Стійкість банківської системи: Нацбанк оцінив надійність українських банків
Банківський сектор України є достатньо стійким й готовим до запланованого підвищення вимог до капіталу, попри відчутні наслідки торішньої кризи.
Такими є результати оцінки стійкості банків та банківської системи у 2021 році, йдеться в повідомленні пресслужби регулятора. Проте залишається низка банків, яким необхідно вжити заходів для посилення стійкості до можливих кризових явищ, які можуть виникати надалі, зазначають в Нацбанку.
Оцінка якості активів
У 2021 році оцінку якості активів традиційно проходили всі банки. Стрес-тестування додатково пройшли 30 найбільших банків.
Рисунок 1 - Розподіл банків за підходами до оцінки стійкості
Джерело: НБУ.
За підсумками оцінки стійкості Нацбанк установив вищий за мінімальний необхідний рівень достатності капіталу для низки банків, йдеться у повідомленні. Такий цільовий рівень розраховано припускаючи сценарії розвитку кризових явищ, тобто щоб навіть за реалізації стресових подій капіталу банку було достатньо для покриття можливих збитків.
Рисунок 2 - Результати для банків, які проходили лише оцінку якості активів
Джерело: НБУ.
В Нацбанку зазначають, оцінку якості активів здійснювали незалежні аудитори. Результати перевірки підтвердили, що загалом банки коректно відзеркалюють якість кредитного портфеля та решту основних показників діяльності.
Загалом аудитори провели коригування кредитного ризику на 317.3 млн грн, в тому числі зменшення кредитного ризику для 2 банків на 0.6 млн грн. Коригування переважно були нематеріальними. Здійснені аудиторами коригування здебільшого несуттєво позначилися на достатності капіталу банків. Їх основні причини – технічні неточності в оцінці кредитного ризику та подекуди некоректне трактування регуляторних вимог.
Стрес-тестування банків
Згідно з базовим макроекономічним сценарієм лише для 10 банків було встановлено підвищений рівень нормативів достатності капіталу (рис. 3).
Рисунок 3 - Результати для банків, які стрес-тестувалися
Джерело: НБУ.
Проте поточні значення шести із протестованих банків перевищують установлені цільові значення, тож лише чотири з них потребують застосування додаткових заходів для виконання вимог Нацбанку. Водночас для 20 банків було встановлено підвищений необхідний рівень нормативів достатності капіталу в умовах розвитку несприятливого сценарію. З-поміж цих банків чотири мають нормативи достатності капіталу вищі за встановлені цільові значення, а решта 16 з метою підвищення достатності капіталу або ж зниження ризиків діяльності вживатимуть додаткових заходів.
Рисунок 4 – Зміна вимог до капіталу в умовах розвитку різних сценаріїв
Джерело: НБУ.
Попри те, що кількість банків, для яких за результатами стрес-тестування виявлено ризики для капіталу, суттєво не змінилася проти показників 2019 року, оцінена потреба в капіталі значно знизилася, йдеться в повідомленні Нацбанку. Так, за несприятливим сценарієм еквівалент цієї потреби на 1 січня 2021 року становив 41,7 млрд грн проти 73,8 млрд грн два роки тому.
Згідно з базовим сценарієм потреба знизилася майже всемеро – до 5,3 млрд грн у порівнянні з 35,3 млрд грн у 2019 році.
Фактори покращення результатів тестування
Сценарії для стрес-тестування у 2021 році були загалом м’якшими, ніж у попередні роки. Утім, кращі результати поточного року більшості банків зумовлені вищою капіталізацією, збереженням прийнятної якості кредитного портфеля та достатнім рівнем операційної ефективності, що майже не погіршилися внаслідок кризи, зазначають в Нацбанку.
Потреба в капіталі банків, для яких виявлено ризики для капіталу, здебільшого зумовлена низкою чинників, зокрема, високою вартістю та короткою строковістю фондування, що формує значний процентний ризик банків у несприятливих умовах; значними адміністративними витратами; утриманням на балансі надмірного обсягу непрофільних активів. За встановленими правилами основний капітал банків поетапно зменшується на вартість непрофільних активів; незадовільним фінансовим станом окремих великих позичальників.
Також у 2021 році стрес-тестування вперше включало оцінку ризику втрати вартості державними цінними паперами, які оцінюються за справедливою вартістю. Втрата вартості державними цінними паперами є елементом ринкового ризику, який може реалізуватися в разі різкого зростання очікуваної дохідності боргових цінних паперів в умовах глибокої кризи. Загальний вплив відповідного ризику на банківський сектор є помірним і значною мірою концентрується в держбанках.
В підсумку варто зазначити, для забезпечення стійкості банки надалі мають дотримуватися визначених Нацбанком вимог із достатності капіталу або ж забезпечити заходи для зниження профілю ризиків через провадження заходів з реструктуризації. Відповідні заходи можуть включати покращення якості кредитного портфеля, оптимізацію структури активів та пасивів, коригування бізнес-моделі.
Результати оцінки стійкості банків та проведеного стрес-тестування засвідчили готовність банківської системи впровадження й надалі вимог до капіталу відповідно до оприлюдненого графіка.