Усунути не можна залишити: що проголосували народні депутати в законі про імпічмент президента

Усунути не можна залишити: що проголосували народні депутати в законі про імпічмент президента

Поділитись
Марія Гелюх
Автор
Марія Гелюх
UA.NEWS

Турборежим Верховної Ради надихає пропрезидентську парламентську більшість, однак спантеличує експертів. Прийнятий в цілому президентський законопроект про імпічмент викликав шквал критики серед опонентів Володимира Зеленського.

Порушення регламенту, неопрацьований зміст документа та відсутність реального механізму «звільнення» президента – короткий список претензій до закону.

За що проголосували і чим керувалися народні депутати за підтримки цього документа? І що з цього приводу думають експерти – розбираємо детально.

«Через коліно»: як приймали закон про імпічмент

Однією з передвиборних обіцянок Володимира Зеленського було прийняття закону про імпічмент. Імпічмент – це особлива процедура усунення президента з поста у разі вчинення ним тяжкого злочину.

У демократичних країнах імпічмент служить одним з механізмів контролю над діями влади. Сама по собі процедура колегіальна, складна і вимагає чітких прописаних сценаріїв.

Президент Зеленський подав до Верховної Ради законопроект про імпічмент 29 серпня. Доступним для ознайомлення документ став через кілька днів. 6 вересня профільний Комітет ВР рекомендував проект до прийняття.

337 голосами «за» законопроект був прийнятий у першому читанні. Фракції «Європейської солідарності» і «Батьківщини» просили час на заяви, якого глава Ради Дмитро Разумков не надав.

Після голосування у першому читанні депутати вимагали час на ознайомлення з документом для внесення правок і пропозицій до другого читання. Що також було проігноровано з боку Разумкова. Це є серйозними порушеннями Регламенту Верховної Ради.

«Всі зауваження були розглянуті на комітеті. Ті з них, що вартували уваги, були враховані, в зв’язку з чим пропоную визнати законопроект таким, що не потребує доопрацювання, підтримати і проголосувати»
— Андрій Клочко,
народний депутат «Слуги народу», член профільного Комітету ВР

Головне науково-експертне управління Ради також висловило необхідність доопрацювання закону про імпічмент, що залишилося поза увагою.

З грубими порушеннями Регламенту та 245 голосами «за» парламент підтримав законопроект про імпічмент в цілому – 244 депутати «Слуги народу» та один позафракційний. «Проти» проголосували три фракції – «Європейська солідарність», «Голос» і частково – «Опозиційна платформа – За життя».

Ключові положення закону про імпічмент

У Пояснювальній записці до документа йдеться про важливість механізму імпічменту як елемента системи стримувань і противаг влади. Конституція України передбачає цю процедуру.

«Єдиним законодавчим актом, в якому конкретизовані зазначені положення Основного закону, є Регламент Верховної Ради України. У той же час Регламент містить ряд прогалин, які об’єктивно унеможливлюють практичну реалізацію положень Конституції щодо усунення Президента з поста в порядку імпічменту. Зокрема, не визначено правовий статус спеціального прокурора, спеціальних слідчих, не врегульовані окремі питання їх обрання, а також обрання глави, секретаря та членів спеціальної тимчасової слідчої комісії тощо»
— Пояснювальна записка до Закону про імпічмент

Підстави для імпічменту

Окремий закон покликаний вирішити прогалини Регламенту. В Конституції України (ст.111) сказано про те, що імпічмент для президента можливий в разі державної зради або іншого злочину. Прийнятий документ розшифровує положення Конституції:

«Імпічмент є позасудовим конституційним процесом, за змістом якого Верховна Рада України у разі вчинення державної зради або іншого злочину президентом України може достроково припинити його повноваження, усунувши з поста»
— ст.1 Закону про імпічмент

«Інша злочин» ні Конституція, ні Регламент, ні прийнятий законопроект не трактують. Однак у коментарі «Українській правді» народний депутат від «Слуги народу» Олександр Качура пояснив, мова про кримінальні правопорушення:

«Це кримінальні злочини. Усі статті Кримінального кодексу вписати неможливо. Все не кримінальне – це не злочин, а проступок і правопорушення»
— Олександр Качура,
народний депутат від «Слуги народу», юрист

Президент має право на захист в процесі імпічменту.

