Стиснення попиту, сповзання населення в боргову яму, вимирання середнього класу і малого бізнесу, а також перше з 2016 року скорочення експорту — так Росія зустріла перший рік анонсованого владою «прориву» до темпів зростання вище світових.
Центробанк РФ попередив, що «ривок» російської економіки, анонсований владою після початку четвертого терміну президента Володимира Путіна, в найближчі три роки не відбудеться.
Російська економіка в рецесії
Допоки держпропаганда країни-агресора вселяє віру населенню у зовнішнього ворога і велич Росії, російська економіка тоне в болоті стагнації та б’є рекорди застою останніх років СРСР, про що засвідчують аналітичні дані Вищої школи економіки (ВШЕ).
Переживши за 11 років дві рецесії, дві девальвації рубля і найтриваліше у 21-му столітті падіння рівня життя, російська економіка у 2019 році перевищувала рівні 2008-го лише на 8,8%.
Із середнім темпом зростання в 0,88% в рік РФ в 3,5 раза відстала від світової економіки. Дворазовим стало навіть відставання від СРСР періоду застою.
Але офіційна статистика намагається приховати наявні економічні проблеми. Відтак, оцінивши офіційні дані Росстату, варто зазначити, що промислова статистика серйозно розходиться з даними по діловій активності: індекс PMI на виробництві чотири місяці поспіль перебуває в зоні рецесії (нижче 50 пунктів), а у вересні впав до мінімумів з 2009 року.
Різке прискорення темпів зростання ВВП в третьому кварталі є нестійким і багато в чому пов'язано з разовими факторами, такими, як збільшення складських запасів.
Це добре відомий в теорії статистичний феномен, який немає нічого спільного з реальним економічним зростанням: при відсутніх можливостях продажу готової продукції, виробники складують її, нарощуючи матеріальні запаси, які додаються до оцінки ВВП.
Позначається також низький споживчий попит і слабкість інвестицій. Це природний механізм згладжування економічної активності. І коли відбувається зростання запасів, це вказує на те, що виробники більш позитивно оцінюють перспективи попиту на їх продукцію.
За підсумками четвертого кварталу економіка Росії виросте лише на 1%, а за підсумками року зростання складе 0,9-1%.
Нагадаємо, Міжнародний валютний фонд в третій раз з початку 2019 року погіршив прогноз для країни-агресора. МВФ передбачив Росії стагнацію і роки падіння цін на нафту. Замість зростання ВВП на 1,8%, який Фонд прогнозував у квітні, і 1,3% у липневому прогнозі, економіка РФ за підсумками 2019 роки показує лише 1,1%, йдеться у жовтневому огляді МВФ.
Досить слабкі темпи обумовлюються тим, що поки відсутня масштабний імпульс з боку державних інвестицій в умовах пробуксовування нацпроєктів і «зависання» бюджетних асигнувань, кажуть експерти. Згідно з оцінкою, зростання ВВП в четвертому кварталі складе 1-1,4%, а на кінець року може виявитися нижчим 1% (0,8-1,2%).
Росіянам пропонують потерпіти
Ефект від національних проєктів за 25 трильйонів рублів, які уряд фінансує підвищенням ПДВ і економією на пенсійному віці, дасться взнаки лише після 2022 року, прогнозує Банк Росії в «Основних напрямах грошово-кредитної політики» на майбутніх три роки.
Додаткові інвестиційні витрати, в тому числі на людський капітал, спрямовані на пом'якшення структурних обмежень в російській економіці й «в разі успішної реалізації сприятимуть збільшенню її потенційних темпів зростання», констатує ЦБ.
Але ці заходи вимагають тривалого часу, оскільки інституційні, структурні та демографічні характеристики економіки «змінюються повільно». І істотний вплив нацпроєктів стане можливо «за межами прогнозного періоду», попереджає ЦБ.
За оцінкою регулятора, вийти на темпи зростання, зіставні із середньосвітовими 3%, російська економіка до 2022 року не зможе: в цьому році ВВП додасть 0,8-1,3%, в наступному 1,5-2%, через рік 1, 5-2,5%, а у 2022-му 2-3%.
Нагадаємо, Росія на порозі демографічної кризи, яка має економічне коріння. Експерти зазначають, в основі негативної динаміки народжуваності можуть лежати два фундаментальні чинники. На перших народженнях позначається економічна рецесія, в тому числі зниження реальних доходів населення з 2014 року, а також, можливо, зміна поколінь в віці максимальної репродуктивної активності.
Попри те, що з’явилася нова серія «травневих указів» й виділяється гігантське фінансування на їх реалізацію, йдеться про банальне перегрупування вже наявних статей державної скарбниці. Структура бюджету при цьому не змінюється: 40% всіх грошей потрапляє на фінансування силових відомств і держапарату.
