це ознака цивілізаційного вибору українців і України як держави»
Україна займає 3 місце серед членів РЄ за кількістю звернень громадян до ЄСПЛ. «Це свідчить, про недосконалість і проблеми в судовій системі, а з іншого боку – про активне відстоювання своїх прав». Адвокати часто підштовхують українців до позову ЄСПЛ, аби заробити гроші, навіть знаючи про безперспективність звернення.
Повернення РФ до ПАРЄ свідчить про кризу Ради Європи, адже агресор не виконує свої зобов’язання і вдається до агресивної політики, грубо порушує права людини на окупованих територіях та у себе. Тому пріоритет української делегації в органах РЄ - привертання уваги до злочинів Росії.
Основні країни члени Ради Європи не зацікавлені у тому, «щоб ставити на місце агресора і головного винуватця порушення прав людини у Європі». І це є наслідком слабкості ліберальної демократії та відсутністю політичної волі у цих країн. «Базові принципи забуваються, окреслюється розмежування між статутними положеннями Ради Європи і реаліями, які ми бачимо»
Фінансовий шантаж РЄ з боку РФ не є дивним, незрозумілим є «дивні компроміси колишнього керівництва , попереднього генсека та країн-членів, які за рахунок відходу від принципів організації йдуть назустріч агресору і систематичному порушнику». Без фінансування РФ не буде існувати понад ніж двохтисячний апарат секретаріату Ради Європи, тому країни і поступаються постулатами РЄ. До того ж зараз РЄ хоче ускладнити притягнення до відповідальності країни-члена за порушення статуту організації, що «є наслідком шантажу, до якого вдається Москва».
Росія не лише шантажем впливає на Європу. «РФ у цинічних спробах ведення гібридної війни вдається до маніпуляцій, поширює дезінформацію, фейкові новини і навіть залучає культуру», наприклад відкрила виставку російського пропагандиста у стінах РЄ про балет. «Керівництво Ради Європи не обережно поставилося до цього заходу. Запит схвалили усупереч обмеженню на виставки та культурних заходи у період пандемії», тобто для РФ зробили виняток. Україна у відповідь має протиставити свою культуру, показувати власні фільми, проводити виставки, концерти.
Україна не проти, щоб комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович відвідала окуповані Росією території. «Ми не проти такого відвідування. Але українська сторона виступає проти, щоб це відбувалося на умовах Росії», візит має пройти згідно законів України та міжнародного законодавства. «у Раді Європи не приділяють належної уваги на щоденні порушення прав людини Росією». ЇЇ поїздку наразі відкладено через карантин.
«Кримську платформу» просуватимуть у Раді Європи, Україна уже напрацювала конкретні плани. Цю тему глава МЗС Кулеба обговорив із генсеком РЄ наприкінці жовтня.
Білорусь не вступить до Ради Європи, поки Лукашенко порушує права людини та чинить насильство. «Організація не зменшує уваги до Білорусі, адже Мінськ прагне до співробітництва, хоча воно є декларативним».
