Стійкість банків: що показало стрес-тестування

Стійкість банків: що показало стрес-тестування

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Сьогодні регулятор оприлюднив результати оцінки стійкості банків у розрізі банківських установ.

Про це повідомляє пресслужба Нацбанку. Цьогоріч оцінку стійкості проходили 30 фінустанов, на які загалом припадає 93% активів банківської системи, йдеться у повідомленні.

За підсумками оцінки стійкості Нацбанк установив вищий за мінімальний необхідний рівень достатності капіталу для низки банків. Цей цільовий рівень розраховано в такий спосіб, щоб навіть за умови матеріалізації всіх ризиків банківського капіталу було достатньо для покриття можливих збитків.

Цього року успішно пройшли стрес-тестування дев’ять банків. Більшість із них – з іноземним капіталом, а також державний Приватбанк. Також цього року за результатами стрес-тестів не потребували капіталу ПУМБ та А-Банк.

Ми вирішили висвітлити проблеми виявленні стрес-тестуванням, а також шляхи та терміни їх усунення.

Стрес-тестування 2021

Результати стрес-тестування потрібно інтерпретувати виключно в контексті ключових припущень моделі. По-перше, баланс банків припускався статичним, тобто на нього впливала лише зміна якості активів та обмінного курсу. На практиці ж активи банків зростають, а структура їхніх балансів змінюється у порівнянні з датою стрес-тестування. По-друге, припускалася капіталізація поточних прибутків упродовж усього прогнозного періоду. Фактично банки часто приймають рішення про виплату отриманого прибутку акціонерам. Водночас у моделюванні враховувалися заплановані регуляторні зміни.

За базового сценарію достатність основного капіталу для банків, що проходили стрес-тестування, у середньому зростала в прогнозному періоді на 4.8 в. п. до 19.2%. Більшість проаналізованих фінустанов були прибутковими, а рівень їхнього капіталу зростав. Однак для дев’яти банків встановлено необхідний рівень достатності капіталу, вищий за мінімальний.

Рисунок 1 – Середньозважені оцінки нормативу достатності основного капіталу за базовим сценарієм (за групами банків)

Джерело: НБУ.

Основний негативний ефект для капіталу банків за базовим сценарієм спричинило вирахування вартості непрофільних активів. Загальна сума таких активів становила 11.7 млрд грн. З них 79% припадає на державні банки, Кредит Дніпро та Мегабанк. Для останніх двох фінустанов вартість такого майна на дату стрес-тестування перевищила розмір основного капіталу. Упродовж року банки поступово продавали непрофільні активи, проте цей процес варто прискорити.

За несприятливого сценарію для 20 банків був визначений підвищений необхідний рівень достатності капіталу. Кумулятивний вплив гіпотетичної кризи на основний капітал банків сягнув 6.8 в. п. нормативу достатності – цей показник знизився до 7.6% у трирічному прогнозному періоді.

Рисунок 2 – Середньозважені оцінки нормативу достатності основного капіталу за несприятливим сценарієм (за групами банків)

Джерело: НБУ.

Найпомітніше за несприятливим сценарієм знизився норматив достатності основного капіталу державних банків. Ключовим ризиком для них є процентний. У стрес-тестуванні припускалося зменшення спреду між кредитними та депозитними ставками, що зазвичай відбувається під час кризи.

Рисунок 3 – Середньозважені оцінки нормативу достатності основного капіталу (Н3) банків за результатами стрес-тестування

Джерело: НБУ.

Втім протягом 2021 року державні банки значно знизили вартість фондування та підвищили чисту процентну маржу. Це зменшило для них необхідний рівень достатності капіталу, що відображено у їхніх програмах реструктуризації. Вперше у стрес-тестуванні застосовані припущення про реалізацію ризиків інвестування у державні цінні папери. Вартість гривневих ОВДП знижувалася у відповідь на зростання очікуваної дохідності за ними, а за ОВДП в іноземній валюті зростав кредитний ризик. Це також суттєво вплинуло на результати оцінки стійкості державних банків. Однак банки не мали враховувати ці ризики, готуючи програми реструктуризації.

Середньозважений рівень нормативу достатності основного капіталу банків з приватним українським капіталом був найнижчим за несприятливим сценарієм. Вже згадана амортизація непрофільних активів стала вагомим чинником зниження капіталу для окремих банків цієї групи. Крім того, низька операційна ефективність та висока концентрація державних цінних паперів зробили їх чутливими до процентного ризику.

Рисунок 4 – Середньозважені оцінки нормативу достатності основного капіталу (Н3) банків за результатами стрес-тестування

Джерело: НБУ.

Проте вплив кредитного ризику для вітчизняних банків значно зменшився у порівнянні з попереднім стрес-тестом. Для банків іноземних груп найсуттєвіший негативний вплив на капітал мав валютний ризик.

Потреба в капіталі

Розрахований еквівалент потреби в капіталі на 1 січня 2021 року за несприятливим сценарієм становив 41.7 млрд грн, що вдвічі менше, ніж за результатами стрес-тестування 2019 року. 79% цієї суми припадає на державні банки, зазначають у Нацбанку.

Рисунок 5 – Динаміка вимог нормативу достатності основного капіталу банків

Джерело: НБУ.

В підсумку варто зазначити, надалі банки мають виконувати програми реструктуризації/капіталізації аби досягнути встановленого необхідного рівня достатності капіталу: визначеного за базовим сценарієм – до кінця цього року, а за несприятливим – до 30 червня 2022 року. Для цього банки повинні реструктуризувати баланси та покращити показники операційної ефективності. Такі заходи зменшують вразливість фінустанов до ризиків, тобто поліпшують їхній ризик-профіль. Відповідно до переліку здійснених та запланованих банками заходів, їхній необхідний (цільовий) рівень достатності капіталу перераховано та знижено. Водночас банки коштом прибутку та  збільшення обсягів капіталу повинні поступово підвищувати поточні значення достатності таким чином наближаючись до необхідного рівня.

Таблиця 1 – Основний капітал банків України за результатами стрес-тестування, млн грн

Джерело: НБУ.

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!