Стійкість банків в умовах кризи: чи є достатнім банківський капітал

Стійкість банків в умовах кризи: чи є достатнім банківський капітал

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Криза не похитнула фінансову стійкість банків, вони зберегли значний запас капіталу, достатній для покриття основних ризиків, йдеться в огляді Нацбанку, оприлюдненого у червневому Звіті про фінансову стабільність.

Звісно, певні ризики для капіталу зберігаються, наголошує регулятор, проте вони не мають системного характеру та пов’язані з неефективністю окремих установ. Водночас з огляду на економічне відновлення стає актуальнішим повернення вимог до капіталу, що було відтерміновано торік. Основною є необхідність формування буферів капіталу.

Ми вирішили висвітлити ключові кроки Нацбанку в аспекті посилення вимог до банківського капіталу.

Достатність капіталу банків залишається високою

Уже кілька років поспіль запас капіталу банківського сектору значно перевищує мінімальні вимоги. У травні середньозважене значення достатності основного капіталу становило 17.9%, зрісши з початку року на 1.2 в. п., зазначають аналітики Нацбанку. Прибутки є основним джерелом капіталу банків в останні роки.

Рисунок 1 – Динаміка розподілу нормативів достатності основного капіталу банків за часткою активів

Джерело: НБУ.

Зростання капіталу завдяки високим прибуткам значно перевищувало приріст ризик-зважених активів. Навіть економічна криза не погіршила запас платоспроможності більшості банків.

З-поміж великих банків лише державний Укрексімбанк змушений був залучати кошти від акціонера. Проте нестача капіталу в нього не була пов’язана безпосередньо з наслідками коронакризи, а є відлунням попередніх криз.

Капітал понад мінімальні вимоги

До початку коронакризи українські банки повинні були поетапно сформувати буфери капіталу понад мінімальні вимоги. Це буфер консервації капіталу в розмірі 2.5% ризик-зважених активів для всіх банків та буфер системної важливості в діапазоні 1–2% для системно важливих банків. Ці буфери формуються у сприятливі часи з інструментів основного капіталу та можуть бути використані банками для поглинання збитків у несприятливі періоди. Буфер консервації знижує ризики порушення мінімальних вимог до достатності капіталу в майбутньому. Додатковий буфер системної важливості підвищує здатність системно важливих банків поглинати збитки, що зменшує ймовірність кризових явищ та масштаб їх наслідків для системи.

Рисунок 2 – Розподіл банків за запасом нормативу достатності основного капіталу понад мінімальні вимоги у квітні 2021 року

Джерело: НБУ.

Ці буфери є постійними: згідно із загальноприйнятою практикою вони не деактивуються регуляторами в несприятливі періоди. Водночас вони можуть бути використані для поглинання збитків. Якщо банк через надмірні збитки у кризовий період не виконує вимоги до буферів, то це не призводить до застосування санкцій. Єдиний наслідок – жорсткі обмеження на розподіл капіталу, зокрема на виплату дивідендів. Тому встановлення буферів – це «м’який» стимул до нарощування банками капіталу через утримання прибутку.

На початку 2020 року Нацбанку вирішив скасувати вимогу про формування обох буферів через розгортання економічної кризи. Запровадження буферів було відтерміновано до більш сприятливих часів. Тоді банкам було рекомендовано утримувати капітал та не розподіляти прибуток на виплату дивідендів.

Наявний рівень – необхідний буфер капіталу попри відтермінування

Попри відсутність вимоги до формування та утримання буферів капіталу, нині 88% українських банків по суті мають буфер консервації капіталу. Мало того, поточна достатність капіталу всіх системно важливих банків перевищує суму мінімальних вимог та двох буферів: консервації капіталу та системної важливості. Це свідчить про достатньо консервативні підходи до планування капіталу банками, що мають зберегтися й надалі.

Рисунок 3 – Частка прибутку 2020 року, розподілена на виплату дивідендів, та норматив достатності основного капіталу (Н3) за вирахуванням оголошених дивідендів (площа кружечка відповідає рентабельності капіталу (ROE)).

Джерело: НБУ.

Про усталену практику банків утримувати капітал понад мінімальні рівні свідчить і їхня дивідендна політика.

