Українські суди відправили за ґрати півтисячі воєнних злочинців: у ГПУ відзвітували про роботу за 2020 рік

Генеральний прокурор України Ірина Венедіктова прозвітувала Верховній Раді про роботу органів прокуратури у 2020 році, назвала головні здобутки ГПУ та окреслила завдання на цей рік. Вона зазначила, що торік судові вироки отримали 464 воєнні злочинці.

Очільниця Офісу генпрокурора прокоментувала кримінальні справи «Нафтогазу» і «Приватбанку», розслідування щодо Шкарлета, боротьбу з катуваннями у правоохоронних органах та покарання корупціонерів. Також Венедіктова розкрила нові деталі розслідування справ Майдану та воєнних злочинів РФ в окупованому Криму і на Донбасі. Головне за хвилину.

ГПУ передала Міжнародному кримінальному суду 15 повідомлень про воєнні злочини в окупованому Криму та на Донбасі. В кінці року Офіс генпрокурора отримав підтвердження від прокурора Міжнародного кримінального суду, що воєнні злочині дійсно там є. «І це є юрисдикцією Гаагського трибуналу. І цього ми чекали більше п’яти років» Проти воєнних злочинців у 2020 до судів відправили майже 800 кримінальних справ, вироки отримали 464 фігуранта.  «Основне наше завдання – підвищити рівень довіри громадськості до органів прокуратури»

Українські прокурори у 2020 розслідували майже 2 мільйони проваджень, а до судів направили 119 тисяч справ – по 500 штук на день. «Ми рішуче рухаємося на шляху системних змін. І це при тому, що минулий рік видався для органів прокуратури дійсно непростим».

Справу «Роттердам+» слід передати новому главі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. «Цією справою має займатися новий голова САП, який зможе переглянути матеріали, процесуальні рішення всіх, і зрозуміти, як правильно діяти, як правильно формувати групу». Сама Венедіктова не хоче брати на себе відповідальність за майбутні рішення Антикорупційного суду у цій справі. Новий глава САП має бути професійним і незалежним, його обрання дозволить покращити боротьбу з корупцією у вищих ешелонах влади.

Венедіктова відкидає звинувачення у блокуванні справи «Приватбанку». У справі про виведення коштів з фінустанови потрібно провести експертизу, яка визначить збитки та склад злочину. «Тут має бути склад злочину. Тому ми рухаємося виключно за законом».

Проти  НАК «Нафтогаз» та його державного аудиту відкрито декілька кримінальних справ. «Слідство у нас триває. Ці справи для нас не є якимись невідомими. Вони заслуховуються раз у два тижні». Венедіктова обіцяє одразу сповістити, коли з’являться результати у цій справі.

Офіс генпрокурора  продовжує розслідувати кнопкодавство під час призначення Сергія Шкарлета міністром освіти та зникнення відео зі злочином. «Є декілька заяв... кримінальне провадження внесено до ЄРДР, проводиться досудове розслідування».

В Україні зросла ефективність розслідувань проти правоохоронців, які катують людей та перевищують повноваження із насильством.  У 2020 році кількість підозрюваних у катуваннях збільшилась у 13 разів, а по перевищенню влади – удвічі. «Для подолання проблеми безкарності правоохоронців, які застосовують катування розроблено проект Концепції державної політики у цій сфері».

Українські суди у 2020 році засудили 620 корупціонерів, усього відкрили 6,6 тисяч корупційних справ. Також до 2 тисяч зросла кількість справ у судах щодо розтрати майна і його привласнення службовими особам. Збитки від корупційних злочинів сягнули 2,7 мільярда гривень, із них відшкодовано та забезпечено відшкодування майже 90% збитків (близько 2,4 млрд грн.).

Офіс Генпрокурора активізував розслідування злочинів проти Майдану, торік підозри отримали утричі більше людей, серед них 24 співробітники МВС, 3 прокурора, 5 суддів та 10 цивільних. «Серед перспектив на цей рік передусім завершення судового розгляду в суді першої інстанції щодо розстрілів 20 лютого 2014 року мирних протестувальників на вулиці Інститутській у столиці»