$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+16° Київ +14° Варшава +9° Вашингтон
Побачили високі ризики: інвестори тікають з боргів країн, що розвиваються

Побачили високі ризики: інвестори тікають з боргів країн, що розвиваються

15 Березня 2021 19:27

Інфляційні тенденції росту спостерігаються на  лише в Україні. У Сполучених Штатах в лютому 2021 року споживчі ціни суттєво зросли. З високою ймовірністю, через низьку базу порівняння весною загальна інфляція зросте в діапазон 3-4% р/р й оновить багаторічні максимуми. Про це пише на своїй сторінці у фейсбук Сергій Ніколайчук,  голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU.

На світових фінансових ринках, за винятком останніх двох днів місяця, іноземні інвестори продовжували надавати перевагу активам країн з ринками, що розвиваються (ЕМ) як найприбутковішим.

Проте в останні дні місяця ситуація суттєво змінилася через стрімке зростання дохідності за казначейськими облігаціями США внаслідок очікуваного прискорення інфляції в країні. Це частково нівелювало ревальваційний тиск на валюти країн з ринками, що розвиваються (ЕМ).

Та варто зазначити, що ситуація набула розвитку. Великі фонди почали різко позбавлятися  боргових зобов'язань країн, що розвиваються (ЕМ) на тлі зростання доходності казначейських облігацій США, прискорення інфляції у світі та очікувань, що центробанки країн, що розвиваються будуть змушені перейти до більш жорсткої монетарної політики.

Ми вирішили висвітлити ситуацію на борговому ринку, адже запланований дефіцит та боргові зобов’язання передбачається майже повністю профінансувати коштом залучень (їх обсяг оцінено понад 15.6% ВВП).

Інвестори стрімко полишають борги країн, що розвиваються

На тлі зростання доходності казначейських облігацій США, прискорення інфляції у світі й очікувань, що центробанки країн, що розвиваються будуть змушені посилити монетарну політику великі фонди продають боргових зобов'язань країн, що розвиваються.

Минулого тижня інвестори вилучили з фондів 3,5 млрд доларів, які розмістили в борги EM. Такими є оцінки аналітиків Refinitiv Lipper, пише Reuters.

Відтік аналітики фіксують четвертий тиждень поспіль. Він став рекордним із квітня 2020 року - місяця, коли ринки ще були охоплені пандемічною панікою. Кумулятивним підсумком з 10 лютого інвестори вивели з облігацій EM майже 7 млрд доларів.

Виведені з бондів кошти мігрували на ринки акцій, але більша їх частина залишається в «кеші» до кращих часів: фонди грошового ринку за підсумками тижня отримали 28,7 млрд доларів - максимальний приплив щонайменше з початку 2021 року.

Інвестори скидають папери країн, що розвиваються в міру того, як прибутковості американського держборгу б'є річні рекорди. Ставки 10-річних казначейських паперів минулого тижня пробили позначку 1,6% річних, хоча на початку 2021 року торгувалися біля 1%, а в кінці минулого літа - по 0,6%.

Варто зазначити, активи країн ЕМ традиційно мають сильну зворотну залежність від доходності США і динаміки долара почасти тому, що потоки інвестицій визначаються зростанням та зниженням привабливості паперів США стосовно EM, зазначає інвест-стратег Allianz Global Investors.

Схоже, Федеральну резервну систему влаштовує поступове зростання ставок у міру відновлення економіки. Тому в найближчі два місяці підвищувальний тиск на ставки інших країн збережеться.

Ситуацію погіршують очікування, що центробанки країн, що розвиваються повернеться до підвищення ключової ставки, щоб приборкати інфляцію б'є по збіднілому населенню. «Для центральних банків країн, що розвиваються ситуація змінюється. У 2020 році вони приступили до екстреного пом'якшення, рекордно знизивши ставки та зайнявшись покупкою активів. Цього року більшість регуляторів стали більш агресивними», зазначає економіст Bloomberg Economics.

В Bloomberg очікують, що Туреччина може підняти ставки 18 березня, трохи пізніше цей приклад наслідують ПАР і Чехія.

Нагадаємо, Національний банк України ухвалив рішення підвищити облікову ставку з 6,0 до 6,5% річних. Таким чином, ставка підвищується вперше з квітня 2019 року.

Інфляція в США

У США в лютому 2021 року споживчі ціни зросли на 0.55% м/м (на 0.35% м/м с/с), а за останні 12 місяців – на 1.68% р/р. З високою ймовірністю, навесні загальна інфляція набуде різкого зростання в діапазоні 3-4% р/р і оновить багаторічні максимуми. Сюрпризом для Федрезерву, чи тригером для змін у її монетарній політиці, це не стане, пише Сергій Ніколайчук, - адже, йдеться, напевно, про так званий ефект «йо-йо», коли за стрімким падінням відбувається відскок (наприклад в кризові 2009-2010 роки), зазначає він.



Рисунок 1 – Інфляція споживчих цін в США

Джерело: ФРС США.

Утім, досить вагомим наразі  є питання реакції інфляційних очікувань та подальшої долі інфляційних процесів. Що буде з інфляцією в Сполучених Штатах – наразі це, напевно, одне з найбільш дискусійних питань в фаховому середовищі. А зміна настроїв в контексті  відповіді на це запитання обумовлює неабиякий рівень волатильності на фондовому ринку по всьому світу.

Струс на світових боргових ринках, обвалив вартість облігацій на 1,5 трильйона доларів за місяць, порушивши  глобальний механізм операцій керрі-трейд. Варто зазначити, ціни вітчизняних фінансових активів теж піддаються цьому впливу.

Щодо наслідків зростання інфляції, то експерт бачить розвиток двох сценаріїв. Прихильники оптимістичного сценарію  впевнені, що це поточне та майбутнє прискорення інфляції в США матиме короткостроковий характер.

Натомість прихильники песимістичного сценарію розвитку подій очікують стрімке прискорення інфляції.  Вони наводять приклад  періоду 1970-х років зазначаючи на розвитку стагфляції (інфляція, яка супроводжується економічним падінням) як найбільш ймовірного ефекту реакції значними фіскальними та монетарними стимулами на шоки з боку пропозиції.

Фінальний результат буде сильно залежати від того, чи влада переглядатиме політику стимулів на більш жорсткі заходи. Минулі роки, зазначає Сергій Ніколайчук, витрати направлялися у промислові виробництва, а вже від них у вигляді заробітних плат розподілялися населенню. Зараз скорочувати стимули населенню владі буде набагато важче. Але, ймовірно, через декілька років адміністрація США буде змушена піти на цей крок під впливом фіскальних ризиків та зростання інфляції.

Інфляцію на рівні 3-4% ФРС ще зможе толерувати в рамках свого підходу таргетування 2% середньої інфляції, але навряд чи ігноруватиме подальше погіршення очікувань та інфляційних перспектив, зазначає експерт.