Укріплення гривні щодо долара та євро обумовлене політичним і сезонним факторами, а також політикою Нацбанку та Мінфіну. Подальша стабільність національної валюти буде напряму залежати від ситуації на глобальних сировинних ринках.
Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів економічний експерт Борис Кушнірук.
По-перше, це проведення президентських і парламентських виборів, що сформувало додаткову пропозицію на валюту в стислі терміни. По-друге, укріплення нацвалюти є наслідком позитивної динаміки цін на сировинні товари на зовнішніх ринках, в першу чергу, на аграрну і металургійну продукцію. Це провокує позитивне надходження, тобто менше негативне сальдо торговельного балансу, ніж мало би бути.
І третій фактор експерт вважає ключовим – це політика Національного банку України (НБУ) та Міністерства фінансів.
«НБУ підтримує дуже високу облікову ставку, водночас уряд виходить на внутрішній ринок із запозиченнями, дохідність за якими сягає 16-17% річних в іноземній валюті, а в якісь моменти навіть вища, якщо враховувати курсову складову. Це призводить до того, що іноземцям вигідно виходити на український ринок і купувати облігації. Таким чином вони заводять валюту на ринок. Кілька днів тому уряд знову виходив на внутрішній ринок запозичень із дуже великими сумами. Ці кошти надійшли на внутрішній ринок, що і мало наслідком додаткове зміцнення гривні»
економічний експертЗ іншого боку, переконаний економіст, ці процеси мають і недоліки, оскільки борги з виведення у гривні слід переводити не різко, а поступово. За його словами, Нацбанк тривалий час намагається забезпечити інфляційну стабільність суто монетарними методами, що некоректно і непрофесійно. А Мінфін занадто швидко переводить борги з виведення у гривні, через що Україна суттєво переплачує за власні боргові папери і фактично за стоячого курсу, що не є професійним механізмом.
«Гроші завжди віддзеркалюють стан економіки. Ви можете створити ситуацію у штучний спосіб і мати стабільну гривню. Однак це тимчасовість структури економіки, яка погіршується. За такої політики відсоткових ставок, фактично весь реальний сектор, усі переробні підприємства, втрачають доступ до кредиту. І це відбувається в Україні упродовж багатьох років. Єдиний, хто має доступ до зовнішнього кредиту – це сировинні галузі»
Експерт прогнозує найближчим часом стабільний курс гривні, оскільки з другої половини жовтня почнеться об’єктивний процес надходження валютної виручки від експорту аграрної продукції. Водночас аналітик попередив, що подальший валютний курс напряму буде залежати від ризиків, пов’язаних із глобальною кризою.
«Якщо ціни на сировинні товари на світових ринках впадуть і експортна виручка почне знижуватись, це відразу ж обвалить внутрішній ринок. Водночас нерезиденти замість купувати, почнуть виводити кошти з гривневих облігацій, що відразу ж призведе до стрімкого знецінення нацвалюти»
Нагадаємо, на 11 вересня Національний банк встановив наступні курси валют: за 1 долар – 24,88 гривні, за 1 євро – 27,47 гривень. Офіційний курс гривні до долара оновив трирічний історичний максимум, встановлений 1 серпня поточного року на рівні 25,02 гривні за долар.
У квітні 2019 року Нацбанк уперше за два роки знизив розмір облікової ставки з 18% до 17,5% річних. А 6 вересня Правління Нацбанку знизило облікову ставку до 16,5% річних.
Крім того, регулятор уперше опублікував прогноз облікової ставки на 2,5 роки.
Також НБУ дозволив небанківським фінансовим установам встановлювати власний курс валют. Раніше вони повинні були опиратися на курс банку, в якому обслуговувались.