У другій половині 2020 року економічна ситуація почала поліпшуватися, банки змогли точніше оцінити кредитні втрати внаслідок кризи. Це дало змогу актуалізувати потребу в капіталі, і низка банків прийняла рішення про виплату дивідендів. Однак всі банки, що розподіляли прибуток, навіть після виплати дивідендів зберегли значний запас капіталу понад мінімальні регуляторні вимоги. Тобто фактично фінансові установи намагаються дотримуватися буферів у капітальному плануванні вже зараз. Накопичений запас капіталу банкам знадобиться для виконання оновлених регуляторних вимог. Адже вже з 1 липня ваги ризику за незабезпеченими споживчими кредитами зростуть із поточних 100% до 125%, із 1 січня 2022 року – до 150%.

Крім того, з 1 січня 2022 року буде встановлено мінімальні вимоги до капіталу під операційний ризик. Плавне проходження банків через кризу та їхня висока прибутковість означають, що запровадження цих новацій своєчасне та не спричинить надмірного навантаження на фінустанови. На додаток, навіть після запровадження зазначених змін достатність капіталу банків помітно перевищуватиме мінімальні вимоги.

Перспективи активізації кредитування

Важливо, щоб у період економічного відновлення, коли економіка потребує додаткових кредитних ресурсів, банки мали можливість нарощувати буфери капіталу, не сповільнюючи обсягів кредитування. Тож було оцінено, скільки часу потрібно банкам, щоб сформувати буфер консервації капіталу, підтримуючи зростання кредитного портфеля на рівні 15% щороку. Для аналізу припускається, що рентабельність активів банків зберігатиметься на рівні середнього показника за останні два роки. Для системи цей показник становить понад 3%. Також припускається, що оцінений прибуток за кожен із років спрямовується виключно на підвищення капіталу, дивіденди не виплачуються. Більшості банків для повноцінного формування буфера консервації капіталу достатньо одного року. Ці банки сукупно мають 51% активів сектору. У банків, чиї активи становлять 30% сектору, не буде змоги наростити капітал самостійно через збиткову діяльність або ж це може зайняти понад три роки. У цю категорію потрапляють два держбанки.

Однак оцінки для цих установ менш релевантні, адже базуються на історично низькій рентабельності, що не враховує триваючу трансформацію їхніх бізнес-моделей, зазначають в Нацбанку. Решті банків знадобиться від одного до трьох років на формування буфера капіталу. Тож у середньому банки зможуть сформувати буфер консервації капіталу за 15 місяців, зберігаючи поточну прибутковість та забезпечуючи значно вище, ніж нині, зростання портфеля.

Складності окремих установ із генеруванням прибутку не пов’язані із кризовими явищами в економіці. Вони відображають їхні задавнені проблеми: низьку якість активів та операційну неефективність.

Триває впровадження нових елементів системи управління капіталом

В НБУ зазначають, виклики для банків найближчими роками створюватимуть вимоги до покриття капіталом операційного та ринкового ризиків; підвищення ваг ризику за незабезпеченими споживчими кредитами; подальше вирахування з капіталу вартості непрофільних активів; перехід на нову структуру капіталу.

Викликами для капіталізації окремих банків є їхня хронічна збитковість, низька ефективність та значна концентрація непрофільних активів, що не дає їм змоги генерувати капітал самостійно, констатує регулятор.

Ймовірні ризики для капіталу банків виявить цьогорічне стрес-тестування, результати якого буде оприлюднено наприкінці 2021 року. Стрес-тестування вже звично здійснюватиметься за двома сценаріями – базовим та несприятливим – та включатиме три ризики: кредитний, процентний і валютний.

З огляду на те, що 2020 рік був кризовим, у несприятливому сценарії припускається помірне, однак затяжне падіння економіки. Вперше у стрес-тестуванні буде відображено ризик втрат банків від зниження вартості ОВДП з огляду на зростання їхньої дохідності за несприятливих макроумов. Відтак Нацбанк враховуватиме результати стрес-тестування, приймаючи рішення про графік упровадження буферів капіталу. Банкам уже нині необхідно планувати капітал з урахуванням майбутніх вимог. Йдеться передусім про зміну мінімальних вимог до капіталу та майбутнє формування буферів капіталу. Крім вимог регулятора, банкам варто враховувати в цьому процесі й специфічні ризики. Підвищенню ефективності капітального планування сприятиме початок тестового періоду ICAAP – процесу оцінки достатності внутрішнього капіталу, що заплановано на 2022 рік.

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!