«Укроборонпром» прокоментував звинувачення у продажі зброї хунті М’янми
«Укроборонпром» запевнив, що припинив продавати М'янмі летальну зброю ще до перевороту. А постачання товарів військового призначення здійснюється у відповідності до законодавства.
Про це повідомила пресслужба «Укроборонпрому» в коментарі УП, DW, Justice for Myanmar. «У 2019-2021 рр. експорт товарів (послуг) військового призначення смертельного ураження до М’янми не здійснювався. Строки дії договорів, їхня вартість, обсяги експорту тощо є конфіденційною інформацією та згідно з умовами договору не підлягає розголошенню третій стороні. Експорт товарів військового призначення та подвійного використання до будь-якої країни світу, зокрема М’янми, здійснюється державними підприємствами – учасниками ДК «Укроборонпром» винятково у відповідності з вимогами чинного законодавства та міжнародних зобов’язань України», - заявили в Укроборонпромі.
Також повідомляється, що у травні 2021 року «Укроборонсервіс» відвантажив компанії Yatanarpon Aviation більше 164 кг запасних частин до літаків.
Активісти стверджують, що українські підприємства разом із збройними силами М’янми збагачують приватні компанії, які сприяють закупівлі зброї. У русі Justice for Myanmar вважають, що такі підприємства мають стати об'єктом санкцій, щоб зупинити потік зброї.
Відзначається, що у червні 2021 року Україна проголосувала за резолюцію Генасамблеї ООН про припинення поставок озброєння у М’янму.
У М'янмі вважають, що до поставок зброї з України причетний почесний консул України в М'янмі Аунг Хлаінг Оо. Його називають великим закупщиком зброї.
За словами джерела руху, пов'язаного з військовими, Аунг Хлаінг Оо отримує комісійні в розмірі 20-30% від продажу зброї з України.
Нагадаємо, що 1 лютого військові в М’янмі захопили владу і оголосили недійсними результати на виборах. Після цього в країні почалися масові протести, які придушувалися дуже жорстоко і призвели до жертв.
15 лютого в М’янмі майже на всій території країни відключили інтернет на тлі масових протестів через військового перевороту.
Міністр оборони Росії Сергій Шойгу схвалив ідею перевороту в М’янмі. За кілька днів до початку військових дій він прибув в країну з візитом до генерала Мін Аун Хлайну.
Після організованого військового державного перевороту в М’янмі вони вивели на вулиці для придушення протестів бронетехніку. У тому числі українські бронетранспортери БТР-3U.
28 лютого у М’янмі поліція обстріляла протестуючих в неділю, в найкривавіший день тижня демонстрацій проти військового перевороту. Вогонь відкривали в різних частинах країни. За даними управління верховного комісара ООН з прав людини загинули 18 людей і ще понад 30 були поранені.
1 березня глава уряду М’янми Аун Сан Су Чжі постала перед судом, де їй висунули нові звинувачення. Слухання проходило в закритому режимі.
3 березня у результаті розстрілу хунтою мітингу прихильників законного уряду М’янми 9 людей загинули, понад 30 отримали поранення.
5 березня повідомлялося, що військова хунта М’янми спробувала зняти близько 1 млрд доларів, які зберігаються у Федеральному резервному банку Нью-Йорка. Але американська сторона встигла заморозити кошти.
Сполучені Штати планують ввести санкції відносно двох конгломератів, контрольованих військовими М’янми. Причина санкцій – захоплення влади 1 лютого і смертельні репресії.
Після державного перевороту в М’янмі військова хунта заборонила супутникові тарілки і супутникове ТБ.
Переворот в М’янмі призвів до краху систему охорони здоров’я. Люди не хочуть звертатися до лікарень, оскільки їх можуть переслідувати військові. Те ж торкнулося й медиків.
Під час протестів проти військового перевороту у М’янмі, починаючи з 1 лютого, загинуло щонайменше 840 осіб.