Ідея запровадження податку на розкіш була обґрунтована економістом Тома Пікетті (фр.Thomas Piketty). Як в Європі, так і в США завжди існувала тенденція до зростання економічної прірви між бідними та заможними, зазначає Пікетті, тобто до нагромадження значних фінансових ресурсів в руках невеликої групи людей.
Проблематику дослідження вчений розглядав через призму історії цього феномену в глобальному контексті, а також його перспектив — до чого може привести зосередження світового капіталу у вузькому колі фінансових еліт. На думку Пікетті, світ знову на порозі повернення до «спадкоємному капіталізму», який зростає й веде до олігархії.
З часом, у 2019 році представники клубу найзаможніших людей в США, звернулися письмово до влади закликаючи запровадити в країні податок на розкіш. Лист-звернення повністю опублікувала газета The New York Times. Крім фінансиста Джорджа Сороса, який на той час посідав 178-е місце в переліку найзаможніших людей світу, лист підписали представники родини Ґанді та сім’ї Прітцкер (представники рейтингу найзаможніших сімей США за версією Forbes у 2015 і 2016 роках відповідно). Ще один підписант — співзасновник Facebook Inc. Кріс Хьюз, який у 2016 році входив до переліку найзаможніших американців до 40 років.
Найцікавішим, на нашу думку, у цьому зверненні представляються мотиви. Автори звернення закликають запровадити такий податок з метою усунення нерівності та забезпечення фінансування для розв’язання проблем, пов’язаних зі зміною клімату та питань охорони здоров’я. У світлі боротьби із наслідками пандемії саме ці питання формують порядок денний світової спільноти в епоху COVID-19.
У письмовому зверненні йшлося: «Ми звертаємося до всіх кандидатів в президенти, будь то республіканці або демократи, з проханням підтримати для спільного блага запровадження помірного податку на розкіш від 0,1 до 1% на статки найбільш заможних американців, — йдеться в опублікованому листі, підписаного 19 мільярдерами, включаючи підпис одного анонімного підписанта. — Ще один долар нових податкових надходжень повинні заплатити найщасливіші у фінансовому відношенні, а не американці зі середніми та низькими доходами».
Таким президентом став Джо Байден. Невідомо, чи в адміністрації президента США згадали про звернення клубу заможних людей США, чи йдеться про економічний глузд, який обґрунтовано в працях Тома Пікетті, чи, можливо, йдеться про спільні зусилля реалізації «Американського плану порятунку». Утім, як стало відомо зі шпальт Bloomberg, Джо Байден запроваджує податок на розкіш. Про це нижче в наших матеріалах.
Значне підвищення податків з 1993 року в наступному економічному плані
Востаннє велике підвищення федеральних податків в США відбулося в 1993 році при адміністрації Білла Клінтона. Відтак президент Джо Байден планує вперше з початку 1993 року істотно підвищити федеральні податки для забезпечення довгострокової економічної програми, розробленої як продовження його законопроєкту для подолання пандемії та її наслідків (на 1,9 трильйона доларів, схваленого минулого тижня). Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерело в Білому домі.
На відміну від закону про стимулювання COVID-19, що передбачає обсяг фінансування розміром 1,9 трильйона доларів, наступна ініціатива, яка, як очікується, буде ще більш масштабною, й буде покриватися не лише коштом боргового залучення як джерела фінансування. Наразі все більше стає очевидним той факт, що підвищення податків буде одним з компонентів - міністр фінансів Джанет Йеллен заявила, що, принаймні, частину наступного рахунку доведеться сплатити, і вказала на вищі ставки - ключові радники зараз готуються до пакета заходів, які можуть включати підвищення як ставки корпоративного податку, так і індивідуальної ставки для людей з високими доходами.
Оскільки кожна податкова пільга і кредит мають свою власну групу лобістів, яка їх підтримує, зміна ставок несе у собі політичні ризики.
Для адміністрації Байдена заплановані зміни - це можливість не лише профінансувати ключові ініціативи, такі як інфраструктура, клімат і розширити заходи допомоги біднішим американцям, але й усунути те, що, на думку демократів, є несправедливістю в самій податковій системі.
«Всі його погляди завжди полягали у тому, що американці вірять - податкова політика повинна бути справедливою, і він розглядав всі варіанти своєї політики саме через цю призму», - сказала Сара Біанкі, глава відділу державної політики США в Evercore ISI та колишній економічний помічник Байдена. «Ось чому основна увага приділяється розв’язанні проблеми нерівності в контексті відмінності між заробітком та багатством», пише Bloomberg.
Хоча Білий дім категорично відхилив податок на багатство, запропонований прогресивним сенатором-демократом Елізабет Уоррен, нинішнє мислення адміністрації дійсно націлене на багатих.
Нагадаємо, Уоррен, коментуючи звернення клубу заможних, пропонувала ввести 2%-вий податок на активи обсягом від $50 мільйонів і ще 1% на активи в розмірі понад $1 мільярд. Згідно з оцінками, за 10 років надходження від запропонованого податку можуть скласти близько $3 трильйонів.
Наразі очікується, що Білий дім запропонує низку підвищень податків, які здебільшого відображають програмні засади Джо Байдена, які було проголошено в ході передвиборчої кампанії 2020 року, - витікає зі слів чотирьох осіб, знайомих з обговореннями.
