Пандемія COVID-19 мала різноспрямований вплив на вітчизняне промислове виробництво. З одного боку, вона вдарила як по експортно-орієнтованим промисловим видам на тлі зниження зовнішньоекономічної активності та відповідно попиту на товари з боку країн основних партнерів, так і інвестиційним видам – звуження фінансових можливостей підприємств. А з іншого - спонукала більш активний розвиток тих видів економічної діяльності (ВЕД), попит на продукцію яких значно зріс в умовах боротьби із захворюваністю. Про це повідомили в Мінекономіки.
Досить важливу роль протягом 2020 року відіграла підтримка з боку держави (зокрема, запровадження заходів підтримки домогосподарств, бізнесу та активного будівництва інфраструктурних об’єктів), що дозволило мінімізувати можливі втрати та отримати за підсумком 2020 року кращий, ніж прогнозувалося раніше, показник промислового виробництва - падіння на 5,2% (проти раніше прогнозованих 6,9%), зазначають у відомстві.
Індекси випуску промислової продукції у 2020 році
У розрізі основних промислових груп товарів найбільший негативний вплив зазнали інвестиційні види діяльності, зокрема у виробництві інвестиційних товарів спостерігалося падіння на 21,6% (внесок 2,2 в.п.).
Рисунок 1 - Індекс промислової продукції, зміна, у % до попереднього року
Джерело: Мінекономіки.
Водночас виробництво товарів проміжного споживання зменшилося лише на 4,1% (внесок 1,9 в.п.), товарів групи енергія – на 2,7% (внесок 0,4 в.п.), споживчих товарів короткострокового використання – на 2,2% (внесок 0,6 в.п.), споживчих товарів тривалого використання – на 2,1% (внесок 0,03 в.п.) внаслідок більших можливостей адаптації до діяльності в складних умовах, а також дії заходів підтримки з боку держави.
Рисунок 2 - Індекси промислової продукції за основними промисловими групами товарів, зміна, у % до відповідного періоду попереднього року
Джерело: Мінекономіки.
Як бачимо із даних діаграми, протягом 2020 року спостерігалося зменшення виробництва у всіх основних підвидах промисловості, зокрема найбільше у переробній промисловості – на 6,9%, добувній – на 5,2% та у постачанні електроенергії, газу, пари – на 1,3% (рис. 3).
Рисунок 3 - Індекси промислової продукції у розрізі основних підвидів, зміна, у % до відповідного періоду попереднього року
Джерело: Мінекономіки.
Помісячна динаміка індексу промислової продукції у 2020 році свідчить, що промислове виробництво вже подолало рубіж максимально негативного ефекту від жорстких карантинних заходів як в середині країни, так і за її межами (зокрема на тлі послаблення карантинних обмежень, покращення кон’юнктури на світових товарних ринках залізних руд та чорних металів починаючи з серпня, активної реалізації проєктів «Великого будівництва», заходів стимулювання споживчого попиту, державної підтримки бізнесу) та відновило позитивні результати роботи у грудні 2020 року (зростання на 4,8% до грудня 2019 року), з урахуванням ефекту календарних днів – «плюс» 3,2% («мінус» 0,1% відповідно).
Підсумки машинобудування та ГМК
Негативну динаміку промисловості визначали темпи падіння в машинобудуванні (скорочення виробництва на 18,5% у 2020 році та «мінус» 3,3% у грудні 2020 році) внаслідок зменшення інвестиційної активності в економіці через фінансові втрати підприємств під час запровадження карантинних обмежень, високий рівень невизначеності та збереження дії стримуючих чинників сформованих раніше (висока конкуренція з боку іноземних аналогів на внутрішньому ринку, нестабільний рівень замовлень на внутрішньому та зовнішньому ринках, низький попит з боку основних внутрішніх споживачів (зокрема, залізничного транспорту).
Рисунок 4 - Основні підвиди машинобудування, зміна, у % до відповідного періоду попереднього року
Джерело: Мінекономіки.
Варто також зазначити, у машинобудуванні спостерігалися найбільші темпи падіння серед промислових ВЕД. У розрізі основних підвидів машинобудування, зокрема у виробництві електричного устаткування, спостерігалися найменші негативні результати внаслідок збереження попиту з боку суміжних підприємств у країнах торгових партнерах.
Рисунок 5 - Середні світові ціни на базові метали (дані Світового банку) та металургійне виробництво, зміна, у % до відповідного періоду попереднього року
Джерело: Мінекономіки.
Металургія («мінус» 9,1% та «плюс» 4,3% відповідно) внаслідок падіння попиту на чорні метали на ключових ринках для України (за даними Світового банку у 2020 році (р/р) середні ціни на базові метали знизилися на 1,8%) та запровадження протекціоністських заходів з боку інших країн на ключових ринках для України на тлі дії карантинних заходів, а також звуження внутрішнього ринку через інвестиційну паузу в окремих підвидах будівництва - споживачів металургійної продукції (у 2020 році (р/р) - індекс будівельної продукції у житловому будівництві зменшився на 18,5%, у нежитловому – на 2,7%).
Водночас на тлі високих запасів вугілля на ТЕЦ та ТЕС протягом 9 місяців та зменшення попиту на енергетичну продукцію з боку споживачів спостерігалося падіння виробничих показників у добувній промисловості («мінус» 3,1% у 2020 році та «плюс» 5,4% у грудні 2020 році).
Рисунок 6 - Основні підвиди добувної промисловості, зміна, у % до відповідного періоду попереднього року
Джерело: Мінекономіки.
Також стримували розвиток галузі виснаження наявних родовищ газу та нафти, вугільних шахт, а також, складнощі з погодженням спецдозволів на нові ділянки для видобутку паливно-енергетичних ресурсів. Поряд з цим, висока кон’юнктура на світових ринках залізних руд (за даними Світового банку у 2020 році (р/р) середні ціни на залізні руди зросли на 16,1%) поки що не мала суттєвого відображення на вітчизняному видобутку металевих руд.
В підсумку варто зазначити, згідно з даними Укрметалурпром у 2020 році виробництво сталі зменшилося на 1,4%. Водночас виробництво чавуну зросло на 1,8% та прокату - на 0,7%. За даними Worldsteel у 2020 році в Україні виробництво сталі зменшилось – на 1,1% (у світовому рейтингу виробників сталі Україна посіла 11 місце серед 62 країн виробників), водночас виробництво чавуну збільшилось – на 1,8% (у світовому рейтингу виробників чавуну Україна обіймає 9-ту позицію серед 40 країн виробників).
Ціни на базові метали та залізну руду були значно вищими за прогнозовані. Значне збільшення цін на залізну руду та зменшення глибини падіння на базові метали обумовлено зростанням попиту у другій половині 2020 року на тлі активізації підприємств автомобілебудування та реалізації державних проєктів (у т.ч. інвестиційних) в різних країнах, які запроваджувалися з метою підтримки економіки, а також низького рівня завантаженості виробничих потужностей метпідприємств.