Ініціація процедури

Підставою для процедури є письмове подання за підписом конституційної більшості Верховної Ради – 300 народних депутатів.

«Верховна Рада більшістю голосів народних депутатів від її конституційного складу приймає рішення щодо ініціювання імпічменту та включення його до порядку денного сесії Ради як невідкладного»
— ст.3 Закону про імпічмент

Створюється спеціальна тимчасова слідча комісія (СТСК), куди входять:

  • народні депутати (пропорційно представництву депутатських фракцій);
  • спеціальний прокурор;
  • спеціальні слідчі.

Кандидатів у спецпрокурори та слідчі вносять народні депутати.

«Спеціальна тимчасова слідча комісія на своєму засіданні обирає голову, заступника голови і секретаря, які не можуть бути членами однієї депутатської фракції (депутатської групи). Засідання спеціальної тимчасової слідчої комісії вважається повноважним, якщо в ньому бере участь більше половини затвердженого Верховною Радою України складу такої комісії»
— ст.4 Закону про імпічмент

Повноваження СТСК, спецпрокурора і слідчих

  • СВСК проводить розслідування наявності фактів і обставин вчинення президентом злочинів;
  • проводить перевірку власне наявності, повноти і обґрунтованості доказів злочину;
  • готує пропозиції щодо проекту постанови Ради про звинувачення глави держави.
«Спеціальний прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні СТСК розслідування наявності факту та обставин вчинення президентом державної зради або іншого злочину»
— ст.6 Закону про імпічмент

Спеціальний слідчий займається перевіркою і встановленням фактів і обставин, що є предметом розслідування СТСК. Спецслідчі користуються повноваженнями слідчого, встановленими Кримінальним процесуальним кодексом України.

Обвинувачення президента

«СТСК при наявності відповідних підстав готує висновок про звинувачення президента з урахуванням вимог до обвинувального акту, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Висновок підписують спеціальний прокурор, спеціальні слідчі, голова і секретар СТСК »
— ст.10 Закону про імпічмент

Висновки СТСК надаються президенту для ознайомлення і розглядаються на засіданні Верховної Ради. Президент має право не погодитися із висновками слідчої комісії.

«Після закінчення обговорення висновків СТСК переходить до розгляду проекту постанови про звинувачення президента або проекту постанови про припинення розгляду питання про імпічмент»
— ст.17 Закону про імпічмент

Народні депутати проводять таємне голосування по кожному з обвинувальних пунктів висновку СТСК.

«Постанова Верховної Ради про звинувачення президента вважається прийнятою в цілому з тими пунктами обвинувачення, за які відповідно до частини п’ятої статті 111 Конституції України проголосувало не менше двох третин народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради»
— ст.19 Закону про імпічмент

Висновки Конституційного і Верховного Судів

Парламент також звертається до:

  • Конституційного Суду – для перевірки дотримання конституційної процедури імпічменту;
  • Верховного Суду – для висновку про те, що дії президента містять ознаки державної зради або іншого злочину.

Якщо обидва висновки підтверджують дотримання законності та наявність злочинів, Рада готує проект постанови про усунення глави держави з поста в порядку імпічменту.

«Якщо відповідно до висновку Верховного Суду діяння, в яких обвинувачується президент, не містять ознак державної зради або іншого злочину, Верховна Рада приймає постанову про припинення процедури імпічменту»
— ст.20 Закону про імпічмент

Фінальне голосування

Постанова Ради про усунення президента з поста в порядку імпічменту вважається прийнятою, якщо її підтримало не менше трьох четвертей народних депутатів від конституційного складу Ради.

