Український бізнес оцінив економічні перспективи: чого чекати простим українцям
До запровадження урядом карантинних заходів спрямованих на зупинення пандемії COVID-19 українські компанії були оптимістично налаштовані, очікуючи й надалі економічне зростання та помірну інфляцію. Про це раніше писали в минулих публікаціях щодо настроїв в українському бізнес-середовищі.
Однак після цих подій настрої бізнесу очікувано погіршилися.
Як повідомляє НБУ, наразі бізнес стриманіше оцінює подальше економічне зростання в Україні. Прогнози щодо розвитку власних підприємств залишилися на високому рівні. Проте, українські компанії поліпшили свої очікування щодо уповільнення інфляції та послаблення девальвації національної валюти.
В НБУ зазначають, що більшість опитаних компаній (68,5%) прогнозує зростання споживчих цін у наступні 12 місяців не більше як на 6,0% або знизяться. Ключовим фактором є витрати на виробництво (рис. 1).
Рисунок 1 - Оцінка факторів, які обумовили очікування бізнесу щодо зростання цін на споживчі товари та послуги, відсоток відповідей
Джерело: НБУ.
Отже, витрати на виробництво – найвагоміший фактор впливу на зростання споживчих цін (64,3% відповідей, зменшення на 6,4 п. п.). Посилився вплив курсового фактора (на 4,8 п.п.). Проте, як і раніше, на рівень споживчих цін найменше впливатиме динаміка пропозиції грошей в економіці.
Девальваційні очікування продовжили поліпшуватися. Середнє значення обмінного курсу через 12 місяців – 26,01 грн/дол. США (в ІV кварталі 2019 року – 27,43 грн/дол. США). Більшість респондентів (79,2%) вважали, що обмінний курс не перевищить 27,00 грн/дол. США.
Рисунок 2 - Оцінка бізнесу коливання обмінного курсу гривні до долара США через 12 місяців, відсоток відповідей
Джерело: НБУ.
Варто зазначити, з опитаних лише 5,9% респондентів очікували, що обмінний курс у наступні 12 місяців перевищить 29,01 грн/дол. США.
Українські компанії досить позитивно оцінили поточний фінансово-економічний стан своїх підприємств. За видами економічної діяльності позитивно оцінили свій фінансово-економічний стан респонденти усіх галузей, крім енерго- та водопостачання, найкраще – підприємства торгівлі. За розміром найбільш оптимістично оцінили компанії – середніх та великих підприємств. За напрямом діяльності – підприємства, які здійснюють лише експортні, лише імпортні, а також експортні та імпортні операції (рис. 3).
Рисунок 3 - Оцінка бізнесу поточного фінансово-економічного стану своїх підприємств за видами економічної діяльності
Джерело: НБУ.
В регіональному аспекті позитивно оцінюють перспективи підприємства 10 регіонів України, найвище – Київської області та м. Київ. Негативно оцінили свій фінансово-економічний стан респонденти шести областей, найгірше — Чернігівської.
Українські компанії наразі стриманіші у своїх очікуваннях щодо рівня ділової активності власних підприємств. Слід зазначити, індекс ділових очікувань (ІДО) – 110,5% (у 4 кварталі 2019 року – 112,0%). Темпи ІДО сповільнюються четвертий квартал поспіль (рис. 4).
Рисунок 4 - Індекс ділових очікувань підприємств України в наступні 12 місяців, %
Джерело: НБУ.
Пожвавлення ділової активності продовжували очікувати респонденти добувної та переробної промисловості, будівництва, торгівлі, транспорту й зв’язку, та інші. Найбільш оптимістичними були прогнози в підприємств добувної промисловості (ІДО – 121,2%).
Водночас, варто підкреслити, досить високо оцінювали майбутній розвиток своїх підприємств (табл. 1).
Такий рівень ділової активності зберігається завдяки досить високим оцінкам щодо загальних обсягів реалізації продукції власного виробництва, інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар, а також фінансово-економічного стану підприємств, зазначають в НБУ.
Таблиця 1 – ІДО підприємств України та його складові
Джерело: НБУ.
Як бачимо з даних таблиці, позитивною є оцінки за всіма складовими, крім кількості працівників. Адже вже другий квартал поспіль респонденти очікували зменшення кількості працівників на своїх підприємствах у наступні 12 місяців: баланс відповідей – «мінус» 3,9% (у IV кварталі 2019 року – «мінус» 1,6%).
Зменшення кількості працівників прогнозували респонденти сільського господарства, енерго- та водопостачання, переробної промисловості та транспорту і зв’язку, за регіонами – у 14 областях. Збільшення кількості працівників очікувалося за оцінками керівників підприємств будівництва (30%), інших видів діяльності (5,9%) та торгівлі (0,7%), за регіонами – Запорізької, м. Києва та Київської області, Полтавської, Рівненської та Тернопільської областей.
Рисунок 5 - Очікування респондентів щодо зміни кількості працівників у наступні 12 місяців за видами економічної діяльності
Джерело: НБУ.
Український бізнес наголошує на зростаючій проблемі розширення обсягів виробництва – низький рівень кваліфікації. Недостатній попит і брак кваліфікованих працівників – основні фактори впливу на спроможність підприємств нарощувати обсяги виробництва.
Найвагомішим чинником, що обмежуватиме спроможність підприємств збільшувати виробництво, респонденти також вважають недостатній попит. Суттєво послабився вплив занадто високих цін на енергоносії, а також високих цін на сировину і матеріали.
Залишалися високими очікування щодо зростання витрат на оплату праці одного найманого працівника (60% опитаних). За видами економічної діяльності такі очікування здебільшого у підприємств енерго- та водопостачання; за розміром – у великих підприємств; за напрямом діяльності – у підприємств, що здійснюють лише імпортні операції; за регіонами – у підприємств Житомирської області.
Найнижчі очікування щодо зростання зарплат у підприємств будівництва. Аналогічні бачення щодо збільшення зарплат у малого бізнесу, а що стосується напрямів діяльності – до них приєдналися підприємства, які здійснюють експортні та імпортні операції. В регіональному аспекті найбільш песимістичні настрої щодо збільшення зарплат — в Хмельницькій області.