Уряд затвердив комплексну методику оцінки бідності українців

Міністерство соціальної політики, Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Міністерство фінансів, Державна служба статистики і Національна академія наук (НАНУ) затвердили методику комплексної оцінки бідності. Про це зазначено у спільному наказі відомств, повідомляють «Українські Новини».

Методика розроблена задля виконання стратегії подолання бідності та визначає 3 групи критеріїв оцінки бідності.

1-я група (основні монетарні критерії бідності): сукупні еквівалентні витрати особи нижче 75% медіанного рівня середніх еквівалентних сукупних витрат на душу; сукупні еквівалентні витрати особи нижче фактичного (розрахункового) прожиткового мінімуму в середньому на душу населення; загальні еквівалентні доходи особи, нижчі за фактичний прожитковий мінімум в середньому на душу населення; загальні еквівалентні доходи особи нижче законодавчо встановленого прожиткового мінімуму в розрахунку на місяць у середньому на одну людину.

Для загальних монетарних критеріїв бідності, розраховуються наступні показники: сукупний дефіцит доходу бідного населення; середній дефіцит доходу бідного населення; глибина бідності.

2-я група (інші монетарні критерії бідності): еквівалентні витрати особи за межею бідності, що визначені Організацією Об’єднаних Націй (ООН) для країн Центральної та Східної Європи як гривневий еквівалент 5,05 долара відповідно до паритету купівельної спроможності; середньодушові еквівалентні доходи особи нижче 60% медіанного рівня середньодушових еквівалентних доходів за шкалою еквівалентності Європейського Союзу.

3-тя група (немонетарний критерій бідності): наявність у домогосподарствах через брак коштів 4 з 9 ознак депривації (скорочення або повне позбавлення можливості задовольняти основні потреби).

За методологією ЄС, до депривації відносяться:

• наявність у домогосподарства заборгованості з виплати іпотечного кредиту або орендних платежів, рахунків за комунальні платежі, платежі за придбання товарів і послуг на виплату або інших платежів за кредитами;


• нездатність домогосподарства оплатити тижневу щорічну відпустку віддалено від дому;


• нездатність оплатити за підтримку належної температури житла;


• нездатність оплатити споживання страв з м’ясом, курятиною, рибою (або їх вегетаріанським еквівалентом) через день;


• нездатність сплатити несподівані фінансові витрати за рахунок власних ресурсів (у розмірі законодавчо встановленого прожиткового мінімуму в розрахунку на місяць у середньому на одну людину);


• нездатність дозволити собі мати телефон (в тому числі мобільний);


• нездатність дозволити собі мати кольоровий телевізор; нездатність дозволити собі мати пральну машину;


• нездатність дозволити собі мати автомобіль.

Раніше заступник голови КМДА Микола Поворозник повідомив, що більше третини киян-субсідіантов можуть залишитися без субсидій, якщо до 15 серпня не погасять заборгованість за житлово-комунальні послуги.