У ЄС затримали і відпустили підозрюваного в нападі на Гандзюк
Підозрюваного в участі в підготовці нападу на херсонську активістку Катерину Гандзюк Олексія Левіна (Москаленка) затримали в одній з країн Європейського союзу. Однак після допиту його відпустили, оскільки Служба безпеки України (СБУ) відмовилася подавати документи на його екстрадицію.
Про це у своєму Facebook повідомив адвокат Андрій Мурашкін.
«Минулого тижня сталося те, чого так довго вимагали активісти групи «Хто замовив Катю Гандзюк»: Олексія Левіна затримала поліція однієї з країн ЄС у рамках договору про надання правової допомоги з Україною. Відразу після затримання Левіна генеральний прокурор Луценко заявив про те, що до кінця тижня Мангеру (голова Херсонської облради Владислав Мангер – ред.) буде висунуто обвинувачення, і справу передадуть до суду»
Водночас, за словами адвоката, Левін після затримання заявив про політичне переслідування в Україні й попрохав надати йому статус біженця.
«Левіна допитали і, згідно з практикою країни, в якій його затримали, невідкладно направили для проходження поліграфа. І поліграф підтвердив, що все сказане Левіним є чистою правдою, жодного стосунку до нападу на Катерину він не має. Після чого європейські правоохоронці дозволили своїм українським колегам провести бесіду з підозрюваним Левіним і запропонували подати запит на його екстрадицію. Однак, поговоривши з Левіним, українське СБУ повідомило, що не подаватиме документів на його екстрадицію – без пояснення причин. У результаті сторона, яка затримала Левіна, була змушена відпустити Олексія на волю»
Андрій Мурашкін також зазначив, що, за інформацією джерел в СБУ, Луценко вимагає негайно передати матеріали щодо Мангера до суду, тоді як «його підлеглі всіляко намагаються відтягнути цей момент до його звільнення, чудово усвідомлюючи перспективи цієї справи в суді й не бажаючи влазити у цю брудну історію».
«Сам Юрій Віталійович чомусь обвинувальний акт підписувати відмовляється, хоча і є керівником групи прокурорів у справі Гандзюк. Що планує робити СБУ далі – наразі незрозуміло»
Нагадаємо, напад на виконуючу обов’язки керуючого справами Херсонської міської ради Катерину Гандзюк було скоєно 31 липня 2018 року в Херсоні. Невідомий облив її сірчаною кислотою, через що жінка зазнала хімічних опіків тулуба, рук і обличчя (понад 35% тіла).
Згодом поліція затримала п’ятьох підозрюваних у скоєнні злочину. Один з організаторів нападу на активістку служив у поліції та брав участь в АТО.
4 листопада 2018 року Гандзюк померла у лікарні. Слідчі змінили кваліфікацію нападу на закінчений злочин. 5 листопада поліція за рішенням ГПУ передала справу про вбивство активістки для розслідування в СБУ.
Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що слідство має 12 версій щодо організаторів убивства Гандзюк, але основними є три.
12 листопада у справі про вбивство активістки був заарештований Ігор Павловський колишній помічник народного депутата Миколи Паламарчука. Мер Херсона Володимир Миколаєнко зазначив, що Гандзюк знала прізвище замовника нападу на себе.
11 лютого 2019 року Генпрокуратура оголосила підозру в організації убивства Катерини Гандзюк голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру. Він зазначив, що не був знайомий із загиблою активісткою, але готовий співпрацювати зі слідством.
В ніч на 15 лютого Шевченківський районний суд міста Києва заарештував Мангера до 3 березня із правом внесення застави. Однак адвокат підсудного вніс заставу в розмірі 2 млн 497 тисяч гривень і Мангера було звільнено з-під варти.