Підвищення податків, що стане джерелом розширення пакету заходів допомоги, інвестицій в інфраструктуру та створення робочих місць, ймовірно, потягне за собою скасування частин податкового закону президента Дональда Трампа від 2017 року, які приносять користь лише корпораціям та заможним американцям, а також внесення інших змін, щоб зробити податковий кодекс більш прогресивним, заявили очевидці обговорень.
Згідно з інформацією від інсайдерів, які воліли залишатися анонімами, оскільки обговорення мають приватний характер, наразі плануються або розглядаються наступні пропозиції, зокрема, підвищення ставки корпоративного податку з 21% до 28%. Також йдеться про скасування податкових пільг для так званих наскрізних підприємств, таких як компанії з обмеженою відповідальністю або товариства.
Отже, корпоративний податок пропонується підвищити з 21% до 28%, а податкові пільги для компаній з обмеженою відповідальністю - скасувати. Крім того, розглядається підвищення податків для заможних (з доходами від 400 тисяч доларів на рік) і податку на доходи від цінних паперів (за умов перевищення 1 млн доларів на рік).
Підвищення всіх чотирьох податків принесло б до бюджету США 2,1 трлн дол за 10 років, підрахували аналітики Tax Policy Center. Але адміністрація не має наміру стріляти з усіх гармат відразу і збирається вибрати одну або кілька опцій зі списку. Представники демократів в конгресі зазначали минулого тижня, що готові схвалити податки на 510 млрд доларів (за 10 річний період). Гроші потрібні американському бюджету, який отримав рекордний з Другої світової війни дефіцит на тлі масштабних програм допомоги бізнесу та населенню.
Рисунок 1 - Періоди зниження федеральних доходів та формування дефіциту фінансування
Джерело: Bloomberg.
Економіст Білого дому Хізер Боуші підкреслила, що Байден не має наміру підвищувати податки для людей, які заробляють менш як 400 тис. доларів на рік. Але для «людей нагорі, які змогли отримати вигоду з цієї економіки й не сильно постраждали, є багато можливостей подумати про те, які види доходів ми можемо отримати», - сказала вона на телеканалі Bloomberg TV даючи інтерв'ю в понеділок.
Більш достеменний аналіз податкового плану кампанії Байдена, який здійснив Центр податкової політики, показав, що за десять років він принесе 2,1 трильйона доларів, хоча плани адміністрації, ймовірно, будуть меншими. Бьянкі раніше в цьому місяці писала, що демократи в Конгресі можуть погодитися на 500 мільярдів доларів.
Загальну програму ще не оприлюднено, і аналітики припускають, що вона передбачатиме обсяги від 2 до 4 трильйонів доларів. Дату також ще не оприлюднено, хоча в Білому домі зазначали, що план буде реалізовано після підписання закону про допомогу від COVID-19.
Що кажуть економісти Bloomberg
«Наступна велика законодавча ініціатива - інвестиції в інфраструктуру - може забезпечити стійкі економічні вигоди, які не лише підтримають вищу заробітну плату, а й сприятимуть поширенню цих вигод для всіх демографічних категорій та всіх рівнів політичних переконань».
Демократам потрібно принаймні 10 республіканців, щоб підтримати законопроєкт. Але члени Республіканської партії сигналізують, що налаштовані до боротьби.
«У нас буде серйозна дискусія про доцільність великого підвищення податків», - заявив минулого місяця лідер сенатської меншості Мітч Макконнелл.
Кевін Бреді, головний республіканець в комітеті Палати представників, сказав: «Схоже, існує реальна тенденція до оподаткування інвестицій приросту капіталу у розмірі граничних ставок доходу», і назвав це «жахливою економічною помилкою».
Чиновники Білого дому, включаючи заступника директора Національної економічної ради Девіда Каміна, який написав у 2019 році документ про оподаткування багатих, говорять про процес конкретизації податкових планів Байдена.
Що стосується термінів, то, якщо вони будуть ухвалені, податкові заходи, ймовірно, набудуть чинності у 2022 році, хоча деякі законодавці та прихильники Байдена за межами адміністрації виступають за те, щоб почекати, поки безробіття залишиться високим через пандемію.
Стратеги-демократи розглядають наступний пакет як останній шанс масштабно змінити економіку США, перш ніж законодавці звернуться до середньострокової кампанії 2022 року.
В підсумку варто зазначити, протягом 2020 року Мінфін США зібрав 3,42 трлн дол податків, витративши 6,552 трильйона. У 2021 році ситуація лише незначно покращиться: при доходах 3,506 трлн дол закладені витрати на 5,764 трлн, що дає дефіцит в розмірі 40% від бюджету.
Покривати бюджетний дефіцит доводиться ФРС США, яка за місяць викуповує на ринку американський держборг обсягом 120 млрд доларів.
Але навіть з такою підтримкою прибутковості американських облігацій стрімко зростають на тлі прискорення інфляції, що обумовлює зростання витрат на обслуговування боргу. Якщо в серпні Казначейство США позичало на 10 років під 0,6% річних, то наразі ставки - вище 1,6%
Новими позиками адміністрація Байдена планує профінансувати програму інфраструктурного будівництва і рух до зеленої енергетики, розраховуючи, що економічний бум перекриватиме збитки для бюджету.
