$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+8° Київ +10° Варшава +8° Вашингтон
Звільнення Ситника з НАБУ і Коболєва з «Нафтогазу» суттєво не вплине на переговори України з МВФ

Звільнення Ситника з НАБУ і Коболєва з «Нафтогазу» суттєво не вплине на переговори України з МВФ

17 Лютого 2021 12:16

Головними причинами чергового провалу переговорів України з Міжнародним валютним фондом (МВФ) стали відсутність рішення проблеми скорочення витрат і дефіциту держбюджету, що доводить агресивна реакція радника президента України Тимофія Милованова. Водночас, ймовірне звільнення директора НАБУ Артема Ситника і глави НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва, мають менший вплив на результативність переговорів з кредитором. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів політичний експерт Українського інституту політики Володимир Воля.

На думку аналітика, причиною невдалих переговорів України з місією МВФ, стали не лише наміри уряду звільнити Артема Ситника з посади голови НАБУ, але і низка інших ключових факторів.

«Я не думаю, що саме питання звільнення Ситника зіграло вирішальну роль у відтермінуванні видачі траншу. Насправді, у переговорах з МВФ існує кілька більш гострих проблем, зокрема, тарифна політика і дефіцит держбюджету. З представниками кредитора велася активна дискусія про те, як упродовж декількох років скоротити державні витрати і дефіцит держбюджету. Президент Зеленський не продемонстрував готовність до такого скорочення. Мені здається, що лібертаріанці дедалі більше перетворюються на прихильників ручного регулювання економіки і цін та зростання мінімальних зарплат. І все це відбувається під тиском фактору можливих дострокових парламентських виборів. Тому причинами безрезультатного завершення переговорів з місією МВФ, стали не лише дискусії щодо антикорупційних органів та реформ у цій сфері»

Володимир Воля

політичний експерт


Експерт розкритикував коментар у Facebook екс-глави Мінекономрозвитку, радника керівника Офісу президента Тимофія Милованова, в якому він звинуватив у провалі переговорів МВФ, а не українську сторону. Володимир Воля переконаний, що після таких заяв, президент Зеленський «має зробити остаточні висновки щодо Милованова і всієї групи людей, які працюють з ним і займалися розробкою якихось рекомендацій для влади».

«В даному випадку, проблема з Миловановим пов’язана з тими підходами і рекомендаціями, які він надавав на посаді голови Київської школи економіки. Ми вже бачили, як він попрацював міністром економіки і в Офісі президента відмовилися від його послуг. Потім ми бачили, як він знову повернувся на Банкову в статусі радника президента. Така жорстка реакція Милованова на переговори з МВФ ще раз доводить, що головною проблемою переговорів стали питання наповнення витрат держбюджету і всього, що стосується регулювання економічних реформ. Мені здається, що Тимофій Милованов, у деякому сенсі, виявився найбільш уражений результатами останніх переговорів. Ось така нелітературна «розрядка» з його боку, тільки підтверджує версію про те, що Україна та МВФ не дійшли спільної з приводу грошей – доходів, витрат і регулювання держбюджету»

Володимир Воля,

політичний експерт


Крім того, аналітик вважає Тимофія Милованова і його групу «авторами» жорсткого січневого карантину. Експерт нагадав, що згідно зі статистикою, т.зв. «січневий локдаун» суттєво не вплинув на темпи епідемії, але за два неробочих тижні Кабмін виплатив грошові компенсації бізнесу в розмірі півтори місячних середніх зарплат, що завдало істотної шкоди держбюджету.