Після дострокового припинення повноважень президента, главою держави призначається очільник Верховної Ради, до моменту виборів нового президента.

Якщо депутати не проголосували за імпічмент, глава парламенту:

  • оголошує про припинення процедури імпічменту;
  • оголошує про припинення повноважень спеціальної тимчасової слідчої комісії;
  • від імені Верховної Ради у письмовій формі приносить вибачення президентові.

Відставка за власним бажанням президента, щодо якого ініційовано імпічмент, є підставою для припинення процедури імпічменту на будь-якій стадії, а також для закриття відповідних проваджень у Конституційному Суді та Верховному Суді.

Експертні оцінки

Опозиційні народні депутати та  експерти висловилися про те, що новий закон прийнятий із порушенням Регламенту:

«Закон про імпічмент президента проголосували з численними порушеннями. Перше – цей законопроект в принципі не міг виноситися в зал, коли є прийнятий ВР закон про ТСК і він не підписаний президентом. Друге – назва законопроекту абсолютно не відповідає його змісту, і навпаки, робить неможливою процедуру відсторонення президента від влади в разі порушень ним закону. Третє – «Слуги» ламали парламент через коліно, позбавивши права окремих депутатів і фракції подати поправки до законопроекту»
— Ірина Геращенко,
народний депутат від «Європейської Солідарності»

Закон про «Тимчасові слідчі комісії», про який згадує Геращенко, Верховна Рада проголосувала в червні 2019 року. Тодішній глава парламенту Андрій Парубій підписав закон і за регламентом, його повинен завізувати президент. Однак Володимир Зеленський цього не зробив.

Що стосується порушень регламенту, у майбутньому це спричинить правові наслідки, вважає політолог Богдан Бондаренко:

«Висновок щодо законопроекту Головного науково-експертного управління містить зауваження і говорить про те, що законопроект потребує доопрацювання. До того ж, народні депутати під час засідань у Верховній Раді неодноразово висловлювали свої зауваження до законопроекту»
— Богдан Бондаренко,
політолог

Неможливість депутатів ознайомитися з документом і підготувати правки до другого читання головний прецедент визнання закону неконституційним при відповідному зверненні до Конституційного суду.

«Без змін до Конституції будь-який закон про імпічмент – популізм. Просто його наявність ні на що не вплине»
— Вікторія Пташник,
юрист і народний депутат VIII скликання
«Зміни до Конституції не вносилися, оскільки прописаний там порядок влаштовує владу, а процедура в новому законі – йому відповідає. Її можна було б спростити, адже при нинішніх нормах організувати імпічмент майже неможливо: тільки якщо більшість парламенту налаштована проти гаранта, але сьогодні це малоймовірно»
— Володимир Фесенко,
політолог

У жартівливій формі, але спираючись на експертні висновки, прийнятий закон про імпічмент прокоментував заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука:

«ЗЕ-команда:
– Імпічмент президенту неможливо реалізувати на практиці, тому що процедура, виписана в Конституції, надзвичайно складна і нереалістична! Треба прийняти окремий «Закон про імпічмент» і ми це зробимо !!!
Зробили. Як тепер можна оголосити імпічмент?
– Ніяк. Але тепер «ніяк» – згідно з прийнятим нами прогресивним Законом! Ми обіцяли прийняти Закон – ми виконали свою обіцянку!!!»
— Георгій Тука,
заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій

Ще один пост в якості оцінки прийнятого документа:

***

Законодавчий спам, про який часто говорять критики українського парламентаризму, схоже, накриває і нове скликання Ради. Закон заради закону – демонстрація бурхливої ​​діяльності без видимого ефекту на благо суспільства.

Якщо відстоювання Конституції і законів України пропрезидентська фракція та більшість в Раді реалізують із грубими порушеннями тих же законів і Конституції, цей парламент приречений на провал.

Автор: Марія Гелюх
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!