На охорону здоров'я виділяється лише 5% бюджету, на освіту - 4,5%.
У перерахунку на розмір економіки витрати Росії на охорону здоров'я зараз нижче, ніж у 2008 році, заявив 23 жовтня голова Рахункової палати РФ.
Повернути бюджет в бік людей, витрачаючи на медицину й освіту 5% ВВП, як це відбувається в розвинених країнах — завдання, яке ставилося ще 11 років тому, але з того часу проблему фінансування так і не було розв’язано. «У трирічному бюджеті цього маневру ми знову не бачимо», - нарікає глава Рахункової палати РФ.
Криза малого бізнесу – без роботи 600 тисяч пересічних громадян
Криза малого бізнесу, який задихається під гнітом податкового навантаження й адміністративного тиску, залишив без роботи понад півмільйона росіян.
Нагадаємо, економіка країни-агресора потрапила в класичну податкову пастку: переповнений надходженнями від продажу сировини, федеральний бюджет висмоктує з реального сектора останні ресурси: після короткочасного підвищення зборів база оподаткування скорочується. Щоб утримати податкові надходження, ставки податків доводиться підвищувати знову, замикаючи ситуацію тим самим у порочне коло.
Число громадян, працевлаштованих у сфері малого та середнього підприємництва (МСП) за рік знизилося на 3,75% (600 тисяч осіб), до 15,4 мільйона, пишуть «Ізвестія».
Найбільших втрат зазнали малі компанії, де працівників стало менше майже на 365 тисяч осіб. Середні фірми втратили близько 136 тисяч співробітників, мікрофірми - 67 тисяч. Кількість підприємств у сфері малого та середнього бізнесу скоротилося на 116 тисяч.
Чиновники відмовляються бачити проблему, слідуючи установці Кремля на стабільність і «ривок».
Крім того, позначається агресивна політика великого бізнесу, зазначають: володіють адміністративним ресурсом і підтримкою чиновників компанії витісняють дрібних конкурентів в маргінальну зону, за якою слідує ліквідація, банкрутство і борги.
Варто зазначити, що монополія в аграрній сфері істотно здорожує життя пересічних росіян. В наслідок запровадження продовольчих контрсанкцій, які влада країни-агресора оголосила як відповідь на санкційну політику Заходу, пересічні росіяни щороку втрачають 445 мільярдів рублів. Або 7 млрд дол. США, у цінах 2013 року. Про це йдеться в спільному дослідженні «Російське продовольче ембарго: п’ять років по тому», проведеного економістами РАНХіГС і ЦЕФІР, пише газета «Комерсант».
Контрсанкції в російській інтерпретації, з’ясовується є нічим іншим, як штучним обмеження конкуренції на продовольчому ринку. Це призвело до зростання цін, які довелося оплатити споживачам з власної кишені. Загальні втрати, таким чином, за весь час дії ембарго складають в цінах 2013 року – 2,2 трильйона рублів або 3,2 трильйона ($52,6 млрд) в перерахунку на ціни 2019 року.
Більша частина росіян виступили за зміну політичної системи
Все більше росіян вважають необхідними рішучі зміни в країні. За останні два роки частка таких громадян підскочила з 42 до 59%, свідчать дані спільного дослідження Московського центру Карнегі й «Левада-центру». В ході опитування за незначні зміни проголосували 31%, і лише 8% впевнені, що ніяких змін не потрібно.
Ключовою умовою змін, більшість опитаних (53%) вважають серйозне перетворення політичної системи. На зміни зі збереженням чинної згодні 34%, повідомляється в дослідженні, яке публікує видання «Відомості».
На думку авторів дослідження, ці цифри не засвідчують про повну готовність громадян до зміни влади, але означають, що в суспільстві наростає невдоволення: такі настрої все більше будуть виходитимуть назовні, в тому числі переростати в протестні акції.
Росіяни все частіше говорять про те, що змін більше інших не хочуть чиновники й бюрократи (такої думки дотримуються 69% проти 56% у 2017 році), олігархи й великий бізнес (зростання з 52 до 67%), а також президент Володимир Путін і його оточення (в цьому наразі впевнені 25% громадян проти 15% два роки потому).
Бажання змінити владу за два роки стали чіткішими та більш виразними, констатують автори дослідження, люди чекають від держави перерозподілу доходів на їх користь.
На думку росіян, дві першочергові зміни, які необхідно провести – це підвищення зарплат та рівня життя (24%), а також зміна уряду та президента (13%).
При цьому економічні проблеми наростають — авторитет влади падає, а розкіш чиновників, співробітників держкорпорацій «оточення президента» починає дратувати все більшу кількість громадян, йдеться в доповіді.