«Січневий« локдаун» - це була невмотивована масштабна витрата коштів держбюджету, яка за результатами, виявилася ще більш невиправданою. Ми бачимо, що жорсткий карантин завершився, але немає сплеску захворювання COVID-19 ані через тиждень, ані за два, ані за три. Тому виникають великі питання у доцільності подібних масштабних бюджетних витрат. Плюс, я не виключаю, що Милованов і його група причетні до багатьох незаконних схем у процесі великої приватизації»

Володимир Воля,

політичний експерт


Водночас, Володимир Воля не вважає головним фактором провалу переговорів з МВФ пропозицію в.о. міністра енергетики Юрія Вітренка звільнити Андрія Коболєва з посади голови НАК «Нафтогаз України», а також розірвати контракти з усіма членами Наглядової ради компанії. Розмови про це експерт пов’язав проблемами в організації роботи НАК.

«Звільнення Коболєва ніяк не впливає на співпрацю України з МВФ. Справа не лише в персонах, які керують «Нафтогазом», а й у помилковості державних рішень щодо НАК з організації роботи. Тож тут необхідно переглядати, як мінімум, принципи підбору кадрів і роботи «Нафтогазу», а також заробітні плати. До слова, ця проблема досить універсальна. Адже коли в держкомпаніях платять дуже високі зарплати (хоча і нормальні за західними мірками західних країн), їхні керівники часто отримують більшу автономію і не завжди діють у державних інтересах. Тому дане питання слід регулювати комплексно. Звільнення Коболєва і членів Наглядової ради «Нафтогазу», чого вимагає Вітренко – це всього лише напівзахід»

Володимир Воля,

політичний експерт


Нагадаємо, 21 травня 2020 року Міжнародний валютний фонд і Кабінет міністрів дійшли згоди щодо нової програми співпраці Stand-by загальним обсягом $5 мільярдів. 10 червня програму Stand-by затвердила Рада директорів МВФ. Вона розрахована на 18-місяців. Україна повинна відразу ж отримати $2,1 мільярди, а решта коштів буде розподілена на чотири транші, які будуть надаватися за результатами виконання Києвом вимог кредитора.

Однак до кінця 2020 року Києву не вдалося отримати наступний транш. Причиною стала низка проблем, зокрема – суди Суркісів проти «Приватбанку».

21 грудня місія МВФ розпочала роботу в Україні для перегляду угоди співпраці Stand-by. Через пандемію COVID-19, засідання проводилися в онлайн-форматі. Однак 12 лютого місія МВФ офіційно припинила роботу через відсутність прогресу в переговорах.

Найбільш дискусійними питаннями переговорів є: посилення управління Нацбанком; необхідність внесення змін до банківського законодавства для вирішення низки проблем, пов’язаних із роботою Фонду гарантування вкладів фізосіб; вирішення проблеми рекордного дефіциту держбюджету (у 2022 році дефіцит держбюджету має бути зменшений до 3,5% ВВП); відсутність прогресу в судовій та антикорупційній реформах, а також нещодавнє обмеження цін на газ для населення, що МВФ розцінило, як крок назад у реформі енергетичного сектора.

У 2021 році Україна планує отримати за програмою Stand-by три транші МВФ на загальну суму $2,2 мільярди. У Міністерстві фінансів пояснили важливість програми підтримки МВФ для країни і підкреслили, що відомство не розглядає варіантів відмови від неї.

Тим часом, 15 лютого на позачерговому засіданні Кабмін схвалив законопроект, який передбачає звільнення Артема Ситника з посади директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Відповідну поправку в документ, вніс міністр юстиції Денис Малюська.

Він нагадав, що Конституційний Суд України визнав неконституційним указ про призначення Ситника директором НАБУ і положення закону про НАБУ в частині участі Президента в підборі і призначенні очільника відомства. Глава Мін’юсту зазначив, що перед урядом стояло завдання закрити прогалину в законі і врегулювати питання статусу НАБУ та його директора. За його словами, проблема закриття цієї «дірки» в законодавстві – одна з умов співпраці з МВФ.

Президент Володимир Зеленський під час відеозустрічі з послами країн «Великої сімки» (G7) і Європейського союзу, гарантував недоторканність НАБУ та його директора Артема Ситника.