$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+9° Київ +12° Варшава +5° Вашингтон
Українські слідчі почнуть нову справу через оприлюднення «плівок» у справі Шеремета

Українські слідчі почнуть нову справу через оприлюднення «плівок» у справі Шеремета

05 Січня 2021 18:18

Оприлюднення «плівок» у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета є спробою тиску на самопроголошеного президента Республіки Білорусь Алєксандра Лукашенка. Росія намагається змусити його віддати владу іншій особі, а спецслужби країн Заходу – дискредитувати білоруського лідера в очах світової спільноти. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів політолог Ігор Рейтерович.

На думку експерта, в цій історії головним питанням є те, хто саме записав ці «плівки». Аналітик припустив, що головною метою оприлюднення такої інформації може бути тиск на самопроголошеного президента Республіки Білорусь Алєксандра Лукашенка.

«З одного боку, тиснути можуть росіяни, які заганяють його (Лукашенка – ред.) у глухий кут. Таким чином вони скоріше б’ють по ньому, ніж впливають на справу Шеремета, яка порушена в Україні. Крім того, це оприлюднення може бути ознакою і внутрішньої боротьби, враховуючи той факт, що Лукашенко, з одного боку, хоче зберегти владу, а з іншого – росіяни усіляко штовхають його до «транзиту» – передачі влади більш контрольованій людині. Тож не виключено, що саме з цим можуть бути пов’язані якісь внутрішні витоки інформації»

Ігор Рейтерович

політолог


З іншого боку, політолог не виключив, що до оприлюднення такої інформації можуть бути причетні спецслужби країн Заходу, які намагаються дискредитувати Лукашенка.

«Західні спецслужби таким чином демонструють, що Лукашенко повністю авторитарний лідер, який міг замовляти вбивства журналістів на території інших країн, отже немає сенсу підтримувати з ним будь-які відносини. Крім того, Заходу це потрібно і для пожвавлення акцій протесту в Білорусі, для акцентування уваги на тому, що влада країни регулярно займалася убивствами. Йдеться про людей, які ще з 90-х років були опонентами режиму Лукашенка, просто зникли і їхня доля невідома до сьогоднішнього дня. Тож ці «плівки» цілком лягають у канву нинішньої ситуації й автоматично підживлюють протестні настрої білорусів»

Ігор Рейтерович,

політолог


Політолог також вважає, що оприлюднення цих «плівок» до певної міри «суттєво б’є і по внутрішніх справах України», адже українські правоохоронці не можуть не враховувати оприлюднені факти і змушені почати нове кримінальне провадження.

«Це додаткова справа для українських правоохоронців. Слідчі заявили, що знали про це раніше і розглядають подібну версію убивства Шеремета. З іншого боку, має бути реакція і вищого керівництва держави, як до цього ставитися, враховуючи специфіку відносин України з Білоруссю. Принаймні якась формальна й офіційна. Адже тепер украй важливо які у нас взагалі відносини з цією країною і як ми будемо на це реагувати. В кожному разі, це в першу чергу питання Білорусі, позиціонування цієї країни і Лукашенка на міжнародній арені, а вже потім наше внутрішньоукраїнське питання. Інформації дуже мало. Оприлюднені записи слід розглядати, як версію, але Київ зараз елементарно не зможе отримати доступ до фігурантів цих плівок, аби просто опитати їх і вирішити, автентичні ці розмови чи ні. Білорусь просто не буде йти на контакт і нічого в цьому напрямку не відбуватиметься»

Ігор Рейтерович,

політолог


Ігор Рейтерович назвав цілком очікуваною заяву МВС України про те, що оприлюднення «плівок» автоматично не знімає обвинувачення з Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь, яких підозрюють у вбивстві Павла Шеремета. На його думку, українські силовики не можуть визнати пріоритетною версію про вбивство журналіста білоруськими силовиками, оскільки «тоді некоректно почне виглядати версія із затриманням цих трьох військових і волонтерів».

«Важко уявити, що Антоненко, Кузьменко і Дугарь могли бути якимись агентами чи виконавцями КДБ Білорусі або російських спецслужб. Тому МВС зайняло глуху позицію, що «плівки» - це окрема справа, а в нас є ця вже порушена справа і ми будемо якось доводити її до кінця. Вони не можуть зараз розписатися у своїй непрофесійності, в тому, що заарештували не тих людей, і зробити цю справу безперспективною в суді. Слідчим потрібне рішення суду і вони будуть робити усе, щоб це рішення було. Яким саме воно буде – другорядне питання. Водночас, вони не можуть включити у нинішню справу білоруський фактор, саме тому зайняли таку позицію – замовники перебувають у Білорусі, а виконавці начебто в Україні. І це дві окремі справи, які треба розглядати»

Ігор Рейтерович,

політолог


Нагадаємо, журналіст видання «Українська правда» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року через підрив автомобіля у центрі Києва.

12 грудня 2019 року в Нацполіції та Генпрокуратурі заявили, що у вбивстві журналіста підозрюють п’ятьох волонтерів та військових: музиканта і військовослужбовця Сил спеціальних операцій ЗСУ Андрія Антоненка (позивний Riffmaster), лікаря і волонтера Юлію Кузьменко (псевдонім «Лиса»), військову медсестру Яна Дугарь і добровольців Владислава та Інну Грищенків. Дугарь начебто допомагала готувати злочин, а Антоненко і Кузьменко закладали вибухівку під авто, а потім здійснили вибух. Усіх їх було затримано і вручено підозри.

13 грудня 2019 року Печерський райсуд Києва відправив Яну Дугарь під цілодобовий домашній арешт. Суд проігнорував надані захистом докази її алібі.

14 грудня 2019 року суд заарештував Андрія Антоненка та хірурга клініки «Охматдит» Юлію Кузьменко.

21 жовтня 2020 року Шевченківський суд відмовився відпустити Антоненка на поруки. Суддя не врахував надані захистом докази невинності військовослужбовця. Після цього активісти заблокували суд, сталися сутички із поліцією.

На початку 2021 року колишній співробітник спецпідрозділу «Алмаз» МВС Білорусі Ігор Макар оприлюднив записи, на яких глава Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадим Зайцев обговорює організацію вбивства журналіста Павла Шеремета. Розмова була записана у 2012 році. Макар також додав деякі документи оперативної розвідки, яку проводило КДБ для виявлення усіх пересувань Шеремета.

Крім того, Ігор Макар висловився про готовність дати свідчення в Офісі генерального прокурора України про обставини прослуховування керівництва білоруського КДБ. Він також сказав, що передав відповідні докази українській стороні в грудні 2020 року.